Ринкова економічна система. Її ознаки, механізм функціонування та еволюція.

Ринкова економічна система – це система економічних відносин, пов’язаних з обміном товарів та послуг на основі широкого використання різноманітних форм власності, товарно-грошових і фінансово-кредитних механізмів; це система, що функціонує згідно принципу „невидимої руки ринку”. Цей принцип означає бажання усіх учасників економічних відносин максимізувати економічну вигоду. В результаті через реалізацію приватних цілей, досягається спільна суспільна мета, а саме економічне зростання, покращення добробуту.

Ринкова економічна система характеризується: пануванням приватної форми власності на інвестиційні ресурси і продукти виробництва; наявністю великої кількості виробників і споживачів товарів і послуг; економічною свободою, свободою підприємництва; мотивацією до господарської діяльності (основним мотивом є прибутковість); вільною конкуренцією і вільним ціноутворенням; автоматичним регулюванням господарських відносин і розподілу вироблених благ через ринок (втручання держави в економічні процеси мінімальне і виважене); мобільність ресурсів; поінформованістю господарюючих суб’єктів (однаковий доступ їх як до інформації так і до досягнень науково-технічного прогресу); глобалізацією економічних зв’язків.

Наявність на ринку значної кількості незалежних покупців та продавців, свобода вибору при прийнятті ними економічних рішень створюють передумови виникнення конкуренції як характерної ознаки ринкової економіки. Економічна свобода та конкуренція властиві ринковій економіці служать основою вільного ціноутворення. Свобода економічного вибору та вільне ціноутворення лежить в основі механізму функціонування ринкової економіки та забезпечують її рівновагу. Кожен виробник, переслідуючи особисті інтереси – збільшення прибутку, виготовляє тільки необхідні суспільству товари та послуги, раціонально використовує виробничі ресурси, що в кінцевому забезпечує зростання економічної ефективності. Тут спрацьовує “невидима рука ринку”. Втручання держави в господарську діяльність є обмеженим: вона здійснює макроекономічне регулювання, нейтралізує негативні сторони функціонування ринкової економіки, виконує ті функції, що їх не можуть чи не хочуть виконувати інші суб’єкти господарської діяльності.

Таким чином важливими принципами функціонування ринкової економіки є принцип раціональності поведінки господарюючих субєктів, що полягає в прагненні максимізувати корисність; свобода підприємництва і вибору; принцип егоїстичного індивідуалізму ( те, що вигідно індивіду, - вигідно суспільству), тобто особиста зацікавленість як головний мотив господарської поведінки; конкуренція і обмеженість державного втручання в економіку.

Ринкова система господарювання порівняно з командно-адміністративною є гнучкішою і мобільнішою. Вона здатна пристосовуватись до внутрішніх і зовнішніх умов функціонування, які безперервно змінюються, завдяки державному регулюванню. Еволюція ринкової економіки довела, що ринок з його принципами і регулювання здатні до взаємодії і взаємо доповнення. Ринкову економіку другої половини ХХ ст.. можна визначити як змішану економічну систему.

Змішана економіка – це економічна система, яка базується на ринкових відносинах і передбачає використання елементів адміністративно – командної економічної системи. Вона характеризується:

- плюралізмом форм власності, тобто пануючою є приватна власність, але разом з тим має місце державна та інші форми власності;

- розвиток приватного підприємництва і формування державного сектору економіки;

- наявність макроекономічного прогнозування і програмування;

- модифікація ринкового ціноутворення на основі впровадження державного регулювання цін;

- розподіл і перерозподіл національного доходу на основі формування державного бюджету та державних фінансів;

- соціальний захист населення, регулювання умов, оплати і ринку праці;

- підтримка конкурентного середовища і запобігання монополізації економіки;

- грошово-кредитне регулювання;

- державне регулювання науково-технічного та інноваційного розвитку.

Отже, змішана економічна система базується на гнучкому механізмі державного втручання у соціально-економічні процеси, яке спрямоване на подальше зростання ефективності суспільного виробництва, забезпечення безкризового розвитку, економічне зростання і покращення добробуту населення.