Розвиток освіти. Українські гуманісти.

Майже до середини ХV ст. українські школи зберігали в основних рисах принципи шкільництва Київської Русі. Початкові школи, як правило, існували при монастирях, церквах або маєтках великих феодалів. Учні отримували в них елементарні знання з письма та лічби. В Україні з кінця ХVІ ст. засновуються протестантські та єзуїтські колегії³. Українці, які не мали рівноцінних православних шкіл, віддавали своїх дітей до цих колегій, де ті зовсім втрачали ознаки національної ідентичності. В Україні майже до кінця ХVІ ст.

не було середніх на вищих навчальних закладів,тому вже з середини ХІVст.помітнозростає кількість українців, які здобували освіту в європейських університетах: Краківському, Празькому, Болонському, Кеніґсберзькому, Гейдельберзькому та ін. Навчаючись за кордоном, українські студенти знайомились із передовими науковими здобутками, переймались гуманістичними та реформаційними ідеями, а після повернення на рідну землю, поширювали здобуті знання.

Таким був Юрій Дрогобич ( Котермак, бл. 1450 – 1494), який навчався в Краківському та Болонському університетах, став доктором філософії та медицини, був ректором найстарішого в Європі Болонського університету (1481 – 1482), професором медицини та астрономії Краківського університету (1487 – 1494). Ю. Дрогобич – автор першої відомої друкованої книги українського автора «Прогностична оцінка року Божого 1483» (Рим, 1483). Є думка, що його лекції у Краківському університеті могли слухати німецький поет-гуманіст Конрад Цельтіс та польський астроном Миколай Коперник.

Першим поетом-гуманістом України вважається Павло Русин з міста Кросно (бл. 1470

– 1517). Він навчався в Краківському та Грейфсвальдському університетах. Викладав у

Краківському та Віденському університетах.

Людиною енциклопедичних знань був Станіслав Оріховський-Роксолан (1513 – 1566)

– суспільно-політичний діяч, публіцист, оратор, філософ, історик. С. Оріховського у Західній Європі називали «українським (рутенським) Демосфеном» та «сучасним Цицероном». Вище згаданих та багатьох інших діячів та учених вважають основоположникамигуманістичної культури в Україні у ХV – ХVІ ст. Ідеї гуманізму,яскраво вираженийантропоцентризм ренесансного мислення, що утверджувало велич і винятковість земної людини, пробуджувало інтерес до людських цінностей характерний для української латиномовної літератури. Серед найяскравіших представників її були Ю. Дрогобич, Павло Русин з Кросно, Григорій Чуй Русин, Себастян Кленович та ін.. Вони писали свої твори латинською мовою, але тематика творчості, національне самоусвідомлення дають нам підстави віднести їх спадщину до української культури. Поета С. Кленовича «Роксоланія» – це поетичний опис України ХVІ ст., який, крім того, що має значну естетичну вартість, є також цінним історичним джерелом.