Фізіологічна дія електричного струму на організм людини

Аналіз нещасних випадків в промисловості, які супроводжуються тимчасовою втратою працездатності потерпілими, свідчить про те, що кількість травм, викликаних дією елетричного струму, порівняно невелика і складає 0,5–1% від загальної кількості нещасних випадків, що трапляються в лісопиляльно-деревообробній промисловості. Проте необхідно зауважити, що із загальної кількості нещасних випадків зі смертельним наслідком на виробництві 20…40% трапляється внаслідок ураження електрострумом, що більше, ніж внаслідок дії інших чинників, причому близько 80% смертельних уражень електричним струмом відбувається в електроустановках напругою до 1000 В. Ця обставина зумовлена значною поширеністю таких електроустановок і тим, що їх обслуговують практично всі особи, що працюють в лісопиляльно-деревообробній промисловості, а електроустановки напругою понад 1000 В обслуговуються малочисельним колом висококваліфікованого персоналу.

Електротравма – це травма, викликана дією електричного струму або електричної дуги. Електротравми поділяються на два види:

· електротравми, що виникають при проходженні струму через тіло людини,

· електротравми, поява яких не пов'язана з проходженням струму через тіло людини.

Ураження людини в другому випадку пов'язується з опіками, засліпленням електричною дугою, падінням, а відтак - суттєвими механічними ушкодженнями. Існує також поняття „електротравматизм". Електротравматизм – це явище, яке характеризується сукупністю електротравм, що виникають і повторюються в аналогічних виробничих, побутових умовах та ситуаціях. Осередок, джерело електротравматизму – та чи інша тимчасова або навіть постійна ситуація при експлуатації електроустановок, коли мають місце аналогічні випадки ураження людини струмом.

Проходячи через тіло людини, електричний струм спричиняє термічну, електричну та механічну (динамічну) дію. Ці фізико-хімічні процеси притаманні живій та неживій матерії. Одночасно електричний струм здійснює і біологічну дію, яка є специфічним процесом, властивим лише живій тканині.

Термічна дія струмупроявляється через опіки окремих ділянок тіла, нагрівання до високої температури кровоносних судин, нервів, серця, мозку та інших органів, які знаходяться на шляху струму, що викликає в них суттєві функціональні розлади.

Електролітична дія струму характеризується розкладом органічної рідини, в тому числі і крові, що супроводжується значними порушеннями їхнього фізико-хімічного складу.

Механічна (динамічна) дія – це розшарування, розриви та інші подібні ушкодження тканин організму, в тому числі м'язової тканини, стінок кровоносних судин, судин легеневої тканини внаслідок електродинамічного ефекту, а також миттєвого вибухоподібного утворення пари від перегрітої струмом тканинної рідини та крові.

Біологічна дія струму проявляється через подразнення та збудження живих тканин організму, а також через порушення внутрішніх біологічних процесів, що відбуваються в організмі та тісно пов'язані з його життєвими функціями.