Нормативна, розцінкова, довідкова, таблична інформація є загально функціональною, призначена для прийняття всіх управлінських рішень.

Ця інформація ведеться сумісно й утворює в умовах автоматизованого оброблення інформації фонд нормативно-довідкової інформації (НДІ).

Економічна інформація е не тільки інструментом, а й елементом управління. За технологічного підходу до управління, коли воно подається як інформаційний процес, інформація є об'єктом збирання, передачі, збереження, оброблення. При цьому "сира" (необроблена) інформація є предметом праці в інформаційному процесі управління, а "готова" (оброблена) — продуктом праці.

Людина створила природну ІС, оскільки існувала потреба постачати виробництву інформацію, необхідну для контролю та прийняття управлінських рішень, навчилася збирати цю інформацію, обробляти і передавати її за призначенням. Класифікацію економічної інформації щодо технології її оброблення, перетворення на інформацію для управління показано на схемі 1.

За технологією оброблення та використання в управлінських рішеннях економічну інформацію поділяють на такі види:

1. Початкова — інформація, що надходить до об'єкта, який регулюється (вхід).

2. Внутрішня— інформація, що виникає в процесі виробничо-господарської діяльності об'єкта, який регулюється.

3. Зовнішня— інформація, що виникає за межами об'єкта, який регулюється.

4. Змінна — інформація, що характеризується зміною своїх значень при кожному її фіксуванні (реєстрації), відображає господарську діяльність і зміни, що в ній відбуваються. Використовується в одному циклі оброблення.

5. Умовно-стала — інформація, що зберігає свої значення протягом тривалого періоду. Термін її застосування великий і використовується в багатьох циклах оброблення.

6. Необроблена — інформація, що не підлягає ніяким перетворенням і в незмінному вигляді переходить із вхідної у вихідну. Інша — оброблена.

7. Вхідна — інформація, що вводиться для оброблення.

8. Похідна— заново створена інформація

9. Вихідна — видається системою наприкінці оброблення або після закінченні окремих її етапів. До її одержання задається мета функціонування ІС. Вихідна інформація може бути для зовнішнього використання в системах управління більш високого рангу або партнерів, а також для внутрішнього використання — це власне інформація для управління об'єктом.

Схема 1. Класифікація економічної інформації в процесі її перероблення з метою використання для прийняття управлінського рішення

11. Поняття машинного інформаційного забезпечення

Оскільки процес управління неможливий без перетворення інформації, організація інформаційного забезпечення АІС має важливе значення.

Система інформаційного забезпечення АІС будується залежно від ряду чинників і передбачає створення єдиного інформаційного фонду, систематизацію та уніфікацію показників і документів, розроблення засобів формалізованого опису даних та ін.

Все це свідчить про складність і багатоаспектність розроблення та структурної побудови інформаційного забезпечення залежно від задач, що розв'язуються, структури економічної системи загалом, складу функцій управління, засобів перетворення інформації, форм подання даних.

Інформаційне забезпечення є найважливішим елементом АІС, будучи забезпечувальною підсистемою при розв'язуванні задач управління, наповнюючи їх конкретним змістом. Для функціональних підсистем АІС воно е сукупністю інформаційних ресурсів.

Призначене воно для підвищення якості управління господарською діяльністю на основі здобуття вірогідних і своєчасних даних, необхідних для прийняття управлінських рішень.

Інформаційне забезпечення включає:

— єдину систему класифікації та кодування ТЕПів діяльності об'єкта управління;

— уніфіковану систему первинної документації;

— масиви інформації, що використовуються для розв'язання задач управління.

У процесі розроблення інформаційного забезпечення слід визначити:

— склад інформації (перелік інформаційних одиниць або сукупностей, необхідних для розв'язання комплексу задач);

— структуру інформації та закономірності її перетворення, тобто правила формування показників і документів;

— характеристики руху інформації (обсяг та інтенсивність потоків, маршрути руху, часові характеристики);

— характеристики якості інформації (систему кількісних оцінок корисності, значущості, повноти, своєчасності, вірогідності інформації);

— способи перетворення інформації.