Призначення, завдання, склад і організація авіації Повітряних Сил

Відомо, що тактика авіації Повітряних Сил вивчає бойові властивості авіаційних підрозділів, частин і з’єднань різних родів авіації. Бойові властивості визначають роль, призначення і завдання авіації Повітряних Сил.

Бойові властивості авіації Повітряних Силвизначають здатність успішно виконувати у сучасній війні покладені на них завдання, як разом з іншими видами Збройних Сил, так і самостійно.

Важливими бойовими властивостями авіації Повітряних Сил є:

− велика сила удару і здатність застосовувати різні засоби ураження (ракети керовані та некеровані, бомби, пушки).

Так, наприклад, бомбове навантаження літака Су-24М складає 8,5 т. (ракети класу «П»-«З», «П»-«П», бомби, НАР, артилерійське озброєння);

− висока мобільність і здатність здійснювати маневр за напрямком, швидко зосереджувати зусилля для вирішення завдань які раптово виникають, наносити удари по об’єктах противника в процесі маневру.

Так, наприклад, при базуванні на 150-200 км бомбардувальники Су-24 із готовності №1 можуть наносити удар через 30-35 хв. по об’єктах ворога, розташованих на 300 км від лінії фронту, а із готовності №2 – через 40-50 хвилин;

− великий радіус дії, здатність вражати об’єкти, розташовані у тактичній (50-80 км.), оперативній (230-300 км.) глибині.

Так, наприклад, бойовий радіус літака Су-24М близько 390-570 км.

− здатність здійснювати авіаційну підтримку військ і самостійно знаходити при цьому задані об’єкти дії і терміново наносити по них удари.

Так, наприклад, при здійсненні авіаційної підтримки сухопутних військ пара літаків Су-24 при варіанті озброєння 8хРБК-500 здатна подавити мотопіхотну роту в районі зосередження;

− безперервність дій в простих і складних метеоумовах вдень і вночі на малих (більше 200 м до1000 м), середніх (більше 1000 м до 4000 м) і великих (вище 4000 м до 12000 м) висотах, у стратосфері (вище 12000м), в умовах радіоелектронних завад, створених ворогом.

− здатність наносити удари з перенацілюванням у повітрі з пунктів управління авіаційних частин, з’єднань і об’єднань по нових знайдених цілях;

− можливість ведення повітряної розвідки і термінової передачі здобутих даних про ворога з борту літака на командний пункт авіаційних і загальновійськових командирів.

Так, наприклад, оперативний розвідник Су-24МР за один політ може розвідати і визначити з малих і середніх висот координати 2-3-х об’єктів, віддалених один від одного на 50-100 км, а тактичний розвідник Су-17М4Р за один політ може викрити один-два райони зосередження військ противника розміром 20-100 км² кожний;

− здатність ефективно знищувати літаки, крилаті ракети і вертольоти противника у повітрі і на землі.

Так, наприклад, ракета Р-73 яка застосовується на літаку Су-27, випущена в задню півсферу, здатна з високою ефективністю вразити пілотовані і безпілотні засоби ворога у повітрі на відстані до 16 км на великих висотах і до 3 км на малих. Мінімальна відстань пуску ракети - біля 0,3 км. Висота бойового застосування ракети змінюється в межах від 0,02 до 20 км;

− можливість здійснювати десантування і швидке перекидання повітрям військ, озброєння, техніки і матеріальних засобів на великі відстані і у будь-якому напрямку.

Так, наприклад, максимальне десантне навантаження літака Іл-76М складає 47т, літак може перевезти 115 десантників або 225 солдат за умови, що буде встановлена додаткова палуба. Найбільший тактичний радіус дії літака при злітній масі 170т, висоті польоту 9000м і десантному навантаженні 20т складає близько 2100 км.

Одночасно з позитивними бойовими властивостями авіація Повітряних Сил має і ряд специфічних негативних властивостей, які ускладнюють її застосування:

- вразливість щодо засобів ППО;

- часткова залежність від метеоумов;

- залежність дій авіації від складних для маскування громіздких аеродромів базування;

- обмеженість у бойовій напруженості (кількість вильотів на добу).

Так, наприклад, бойова напруженість для частин тактичної авіації складає 2-3 вильоти на добу, а для транспортної авіації – 1-2 вильоти.

Зменшити вплив цих факторів на ефективність бойових дій авіації можна умілою організацією управління і забезпечення бойових дій.

Виходячи з указаних бойових властивостей авіації Повітряних Сил, визначається її призначення і завдання.

Авіація Повітряних Сил призначена для сумісної з військами ППО охорони повітряного простору держави, ураження з повітря угруповань військ та об’єктів противника, прикриття угруповань своїх військ і об’єктів від ударів повітряного противника, авіаційної підтримки своїх військ (сил), десантування повітряних десантів, перевезення військ і матеріальних засобів повітрям і ведення повітряної розвідки.

