Основи бойових дій підрозділів і частин армійської авіації (АА)

4.2.1. Призначення і завдання армійської авіації (АА)

АА є родом сухопутних військ, призначена для авіаційної підтримки військ шляхом ураження наземних(морських), головним чином малорозмірних, броньованих, рухомих об’єктів противника переважно на передньому краї і в тактичній глибині, а також для вирішення завдань всебічного забезпечення загальновійськового бою.

Підрозділи і частини АА у відповідності з її призначенням, можуть виконувати вогневі, транспортно-десантні, розвідувальні і спеціальні бойові завдання.

До вогневих завдань відносять:

1. Ураження малорозмірних, броньованих, рухомих засобів, а також живої сили противника.
2. Ураження вертольотів противника, (малошвидкісних і низьколітаючих цілей) у повітрі.
3. Ураження повітряних (морських) десантів.
4. Ураження аеромобільних частин (підрозділів) і десантно-розвідувальних груп противника.
5. Забезпечення прольоту транспортно-десантних вертольотів.
6. Авіаційна підтримка бойових дій десанту.

Основними об’єктами ударів підрозділів і частин АА при вирішенні вогневих завдань є: танки, БТР, БМП, артилерія, міномети, зенітна артилерія, вертольоти на майданчиках, ПУ, ракети тактичного призначення, ротні і взводні опорні пункти, доти, дзоти, морські переправи, ЗПС, малі кораблі та ін. Більшість з цих об’єктів розташовуються на відстані від 0.5 до 4 км від бойових порядків наших підрозділів.

Так, наприклад: при якісній підготовці екіпажів ударна група вертольотів у складі 10-12 Мі-24В здатна за один виліт знешкодити до 46-56 танків чи БТР на відкритій місцевості, або 25-30 танків у обвалуваннях (вогневе завдання).

Транспортно-десантні завдання:

1. Десантування повітряних десантів.

Підрозділи і частини АА десантують тактичні і оперативно-тактичні десанти. Так, тактичний десант висаджується на відстані 15-20 км від лінії фронту і повинен вести бій 3-4 години. Як тактичний десант використовують механізовані та аеромобільні підрозділи і частини. Для десантування тактичного десанту у складі посиленої механізованої роти потрібно 6-8 вертольотів Мі-8.

Приклад: 20-22 грудня 1986 р. був висаджений тактичний повітряний десант у складі однієї мотострілецької роти у районі міста Іскаполь під н.п. Газні силами о.в.е, що базувався на аеродромі Газні і частиною сил Джелалабадського овп.

Десантування виконувалось при тісній взаємодії з артилерією мсп і ошап ФА.

За 40 хв. до початку десантування артилерія нанесла вогневий удар по району висадки десанту. За 15 хв був нанесений бомбо-штурмовий удар силами 3-х ланок штурмовиків Су-25. Після цього по цілям, розташованим поблизу майданчиків десантування був нанесений удар вертольотами Мі-24.

Десантування виконувалось в день, в ПМ і СМУ з посадкою вертольотів на невідомі майданчики, а інколи з режиму зависання.

Для прикриття Мі-8 МТ виділялось 4 Мі-24 із складу супроводу. Літаки ФА придушували засоби ППО, що були виявлені, і забезпечували прикриття бойових порядків основних сил десанту. Перша хвиля десантувалася через 40 сек. після удару Мі-24.

2. Забезпечення маневру та дій військ в ході бою.

3. Висадка розвідувальних і спеціальних груп для захвату або знешкодження важливих об’єктів противника.

4. Перевезення особового складу та переправочних засобів до місць форсування водних переправ.

5. Евакуація поранених і хворих, а також військ після виконання ними завдань у тилу противника.

До розвідувальних завдань відносяться:

1. Ведення повітряної розвідки противника, та погоди.
2. Ведення радіаційної, хімічної і інженерної розвідки місцевості.
3. Спостереження за полем бою і переднім краєм.

Повітряна розвідка противника ведеться підрозділами тактичних безпілотних літаків-розвідників і екіпажами вертольотів в інтересах загальновійськових (танкових) частин і з’єднань з застосуванням технічних засобів повітряної розвідки і візуальним спостереженням.

Мета повітряної розвідки противника – визначити положення його передових частин і підрозділів, виявлення танків і мотопіхоти, позицій артилерії та інше.

