Повна і корисна довжина колій. Межа роздільних пунктів

Повна довжина колії- це відстань між гостряками стрілочних переводів, що ведуть на дану колію, для тупикової колії - відстань від гостряка стрілки до упора. Повна довжина буває: будівельна - без урахування довжин стрілочних переводів; експлуатаційна; теоретична. Повна довжина розраховується для розрахунку будівельної вартості станції.

Корисна довжина колії - це частина повної довжини колії, обмежена сигналами вихідними або маневровими, граничними стовпчиками, стрілочними переводами, упорами, у межах якої може знаходитись рухомий склад, не заважаючи руху по сусідній колії.

а)

б)

в)

Рисунок 5.4 – Схеми визначення корисної довжини колій

Корисна довжина приймально-відправних колій приймається з урахуванням довжини поїздів на 10-й рік експлуатації і має стандартні значення: 850, 1050, 1250 м. На дільницях із кратною тягою корисна довжина збільшується на 30 м. Корисна довжина запобіжних тупиків - 50 м. Кількість вагонів, які можна вмістити на одній колії, визначається за формулою

m_в = (l_кор – l_л) / l_в

де l_кор - корисна довжина колії, м;

l_л - довжина дільниці колії, яка займається локомотивом, м;

l_в - довжина вагона, м.

Межами роздільного пункту на одноколійній дільниці є вхідні світлофори, що встановлюються на відстані 300 м (при тепловозній тязі - 50 м) від гостряка першої по ходу зустрічної стрілки або від граничного стовпчика, якщо перший стрілочний перевід пошерсний. На дво- і багатоколійних дільницях межами є: з одного боку - вхідної світлофор, з іншого боку - знак “Межа станції”, установлений на відстані не менше 50 м від останнього граничного стовпчика або гостряків останньої стрілки. На електрифікованих дільницях знак “Межа станції” установлюється за повітряним проміжком контактної мережі.