ПРОВЕСТИ МАРКЕТИНГОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ

Обладнання та матеріали: проект, проектно-технологічна документація, результати економічної оцінки проекту, місцева періодика, реклама, комп’ютер, доступ до мережі Інтернет.

Послідовність виконання роботи

1. Дослідження ринку (призначення, функціональні можливості та сфера використання товару, основні характеристики, та товари, що конкурують з дослідженим товаром і їх порівняльна характеристика).

2. Визначення місткості ринку (ринок реалізації товару, кількість потенційних покупців товару, їх реальна купівельна спроможність, варіанти зміни місткості ринку).

3. Визначення споживачів товару (зробити сегментацію ринку за обраними параметрами, визначити цільовий ринок для товару і базового підприємства).

4. Розробка маркетингової стратегії (проаналізувати можливі альтернативи розвитку товару ринків, обрати найбільш сприятливу маркетингову стратегію).

5. Формування каналів збуту (описати можливості системи збуту товару, описати канал збуту, обґрунтувати вибір)..

6. Розробка рекламної програми ( розробити рекламні звернення, обрати та обґрунтувати засоби реклами, розробити бюджет реклами).

7. Підведіть підсумки.

ДОДАТКИ

Додаток А

Психофізіологічні фактори впливу кольорів на людину

Упродовж століть завдяки спостереженням і численним дослідженням встановлено, що світлі кольори стимулюють, збуджують, звеселяють, а темні — пригнічують, засмучують. Розрізняють пряму взаємодію, що викликає у нас сприймання тепла, холоду, відчуття смутку чи веселощів. Питання кольорового сприйняття пов'язані з фізикою, фізіологічною світлотехнікою, психологією, естетикою, мистецтвом і ін.

Психологічна дія спектральних кольорів

Червоний – колір вогню, наступає, тисне на інші кольори, збуджуючий, енергійний, активізує людину.

Жовтогарячий суб'єктивно нагадує тепло, об'єктивно - вогонь, захід сонця, тонізуючий, діє слабше червоного.

Жовтий - найбільш світлій в спектрі, тонізуючий, найменш втомлює чим червоний та жовтогарячий, утворює аналогічні почуття як до червоного, але в меншій мірі.

Зелений - найбільш звичний для органів зору, фізіологічно оптимальний, це колір природи, заспокоює людину, підвищує працездатність.

Блакитний - заспокійливий, знімає психологічну напруженість.

Синій - сприяє гальмуванню всіх основних функцій фізіологічних систем людини, найбільш холодний з кольорів, має невелику яскравість, підсилює дію теплих кольорів.

Фіолетовий - поєднання червоного і синього кольорів, виробляє гнітючу дію на психіку людини.

В спектрі сонячного проміння сім основних кольорів, які мають багато відтінків. Для найбільш повного та правильного використання фарб необхідно знати основні закони кольорознавства.

Функціональне фарбування — ефективний засіб, що знижує травматизм, підвищує продуктивність праці.

Для нього використовують в основному зелений, жовтий, синій і червоний кольори. Червоний колір означає — «стій», заборона; жовтий — «увага», можлива небезпека; зелений — «безпечність»; синій— «інформація». Функціональними можуть бути жовтогарячий і фіолетовий кольори. Ними позначають агресивні речовини і матеріали. Білий і чорний кольори використовують для надписів, зображень і малюнків. Низькі балки, виступи й заглиблення в підлозі тощо рекомендується фарбувати в жовтий колір з прямими або діагональними чорними смугами (у разі значної небезпеки).

Щоб підкреслити небезпеку, використовують червоний колір, а там, де він подразнює зір,— жовтогарячий. У ці кольори доцільно фарбувати гострі виступи машин, коробки передач та ін.

Трубопроводи фарбують у той чи інший колір залежно від того, які речовини ними транспортують: зокрема червоний колір—для пари; оранжевий—для кислоти; жовтий— для газу; зелений — для води; синій — для повітря.

Таким чином, раціональне застосування кольору сприяє кращій організації праці та відпочинку людини, зменшує втомлюваність, знижує травматизм, підвищує працездатність.

Додаток Б

ПОСЛІДОВНІСТЬ ХУДОЖНЬО-КОНСТРУКТОРСЬКОГО АНАЛІЗУ ВИРОБІВ

1. Збирання інформації за різними джерелами-патентним матеріалам, каталогам та проспектам.

2. Складання опису аналогу та процесу його використання.

3. Аналіз функціональних вимог із визначенням зв'язку «людина-предмет», «предмет-середовище» та безпека експлуатації.

4. Виявлення відповідності форми конструктивній основі, логіці та тектонічності форми.

5. Аналіз відповідності матеріалів у функціональному, конструктивному та декоративному відношеннях.

6. Аналіз технологічності виробу як в окремих елементах, вузлах та деталях, так і в цілому

7. Аналіз композиційного рішення цілісності форми, єдності характеру усіх елементів і відповідності форми стильовій спрямованості.

8. Загальні висновки про виріб.

Додаток В

Структура процесу проектування виробу