Завдання до лабораторної роботи
Завдання 1. Підготувати апарат до роботи.
1. Перевірити заземлення апарата.
2. Встановити ручки управління апаратом у такі положення:
- "компенсатор мережі" - Вимк.,
- "інтенсивність" - О,
- "процедурний годинник" - О,
- "площа випромінювання" - 4 см2,
- "режим роботи" - безперервно.
3. Переконатись (не виймаючи випромінювач з горловини вимірювача), що під поверхнею кристалу відсутні повітряні бульбашки.
4. Ручкою "компенсатор мережі" увімкнути прилад в мережу і встановити стрілку в червоний сектор. Дати можливість прогрітися приладу 5-10 хв.
Завдання 2. Виміряти потужність ультразвукового випромінювання апарата УТП-1 за допомогою вимірювача потужності ІМУ-3.
Вимірювач потужності ІМУ-3 (мал. 5.8) використовується для УЗ-випромінювання певної потужності. Чутливий елемент випромінювача (поплавок пружинних терезів) відхиляється під дією тиску, створеного ультразвуковими механічними коливаннями кварцового резонатора.
Мал. 3.8. Вимірювач потужності ІМУ-3.
Послідовність вимірювання потужності:
1. Перевірити рівень води за відповідною міткою.
2. Розаретувати прилад (ручку 1 перевести вгору).
3. Встановити ручкою 2 стрілку 3 на нуль шкали.
4. Якщо необхідно, ручкою 4 наблизити стрілку 5 до позначки 6 (регулятор 4 - багатообертовий). Прилад підготовлений для вимірювання потужності.
5. Перевірте відповідність показників положень ручки "інтенсивність" реальній потужності. Для цього скористайтесь значеннями, наведеними в таблиці, і виконайте дії у такій послідовності:
- увімкніть процедурний годинник (20-25 хв), повинна загорітися сигнальна лампочка, яка свідчить про роботу генератора;
- встановіть "інтенсивність" у необхідне положення, стрілка індикатора 5 повинна відхилитись вправо;
- обертанням ручки 2 наблизьте стрілку 5 до позначки 6, покажчик 3 буде показувати величину розвинутої потужності;
- дані занесіть у таблицю.
Аналогічну процедуру виконайте для інших положень ручки "інтенсивність" та режимів випромінювання.
Оформлення роботи. У звіті повинно бути: а) опис фізичної суті лікувального фактора при УЗ-терапії; б) спрощена електрична схема апарата УТП-1; в) результати вимірювань потужності УЗ-випромінювання.
Контрольні запитання і задачі
1. Яка природа лікувального фактора при УЗ-терапії?
2. Які джерела УЗ-хвиль ви знаєте, у чому полягає принцип їх роботи?
3.Чому дорівнює довжина ультразвукової хвилі у воді, якщо v -
а частота
4. Чому дорівнює УЗ-тиск при
5. Оцініть величину градієнта тиску, що утворюється УЗ-хвилею, яка має вказану вище інтенсивність та частоту.
6. Чому ефективність УЗ-терапевтичної процедури значно знижується, якщо між об'єктом та випромінювачем знаходяться повітряні бульбашки?
7. Поясніть принцип дії резонатора.
3.3.3. Апарат для дарсонвалізації"Іскра-1"
Дарсонвалізація - лікувальний метод, який використовує імпульсні електромагнітні коливання високої частоти, а також низькочастотні електричні розряди, котрі супроводжують ці коливання.
Частота електромагнітних коливань при дарсонвалізації
Розрізняють два види дарсонвалізації: загальну та локальну (місцеву). При загальній дарсонвалізації ЕМП діє на увесь організм пацієнта. Пацієнт знаходиться всередині соленоїда, який створює імпульсне високочастотне (100 або 440 кГц) магнітне поле. Частота проходження імпульсів - приблизно 50 Гц. Отже, лікувальним (або фізичним) фактором при загальній дарсонвалізації є імпульсний високочастотний індукційний струм.
При локальній (місцевій) дарсонвалізації дії піддається тільки певна ділянка тканини. У цьому випадку діючими факторами є:
а) напруженість високочастотного електричного поля. Між електродами (або електродом і пацієнтом) утворюється високочастотне амплітудно-модульоване електромагнітне поле. Форма модуляції "дзвоноподібна". Високочастотні коливання (мал. 5.9) виникають на короткий проміжок часу
Період їх повторень - 20 мс (частота 50 Гц);
б) іскровий розряд (IP). З наростанням амплітуди напруженності ВЧ-коливань у резонаторі зростає напруженість електричного поля між електродом та пацієнтом, внаслідок чого виникає іонізований пробій у повітрі (іскровий розряд). є основним фактором, завдяки якому здійснюється місцеве припікання шкіри чи слизових оболонок, а також електростимуляція рецепторів, які знаходяться у полі дії іскри;
в) легкі аероіони, котрі утворюються у результаті іскрового розряду (озон, окиси азоту тощо).
Мал. 3.9. Спрощена схема приладу.
Спрощена схема апарата наведена нижче на мал. 3.9. Тут ГВЧ - генератор високої частоти, - контур генератора Регулятор потужності (1) змінює напругу на екранній сітці лампи і, відповідно, струм через лампу, що призводить до зміни напруги у контурі (резонаторі). Саме це у кінцевому результаті і визначає потужність іскрового розряду. Модулятор (2) виробляє низькочастотні імпульси (частота 50 Гц), які відкривають лампу на короткий час (частки мілісекунди), внаслідок чого у контурі виникають модульовані високочастотні згасаючі коливання. Резонатор складається з контура і високовольтної котушки індуктивності, яка з'єднана з електродом. Напруга у контурі - 1800 В, на котушці індуктивності - декілька десятків кВ (напруга такого порядку необхідна для виникнення іскри). Форма напруги у резонаторі наведена на мал. 3.10.
Мал. 3.10.
Робота апарата: модулятор (2) на короткий час (t = 0.1 мс) відкриває лампу, і в контурі генератора виникає серія згасаючих коливань тривалістю 0.5 мс. Завдяки індуктивному зв'язку коливання передаються в резонатор, де на високовольтній обмотці виникає напруга, достатня для виникнення іскри (мал 3.10).
Дата добавления: 2020-11-18; просмотров: 383;