Так, наприклад, за одну годину екіпаж вертольота Мі-24К може розвідати до 8-ми об’єктів противника типу артилерійська батарея на вогневій позиції або в русі, танковий (мотопіхотний) батальйон на рубежі розгортання, окремі важливі вогневі точки та інше.

До спеціальних завдань відносяться:

1. Коректування вогню артилерії.
2. Мінування з повітря і постановка димових (аерозольних) завіс.

Так, наприклад, вертоліт Мі-8, що має боєкомплект 200 мін, здатен поставити: один ряд мін довжиною 995 м за 3.25 хв., або двохрядне мінне поле площиною 130000 кв. м. за 6.25 хв.

Виходячи із можливостей по мінуванню місцевості одного вертольота витікає, що ланка вертольотів у складі 4-ох одиниць здатна одночасно поставити чотирирядне мінне поле довжиною 1 км і глибиною 75-100 м, в залежності від відстані між рядами мін (інтервалу між вертольотами у бойовому порядку ланки) або вертоліт Мі-24 при швидкості польоту 280 км/год на висоті 100 м здатен поставити димову завісу перед фронтом військ довжиною 1840 м, а ланка цих вертольотів близько 7 км. Один Мі-8 на швидкості польоту 200 км/год на висоті 80 м ставить димову завісу довжиною 1400 м, а ланка цих вертольотів - 6 км.

3. Забезпечення управління військами і зв’язку.

4. Пошук і рятування екіпажів, літаків та вертольотів, що зазнали аварії.

5. Радіоелектронне придушення засобів керування військами і зброєю противника.

Наприклад, вертоліт Мі-8ППА, що знаходиться в зоні на відстані 20-30 км від противника, здатен шляхом створення активних перешкод РЛС виявлення повітряних цілей, наведення винищувачів і цілевказання ЗРК і ЗА зменшити ймовірність виявлення повітряних цілей в 1,5-2 рази.

Таким чином, підрозділи і частини АА здатні вирішувати широке коло завдань, а самі вертольоти є багатоцільовими апаратами.

Склад АА.

Різноманітність завдань, що стоять перед АА потребують для їх вирішення застосування різних спеціалізованих сил. Тому в залежності від характеру завдань, що вирішуються АА, вона розділяється на слідуючі роди:

- штурмова авіація, має на озброєнні бойові вертольоти Мі-24Д, Мі-24В, Мі-8МТ, Мі-8ТВ;

- транспортна авіація, що має на озброєнні транспортно-бойові і транспортно-десантні вертольоти Мі-8Т, Мі-26, а також Мі-8ТВ, Мі-24Д і Мі-24В;

- розвідувальна авіація, що має на озброєнні безпілотні літаки-розвідники “Рейс-Д”, “Стриж” і “Крило”, Мі-24КіР;

- спеціальна авіація має спеціальні вертольоти Мі-2, Мі-8ПП, Мі-8СМ і СМВ, а також вертольоти Мі-9ПвПУ і Мі-22ПвПУ, Мі-24К, які використовуються в якості повітряних ПУ, Мі-24РіК.

Організаційно АА складається з бойових та транспортно-бойових бригад АА, окремих вертолітних ескадрилій, окремих ескадрилій безпілотних ЛА, підрозділів і частин спеціальних військ, частин і установ тилу. Бригада АА складається із 3-х вертолітних ескадрилій, технічних підрозділів і підрозділів забезпечення (батз, бо, бз і РТЗ).

Як правило, бригади АА мають змішаний склад, тобто, на їх озброєнні знаходиться декілька типів вертольотів. Так, наприклад, бойова бригада має на озброєнні вертольоти Мі-24, Мі-8 та Мі-9 (2 а.е – Мі-24 та 1 а.е – Мі-8 (9)).

Базування АА організується з врахуванням характеру завдань, що виконуються, замислу майбутніх дій, бойових властивостей АА, можливостей та особливостей її застосування в інтересах загальновійськових об’єднань (з’єднань) та включає систему аеродромів (посадкових майданчиків) для вертольотів і позиційних районів для тактичних БЛА.

В обороні аеродроми (майданчики) базування для АА звичайно призначаються на відстані 50-80 км, а в наступі у межах 30-70 км від лінії бойового зіткнення з противником.

Позиційні райони для тактичних БЛА звичайно призначаються на відстані 15-20 км від противника.

