Перенесення енергії пружною хвилею. Енергетичні співвідношення
У процесі поширення хвиля переносить енергію з областей простору, залучених у цей процес, в області, де коливання ще не виникли. Процес перенесення енергії характеризують поняттями: потік енергії, вектор щільності потоку енергії, інтенсивність хвилі.
Кількість енергії, що переноситься хвилею через деяку поверхню за одиницю часу, називають потоком енергії :
, (8.18)
де – переносима енергія через дану поверхню за час .
Так як потік енергії в різних точках поверхні S може мати різну інтенсивність, то вводиться поняття щільності потоку енергії.
Вектор щільності потоку енергії визначається як:
, (8.19)
де – об'ємна щільність хвилі, – швидкість поширення хвилі, – одиничний вектор у напрямку поширення хвилі.
Зв'язок між вектором і потоком встановлюється з таких міркувань: за проміжок часу хвиля поширюється на відстань ; енергія , перенесена хвилею, укладена в обсязі похилого циліндра (рис. 8.3; тут довільно орієнтована елементарна площадка) дорівнює
(8.20)
Рисунок 8.3 – Елементарний об'єм з довільно орієнтованою площею і напрямком поширення хвилі.
Запишемо (8.20) у вигляді:
. (8.21)
Враховуючи (8.21), потік енергії (8.18) стане рівним:
. (8.22)
Якщо , то рівність (8.22) дає зв'язок , де – модуль вектора потоку енергії; або
. (8.23)
З (8.3) випливає, що модуль вектора щільності потоку енергії дорівнює потоку енергії, яку переносять хвилею через одиничну площадку, перпендикулярну напрямку поширення хвилі.
Ще однією характеристикою хвильового процесу є інтенсивність хвилі. Інтенсивністю хвилі називають величину, рівну модулю середнього за часом вектора щільності потоку енергії:
. (8.24)
Враховуючи (8.19), можна отримати інше вираження для інтенсивності хвилі:
.
Стояча хвиля
Нехай скалярна фізична величина S змінюється за законом:
,
тобто величина S у всіх точках простору здійснює гармонічні коливання з однаковою частотою і фазою, але з амплітудами різними для різних точок. Таке явище називають стоячеюй хвилею.
Розглянемо окремий випадок плоскої стоячої хвилі виду . Покажемо, що суперпозиція двох хвиль однакової частоти і амплітуди, що біжать в протилежних напрямках, хвиль утворює стоячу хвилю.
Нехай і .
Тоді перетвориться до виду:
. (8.25)
Вираз (8.25) є рівняння стоячої хвилі. Змінюючи початок відліку координати і моменту часу рівняння (8.25) можна привести до стандартного виду:
. (8.26)
З (8.26) видно, що амплітуда результуючої стоячої хвилі для заданих в два рази більше амплітуд кожної бігучої хвилі. Максимальні значення амплітуди знаходяться з умови: . Тоді положення точок простору, де виконується ця умова, визначається рівністю:
(8.27)
де – довжина хвилі.
Такі точки називають пучностями стоячої хвилі. Точки простору, в яких коливання величини відсутні, називають вузлами стоячої хвилі.
Дата добавления: 2020-08-31; просмотров: 507;