В) забруднення літосфери.

НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ МИРНОГО ТА ВОЄННОГО ЧАСІВ І ЇХ ВПЛИВ НА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

Постановою Кабінету Міністрів України № 1099 від 15 липня 1998 року "Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій" затверджено "Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій".

Надзвичайна ситуація ~ порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей або значних матеріальних втрат.

Стихійне лихо - явище природи, яке викликає катастрофічні обставини і характеризується раптовим порушенням нормального життя та діяльності населення, загибеллю людей, руйнуваннями або пошкодженнями будівель та споруд, знищенням матеріальних цінностей.

Небезпечне природне явище - подія природного походження або результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть Уражати людей, об'єкти економіки та довкілля.

Аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, або території загрозу для життя і здоров’я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа - велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить
до тяжких, трагічних наслідків.

Надзвичайні ситуації поділяються на 2 групи:

1. НС мирного часу.

2. НС воєнного часу.

Загальна характеристика можливих наслідків НС в Україні

НС мирного часу поділяються на наступні групи:

І. Техногенні НС.

ІІ. Природні НС.

ІІІ. Екологічні НС.

IV. Антропогенні НС.

V. Соціально-політичні і соціально-психологічні НС.

Техногенні НС

Техногенні НС можна класифікувати за наступними ознаками:

1.За відомчою приналежністю у залежності від кількості людських жертв:

а) транспорт;

б) промисловість;

в) сільське господарство;

г) будівництво.

2. За характером небезпеки:

а) аварії на АЕС та інших об’єктах, де використовуються радіоактивні матеріали;

б) аварії на хімічно-небезпечних об’єктах;

в) вибухи;

г) пожежі;

д) гідродинамічні аварії.

3. За масштабами наслідків НС можуть присвоюватися наступні рівні:

а) об’єктовий рівень, коли наслідки НС не виходять за межі санітарно-за-хисної зони об’єкта, де трапилась НС;

б) місцевий рівень, коли наслідки НС виходять за межі і зачіпають жилу зону населеного пункта;

в) регіональний рівень, коли до зони НС потрапляють декілька населених пунктів;

г) загальнодержавний рівень, коли до зони НС потрапляють декілька областей.

4. За тяжкістю наслідків:

а) аварії, коли кількість жертв і матеріальні збитки невеликі;

б) катастрофи- НС з великою кількістю жертв і великими матеріальними збитками.

Природні НС

Природні НС поділяються на наступні групи:

а) геологічні НС (землетруси, оповзні, просідання землі та ін.);

б) метеорологічні НС (урагани, смерчі, сильні заморозки та ін.);

в) гідрологічні НС (повені, снігові лавини, селеві потоки та ін.);

г) морські (шторми, цунамі, нагонні повені та ін.);

д) геліофізичні (погіршення радіаційної обстановки, викривлення електро-магнітного поля Землі);

є) масові захворювання (епідемії, епізоотії, епіфітотії).

Екологічні НС

До екологічних НС належать:

а) забруднення атмосфери;

б) забруднення гідросфери;