Хлоропласти: визначення, утворення, структура і функції. Первинний крохмаль та його утворення.

Хлоропласти (від грец. chloros — зелений і plastos — утворений) — зелені пластиди рослинних клітин, в яких відбувається процес фотосинтезу. Зелене забарвлення Х. зумовлює пігмент хлорофіл. Крім хлорофілу, в клітинах містяться пігменти групи каротиноїдів, зокрема оранжево-жовтий — каротин і ксантофіл. Х. складаються з двошарової білково-ліпоїдної оболонки і строми. Строма пронизана системою внутрішніх мембран — тилакоїдів, які мають вигляд сплюснутих мішечків. У вищих рослин частина тилакоїдів нагадує диски невеликого діаметру, що розташовуються один над одним, утворюючи грани. Грани з’єднані між собою тилакоїдами строми.Хлоропласти — органоїди, які синтезують первинні вуглеводи за допомогою сонячної енергії.Вони широко зустрічаються в органах нищих та вищих рослин. Завдяки наявності хлоропластів рослини мають зелене забарвлення.Саме хлоропласти утворюють органічні речовини, які використовуються для харчування. Завдяки хлоропластам утворюється атмосфера, яка підтримує життя на нашій планеті. Тому іноді хлоропласти називають оптичним …… життя, в якому світлова енергія сонця трансформується в хімічну енергію органічних речовин.У вищих рослин (Папоротеподібні, Голонасінні) хлоропласти, в основному, мають однакову форму: округлу або злегка овальну, в окремих випадках молже бути гранчаста.Кількість хлоропластів коливається від 20 до 30, середні розміри 3-7 мк.Необхідно відмітити, що існує залежність між величиною хлоропластів і їх кількістю в клітині.Так, у деяких сортів кукурудзи (Zea mays) хлоропласти дуже великі і тому в клітині міститься 2-3 хлоропласти.Структура хлоропластів досить складна. За допомогою світлового мікроскопа добре помітна їх зерниста структура. Під електронним мікроскопом можна спостерігати мембранну структуру хлоропластів.Ззовні хлоропласти вкриті Двошаровою мембраною, яка має вибіркову проникністью. Тіло хлоропласта складається з гідрофільної білкової маси — строми, або матрикса, яка пронизана системою двохмембранних пластин, що звуться ламелами. Вони розташовуються в стромі паралельними рядами. Парні ламели зливаються кінцями і утворюють замкнуте кільце — мішечок, який називається диском. Стопки дисків досить щільно прилягають одна до одної, утворюючи грани. Окремі грани одного хлоропласта з’єднуються між собою за допомогою ламел в єдину систему. Взаєморозташування гран і кількість дисків в них — строго обумовлена ознака для кожного виду. Існує певна закономірність щодо величини гран: так, світлолюбиві рослини здебільшого мають дрібні грани, тіньовитривалі — більші.Будова хлоропластів у порівнянні з іншими органоїдами відзначається більшою постійністю. Однак з віком листків, хлоропласти змінюють структуру від дрібногранулярної до крупногрнулярної, в старих листків спостерігається нагромадження жирів у вигляді гранул, відбувається поступове руйнування хлоропластів, які згодом дегенерують.Зелене забарвлення хлоропластів обумовлене наявністю в них пігментів, серед яких найважливіше значення мають хлорофіли. Крім того, в хлоропластах є жовто-оранжеві пігменти із групи каротиноїдів: каротин і ксантофіл, але вони маскуються хлорофілом і тому хлоропласти мають зелений колір.