Променеві навантаження на медичний персонал при рентгенодіагностичних дослідженнях

Опромінення при рентгенологічних дослідженнях є одним з найбільш активних джерел променевого наванта­ження на людину. Біологічні зміни, що відбуваються в організмі людини при дії іонізуючого випромінювання, знаходяться в прямій залежності від кількості поглинутої енергії. Додаткове опромінення за рахунок рентгенологіч­них досліджень складає близько 70-90% фонового опромі­нення. Доведені генетичні наслідки, пов'язані з таким надфоновим опроміненням. Це заставляє шукати способи зниження рівня опромінення хворих і медичного персоналу, який проводить рентгенівські обслідування.

Перспективнішими способами рентгенологічного дослідження, при яких хворий і медичний персонал одержують порівняно невелику дозу іонізуючого випромі­нювання, є електронно-оптичне підсилення рентгенівського зображення і рентгенотелебачення. Це показали вимірюван­ня потужності доз розсіяного випромінювання під час роботи на звичайних рентгенодіагностичних установках (УРДд-110), палатних апаратах (РУ-725, "Хіракс"), а також на стаціонарних установках фірм "Філіпс", "Хірана", "Шеносо" і палатному пересувному апараті фірми "Філіпс", обладнаних ЕОП з різними коефіцієнтами підсилення яскравості свічення екрана, рентгенотелебаченням, рентге-нокінокаме- рами.

Під час роботи в рентгенодіагностичних кабінетах лікар-ренгтенолог і допоміжний персонал можуть піддатись дії двох основних видів опромінення - невикористаного випромінювання, що пройшло через тіло пацієнта, і розсі­яного випромінювання, що утворюється в тілі хворого і на різних частинах апарата. Невикористане випромінювання -це така частина робочого пучка, яка не піддавалась в тілі досліджуваного ні істинному поглинанню, ні розсіянню. При рентгеноскопії на звичайній рентгенодіагностичній установці, коли хворий стоїть, рентгенолога досить добре захищає свинцеве захисне скло. Потужність дози на робо­чому місці лікаря-рентгенолога в цьому випадку складає 5 мР/год, тобто менше гранично допустимої дози 7 мР/год.

Розсіяне випромінювання поширюється в основному в бік. Допоміжний персонал, що знаходиться в кабінеті, може піддатися значному опроміненню розсіяним випромінюванням, так як воно проходить поза захисне скло. З усіх боків від хворого, де нерідко знаходиться допоміжний персонал, потужність дози становить Потужність

дози в тому місці, де звичайно розміщуються лікарі і студенти, присутні при обстеженні хворого (за спиною лікаря-рентгенолога) складає

Під час роботи на рентгенодіагностичній установці, обладнаній ЕОП, потужність дози на робочому місці лікаря-рентгенолога при вертикальному положенні штатива змен­шується в 10 разів. Відповідно знижується і потужність до­зи навколо хворого, однак вона все ж більша допустимої. При рентгеноскопії за допомогою ЕОП в горизонтальному положенні хворого потужність дози на робочих місцях лікаря і допоміжного персоналу становить Обов'язкове носіння захисних фартухів з еквівалентом 0.3 мм свинцю знижує потужність дози в 10 разів, тобто дозові навантаження стають допустимими і становлять

Променеві навантаження на персонал під час прове­дення рентгенотелевізійного просвічування залежать від того, який орган обстежується і від положення хворого (вертикальне, горизонтальне). Так, при дослідженні органів грудної клітини у вертикальному положенні хворого потужність дози на робочому місці лікаря-рентгенолога складає а біля хворого - При рентгено-

телевізійному просвічуванні органів грудної клітки в гори­зонтальному положенні хворого потужність дози на робо­чому місці рентгенолога становить При до­слідженні шлунку у вертикальному положенні хворого по­тужність дози на робочому місці рентгенолога при горизонтальному положенні хворого -

Значно збільшується потужність дози під час рентгено-кінозйомки шлунку (напруга 75 кВ, сила струму 12 мА). На робочому місці рентгенолога при вертикальному положенні хворого вона рівна а навколо хворого – до при горизонтальному положенні хворого потужності доз на робочих місцях Це викликано тим, що під час кінозйомки з ЕОП режим роботи рентгенівської трубки треба підсилити в кілька разів порівняно з режимом просвічування на електронно-оптич­ному підсилювачі.

З метою зниження дози опромінення рекомендується проводити кінозйомку безпосередньо з телеекрана і відео-магнітофонну реєстрацію. Під час роботи з ЕОП і рентгено-телебаченням необхідно використовувати захисні засоби із врахуванням характеру дослідження та вимагається спеці­альний інструктаж медичного персоналу щодо дотримання вимог радіаційної безпеки.

Результати індивідуального дозиметричного контролю показали, що експозиційна доза коливається від 20 до 100 мР за місяць для (працівників) персоналу рентгенів­ських кабінетів. В поодиноких випадках вона досягає 200 мР за місяць. Індивідуальна дозиметрія дає змогу скласти повну радіаційну картину в рентгенкабінетах і розробити оптимальні захисні заходи.

Нині не оцінені належним чином фактори нерадіаційної природи: температурно-вологий режим, хімічний склад (пари ацетону, толуолу, вуглекислоти), іонізація повітря сучасних рентгенодіагностичних кабінетів, що можуть здійснювати суттєвий вплив на здоров'я персоналу при комбінованій дії з рентгенівським випромінюванням.

Ефективність радіаційного захисту персоналу підтвер­джується результатами дослідження тривалості життя ме­дичного персоналу США і Великобританії. В США середня тривалість життя рентгенологів на п'ять років менша, ніж лікарів, що не піддавались професійному опроміненню За даними, отриманими в 50-60 роки минулого століття, середній вік радіологів був 60.5 років, тоді як лікарів, що не піддавались щоденному опроміненню - 65.7 року, при проміжному ступені опромінення - 63.7 року.

Вивчення смертності радіологів Великобританії не виявило скорочення життя. Ця невідповідність між даними США і Великобританії пояснюється тим, що у Великобри­танії на 20 років раніше, ніж у СІНА, почали застосовувати ретельно розроблені стандарти радіаційного захисту. Вва­жається, що сучасні методи радіаційного захисту змен­шують до мінімуму небезпеку, яку несе професійне опро­мінення.