Цитати та документи

Тордесільянсський договір між королями Іспанії і Португалії про розділ світу (7 червня 1494 року)

…Високі сторони, що домовляються, через вищеназваних представників домовилися і погодилися, щоб уникнути сумнівів і суперечок відносно островів і земель вже відкритих, або тих, що будуть відкриті у морі-океані, щоб була проведена лінія від полюса до полюса, тобто від полюса арктичного до полюса антарктичного з півночі на південь, у 370 лігах на захід від островів Зеленого Мису на відстані, визначеної у градусах або іншими способами, які будуть визнані найбільш зручними, та виміряної без лишку або нестачі, і щоб все, що вже відкрито або буде відкрито королем Португалії або його кораблями, будь-то острови або материки, на схід від цієї лінії та всередині неї на півночі і на півдні, належало названому сеньйору королю Португалії і його спадкоємцям назавжди, і що всі острови і материки, як відкриті, так і ті, що будуть відкриті королем і королевою Кастилії і Арагону або їх кораблями на захід від названої лінії, на півночі і на півдні належало означеним сеньйорам королю і королеві та їх спадкоємцям назавжди.

Якщо ж, по щастю, така лінія пересіче острів або материк, то буде встановлений стовп або знак, що буде розділяти ту частину, що належить Португалії від тієї, що належить Кастилії.

Томас Мор [5]

…Ваші вівці, зазвичай, такі кроткі, що задовольняються дуже малим, тепер, як кажуть, стали такими ненажерливими і неприборканими, що пожирають навіть людей, розорюють і спустошують поля, дома і міста. Як раз у тих частинах королівства, де виготовляють тонковолокнисту і тому більш коштовну вовну, знатні і шляхетні пани, навіть деякі абати, святі мужі, не задовольняються тими щорічними доходами і відсотками, що зазвичай одержували від маєтків їхні попередники. Для орання у своїх маєтках вони не залишають нічого, відводячи усе під пасовища, зносять дома, руйнують міста, залишаючи тільки храм під овечий хлів.

Таким чином, один ненажера, ненажерлива і жорстока болячка, суспільства, знищує межі полів, оточує єдиним парканом кілька тисяч акрів, викидає всіх держателів, позбавляє їх, або обплутаних оманою, або придушених насильством, навіть їх власного майна, або, замучивши образами, примушують продати його. Тому у будь-якому випадку нещасні виселяються із звичних і рідних домів і не знають куди їм подітися.. Коли ж вони у бродяжництві своєму все розміряють, що інше залишається їм як не красти і не опинитися по заслугам на шибениці, інакше вони повинні були блукати і жебракувати.