Вертолітні бригади в районах базування розташовуються, як правило, поескадрильно на 2-4 майданчиках, що розташовуються на відстані 10-15 км одна від другої.

Окрім основних майданчиків базування для вертолітної бригади можуть бути додатково на визначений період виділені наступні аеродроми (майданчики): запасний, підскоку, засідки, завантаження (вивантаження) військ, техніки або МЗ.

Майданчики підскоку для ескадрилій призначаються на відстані 10-20 км від противника, майданчики підскоку для ланки (“пари”) на відстані 2-6 км від передбаченого місця атаки цілей.

Таким чином АА у відповідності зі своїм призначенням може виконувати вогневі, транспортно-десантні, розвідувальні та спеціальні завдання.

Успішне виконання цих завдань багато в чому буде визначатися бойовими властивостями вертольотів.

4.2.2.Бойові властивості вертольотів АА

Бойові властивості вертольотів – це сукупність ЛТД озброєння, устаткування та інших характеристик вертольотів, що визначають можливість успішного виконання ними завдань.

Аналіз ЛТД, а також досвід бойового застосування та експлуатації вертольотів показують, що їх бойові властивості відрізняються від бойових властивостей літаків, а також від властивостей вогневих і транспортних засобів, що знаходяться у СВ.

Ударний вертоліт Мі - 24В

Військово-транспортний вертоліт Мі-26

Багатоцільовий вертоліт Мі-8 АМТС

Основні ЛТД вертольотів.

Основними бойовими властивостями вертольотів є:

- високі злітно-посадкові якості, які дозволяють базуватися на непідготовлених польових майданчиках, що забезпечує їм сприятливі умови для маскування та свободу аеродромного маневру, а також дозволяють розташовувати ці майданчики у безпосередньому наближенні від району виконання бойових завдань;

- широкий діапазон швидкостей та висот польоту, які дозволяють швидко з’явитися над ціллю, вести раптові дії з гранично малих висот і різних швидкостей польоту від максимальної до режиму висіння, а також долати ППО противника на гранично малих висотах з використанням складок земної поверхні;

- висока маневреність, що дозволяє успішно долати ППО противника, вести штурмові дії та повітряні бої з вертольотами противника;

- вантажопідйомність, що дозволяє транспортувати не тільки особовий склад, але й бойову техніку, а також МЗ, які мають велику вагу та габарити;

- здатність перевозити бойову техніку на зовнішній підвісці, яка дозволяє транспортувати вантаж, який перевищує за своїми розмірами розміри вантажних кабін;

- наявність різного потужного озброєння, що включає керовані та некеровані ракети, ав. бомби, кулеметно-гарматне озброєння яке дозволяє ефективно вражати малорозмірні та рухомі цілі, а також групові майданчикові цілі;

- наявність обладнання, яке дозволяє десантувати бойову техніку військ у тил противника у різних метеоумовах, у різний часи доби, вести різні види повітряної розвідки (радіаційну, інженерну, радіотехнічну, поля бою та інші);

- універсальність застосування, яке забезпечує застосування вертольотів у ролі штурмовика, у десантному, транспортному, санітарному варіантах, у варіантах повітряного командного пункту, постановника перешкод, коректувальника вогню артилерії та ін.;

- велика дальність польоту дозволяє перевозити о.с. та МЗ на великі відстані.

Так, наприклад, дальність перевозок МЗ або бойової техніки у середині вантажних кабін в залежності від злітної маси вертольотів лежить у межах:

- для Мі-8МТ при вантажі масою 2.5 т – 340-700 км;

- для Мі-26 при вантажі масою 12 т – 800-1240 км.

Або, тактичний радіус вертольота Мі-24В з повною заправкою паливом в основних баках при польоті на малій висоті (вище 200 до 1000 м) та гранично малій висоті (до 200 м включно) у варіанті озброєння 4хПТУР та 4хУБ-32 з часом дії над ціллю 10 хв. складає 160 км. Бойова вертолітна бригада, озброєна вертольотами Мі-24В та Мі-8ТВ здатна наносити одночасні удари по наземним цілям при вильоті усім складом або послідовно ескадрильями по наземним об’єктам противника, розташованим на відстані 150-160 км від аеродрому базування.

Таким чином вертольоти, які знаходяться на озброєнні АА мають високі бойові властивості і здатні виконувати бойові завдання з високою ефективністю.