Авіації належить вирішальна роль у завоюванні переваги (панування) в повітрі.

Виходячи з призначення авіації Повітряних Сил на неї покладається рішення наступних завдань:

- знищення авіації противника на аеродромах та в повітрі, його засобів ударного нападу та повітряної розвідки, наземних та повітряних елементів розвідувально-ударних комплексів;

- прикриття військ та об’єктів від удару авіації та крилатих ракет, а також від повітряної розвідки противника;

- завдання поразки резервам противника;

- знищення повітряних та морських десантів противника;

- зрив перевезення його військ і матеріальних засобів;

- порушення управління військами;

- забезпечення прольоту авіації скрізь зону ППО;

- десантування повітряних десантів і забезпечення їх бойових дій;

- перевезення військ і матеріальних засобів повітрям;

- забезпечення бойових дій морських десантів;

- ведення повітряної розвідки;

- виконання завдань у міжнародних миротворчих операціях у складі міжнародних миротворчих сил ООН та боротьба з незаконними збройними формуваннями.

Ці завдання авіація буде виконувати приймаючи участь в нанесенні масованих ударів по першочергових об’єктах, вогневій підтримці, вогневій контрпідготовці, послідуючих масованих та групових авіаційних ударах. Вона буде здійснювати авіаційну підтримку військ при бойових діях.

У мирний час авіація Повітряних Сил несе бойове чергування по охороні Державного кордону України у повітрі, не допускаючи (присікаючи) його порушення.

Перераховані завдання авіації Повітряних Сил у сучасній війні придбали винятково велике значення у зв’язку з тим, що авіація Повітряних Сил вирішує успіх розгортання і проведення операцій угрупувань сухопутних військ і повітряних сил і значно зменшує їх втрати.

Велике значення має завдання з авіаційної підтримки сухопутних військ і ВМС у проведених ними операціях, оскільки війська (сили флоту) вимагають постійного прикриття їх з повітря від нападу авіації та крилатих ракет противника, а також у підтримці їх бойових дій шляхом знищення рухомих і малорозмірних об’єктів, які можуть чинити сильний опір, але не можуть бути знищені засобами самих військ. Так, досвід бойових дій авіації багатонаціональних сил у зоні Перської затоки показав, що авіаційна підтримка сухопутних військ мала велике значення у вогневій поразці іракських військ.

Не дивлячись на різні завдання авіації Повітряних Сил, вони тісно пов’язані один з одним, так як досягнення успіху при виконанні одного завдання має позитивний вплив на одержання більш високого результату при виконанні інших. Основу авіації Повітряних Сил складає тактична авіація, яка є оперативним і оперативно-тактичним засобом командуючих Повітряними командуваннями.

По характеру завдань. Які виконуються. ЛТД і озброєнню літаків авіація ПС поділяється на такі роди авіації:

- бомбардувальну авіацію (БА) на озброєнні якої знаходяться літаки Су-24 і Су- 24 М;

- штурмову авіацію (ША), на озброєнні якої є літак Су-25;

- винищувальну авіацію (ВА), на озброєнні якої є МІГ-29, Су-27;

- розвідувальну авіацію (РА), на озброєнні якої є: Су-24МР, Су-17М4Р,та безпілотні літаки-розвідники;

- військово-транспортну авіацію (ВТА), на озброєнні якої літаки Ан-26, Ан-12, Іл-76;

- спеціальну авіацію, яка має літаки та вертольоти спеціального призначення.

У складі інших видів ЗСУ є такі роди авіації:

- у Сухопутних військах: армійська авіація;

- у ВМС: морська авіація, яка входить до складу Морської авіаційної групи (МАГ).

Крім того, у складі деяких Міністерств і відомств (МВС, МНС, ДПС) є літаки та вертольоти різноманітного призначення.

Організаційно авіація Повітряних Сил складається з авіаційних бригад і окремих авіаційних ескадрилій.

Авіаційна бригада – основна тактична частина Повітряних Сил, що виконує завдання за призначенням у складі Повітряного командування, об’єднаних сил швидкого реагування або самостійно. За родами авіації бригада може бути однорідною або змішаною.

Авіаційна ескадрилья – основний тактичний підрозділ. Виконує завдання у складі авіаційної бригади або самостійно.

Таким чином авіація Повітряних Сил, маючи велику ударну силу та високу мобільність, здатна впливати на хід і результат збройної боротьби. Головне завдання авіації Повітряних Сил при веденні бойових дій є завоювання переваги в повітрі.

На погляд військово-політичного керівництва України приведені склад організаційна структура авіації ПС повинні дозволити їй успішно вирішувати поставлені перед нею завдання і у кінцевому підсумку впливати на хід і результат Збройної боротьби.