Політика щодо організації бухгалтерського обліку

Згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову
звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на
підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або
уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємств
самостійно обирає форми його організації:

— введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

— користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

— ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких підлягає оприлюдненню (АТ, фінансові

установи тощо).

Організація бухгалтерського обліку включає також такі питання як:

— форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них із додержанням єдиних засад, встановлених Законом, та з урахуванням

особливостей своєї діяльності та технології обробки облікових даних;

— розробку системи і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності та контролю господарських операцій, включаючи форми самостійно створених підприємством облікових документів, необхідних для накопичення та обробки управлінської інформації;

— визначення права працівників на підписання бухгалтерських документів;

правила документообігу і технологію обробки облікової інформації;

— виділення на окремий баланс філій, представництв, відділень та

інших відокремлених підрозділів, які зобов’язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Одним зважливих моментів організації бухгалтерського обліку є визначення системи рахунків, задіяних у обліку. Так, Планом рахун­ків бухгалтерського обліку передбачена система рахунків для обліку господарських операцій, яка може деталізуватись, залежно від потреб отримання інформації.

Необхідність такої деталізації викликається потребами отримання інформації для складання фінансової, статистичної та адміністратив­ної звітності, звітності для управління, податкових розрахунків.

Найбільш повну інформацію для складання фінансової звітності можна отримати лише із застосуванням 8-го класу рахунків. Застосу­вання цього класу рахунків в значній мірі полегшує також складання податкових розрахунків та статистичної звітності.

Виходячи з концепції управлінського обліку— обліку за центрами відповідальності, необхідно деталізувати рахунок виробни­цтва та рахунки доходів. Додаткова система рахунків і регістрів ана­их.ного обліку дає змогу отримувати необхідну інформацію для управління на внутрішньому і зовнішньому рівнях.

Отримання інформації для складання податкової звітності та роз­рахунків з бюджетом і фондами, вимагає деталізації рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами», рахунків розрахунків із фондами.

Важливе визначення системи рахунків по розрахунках з дебітора­ми і кредиторами для отримання інформації для податкової звітності. Наприклад, проводка Д-т 361—К-т 701 може означати виникнення валових доходів за виключенням непрямих податків і зборів, а прово­дка Д-т 301—К-т 361 не відображає виникнення валового доходу. Водночас, проводка Д-т 311—К-т 681 означає виникнення валового доходу, а проводка Д-т 681—К-т 701 ні.

Є можливість отримання більшої частини інформації для податко­их. розрахунків виключно з даних бухгалтерського обліку, за винят­ком господарських операцій з основними фондами, що пов’язане з рі­зними підходами до їх оцінки та при нарахуванні амортизації.

В обліковій політиці підприємства бажано також вказати, на якому рахунку і субрахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками», 37 «Розрахунки з іншими дебіторами», 63 «Розрахунки з постачальника­ми та підрядниками», 64 «Розрахунки за податками й платежами», 65 «Розрахунки за страхуванням», 68 «Розрахунки за іншими операція­ми», тощо) здійснюються розрахунки за ті чи інші цінності з тими чи іншими постачальниками, покупцями, іншими дебіторами та кредиторами.

Визначення системи цих рахунків дає змогу однаково відображати подібні операції, в тому числі при зміні керівництва чи відповідаль­них виконавців за відображення конкретних господарських операцій. Крім того, належний детальний облік розрахунків сприяє точному ві­дображенню стану підприємства у звітності, у тому числі взаємовід­носин з державою та фондами за податками і зборами, зменшенню , витрат на ведення податкового обліку.

Виходячи з викладеного, в політиці повинен бути оговорений ста­тус кожного рахунку. Тут же, або у додатку до наказу про облікову політику бажано навести алгоритми проводок по відображенню опе­рації, пов’язаних з виникненням валових доходів і валових витрат, а також операції, що не ведуть до їх виникнення, які будуть обов’язковими для відображення у обліку.

Контрольні запитання:

1. Розкрийте сутність поняття облікова політика підприємства.

2. Наведіть класифікацію бухгалтерської політики за користувачами бухгалтерської звітності.

3. Розкрийте основні принципи, на яких ґрунтується облікова політика підприємства.

4. Розкрийте зміст облікової політики на макро та макрорівні.

5. Наведіть основні фактори, які впливають на облікову політику підприємства.

6. Як може впливати облікова політика на баланс підприємства?

7. Як впливає облікова політика на звіт про фінансові результати?

8. Розкрийте порядок відображення облікової політики в примітках до фінансової звітності.

Тести для самоконтролю:

1. Визначення облікової політики наведене у П(с)БО:

а)1; 6)2; в)3; г) 4; д) 5.

2. Визначення облікової оцінки наведене у П(с)БО:
а) 4; б) 5; в) 6.

3. Яке визначення облікової політики відповідно до нормативної бази є вірним:

а) це порядок організації бухгалтерського обліку на підприємстві;

б) це сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

в) це вибір форми бухгалтерського обліку.

4. Складові облікової політики підприємства визначаються:

а) самим підприємством;

б) лише нормативними документами з бухгалтерського обліку;

в) лише законами України з оподаткування;

г) нормативними документами з бухгалтерського обліку, законами з оподат­кування та внутрішніми нормативними документами підприємства.

5. Дотримання принципів бухгалтерського обліку є:

а) обов'язковим;

б) необов'язковим;

в) обов'язковим лише щодо принципів наведених у П(с)БО.

6. Прийнята облікова політика:

а) впливає лише на рівень витрат;

б) впливає лише на рівень доходу,

в) впливає лише на прибуток;

г) впливає на всі вище перелічені показники.

7. Прийнята облікова політика впливає:

а) лише на показники фінансової звітності;

б) лише на показники податкової звітності;

в) як на показники фінансової, так і податкової звітності.