Поняття про каріотип. Диплоїдний та гаплоїдний набори хромосом. Поліплоїдія.

В кожній клітині даного виду формується певна кількість хромосом, які мають певну форму та розміри, що становлять ідіограму виду.Число хромосом — в соматичних клітинах рослин переважно диплоїдне. Диплоїдний набір хромосом утворюється внаслідок злиття двох статевих клітин з гаплоїдним набором хромосом.Гаплоїдне число хромосом позначається буквою n, а диплоїдне — 2n, тобто в два рази менше. Так, наприклад , цибуля (Allium) має диплоїдний набір хромосом 2n=16, пшениця-однозернівка (Triticum) 2n=14, тверда пшениця 2n=28, м’яка пшениця 2n=48, осика 2n=38 і тд.Розміри хромосом в того чи іншого виду рослин більш менш постійне і є систематичною ознакою. Довжина хромосом коливається від 0,2 до 2 m .Великих розмірів досягають хромосоми хлібних злаків (пшениця, жито, ячмінь), а також в цибулі.У листках деревних рослин хромосоми значно менші, ніж у хвойних (шпилькових) порід. Це, мабуть, пов’язано з тим, що листяні породи в диплоїдному наборі мають більше хромосом, ніж хвойні.В одному і тому ж каріотипі хромосоми неоднакові як за розмірами так і за формою: є великі і дрібні, довгі і короткі, прямі і зігнуті. Плечі хромосом можуть бути приблизно однакові (тоді вони називаються рівноплечими хромосомами). Коли одне плече коротше, а друге довше, то такі хромосоми називаються різноплечими.За допомогою спеціальних методів дослідження і електронного мікроскопа було встановлено, що кожна окрема хромосома складається з двох половинок хроматид.Хроматиди представляють собою сукупність скручених ниток — хромонем, вздовж яких розташовані бульбочкоподібні потовщення — хромомери, які складаються з ДНК.По всій довжині хромосом забарвляються не однаково. Інтенсивно забарвлені ділянки дістали назву гетерохроматинових, а світліші ділянки — еухроматинових.До складу хромосом входять ДНК, білок, РНК, ліпоїди, а також кільцій та магній.В центральній частині ядра міститься одне, і інколи два – три або чотири округлі тільця. Це ядерця.Ядерце — постійний компонент ядра. Розміри ядерець та їх число більш-менш постійні для того чи іншого виду. Діаметр ядерця в середньому становить 150 ангстрем .В порівняні з ядром ядерце має щільнішу консистенцію. В ядерцях можна виявити мікро фібрили діаметром 50 ангстрем. Структура ядерця зерниста і дещо нагадує рибосоми цитоплазми.Ядерце (лат. nucleolus) — маденьке кулеподібне тільце всередині клітинного ядра, що являє собою компактний згустогк щільнішої консистенції, ніж каріоплазма. До складу ядерця входять білки, рибонуклеїнова кислота та дезоксирибонуклеопротеїди. Ядерце єж обов’язковим компонентом ядра. Воно зникає в пізній профазі іформується в телдофазі мітозу.Ядерця складаються з рихлого клубочка ниток.

Клубочок нуклеоланем погружений у безструктурний матрикс. Кожна нитка нуклеоланем має вигляд ниткових гранул діаметр яких становить 110-150 ангстрем. Гранули нуклеоланем містять РНК.В деяких випадках ниткова структура ядерця не виявляється і тоді гранули РНК розсіяні в матриксі довільно.На думку багатьох вчених ядерце — це центр синтезу РНК і білку. Крім того воно виконує важливу функцію в процесі поділу ядра.За фізичними властивостями ядро — це комплекс гідрофільних колоїдів.