Інструктажі для водіїв

На підприємствах, які експлуатують автомобільний транспорт, установлюються наступні інструктажі з безпеки дорожнього руху:

- вступний;

- первинний;

- цільовий;

- повторний;

- позаплановий.

Допускати водіїв до роботи на лінії без проходження ними відповідних інструктажів в установлені строки забороняється.

Час і місце проведення інструктажів і список осіб, що зобов'язані їх проводити, визначаються наказом по підприємству.

Після проходження вступного інструктажу прийнятий на роботу водій, залежно від його стажу роботи і кваліфікації, виду і особливостей перевезень, а також моделі ДТЗ, на якому він буде працювати, повинен пройти стажування або виконати контрольну поїздку.

Первинний інструктаж

Первинний інструктаж проводиться на робочому місці перед початком роботи (з водіями перед виїздом на лінію):

- з новоприйнятими (постійно чи тимчасово) на підприємство водіями;

- з водіями, які переводяться з однієї марки автомобіля на іншу;

- з відрядженими на це підприємство працівниками (водіями), які будуть приймати безпосередню участь у виробничому процесі підприємства.

Первинний інструктаж проводиться згідно з затвердженою керівником підприємства інструкцією, яку розробляє служба безпеки дорожнього руху та охорони праці.

Цільовий інструктаж

Цільовий інструктаж проводиться перед виїздом на лінію з водіями, які:

- залучаються до роботи з ліквідації аварій, стихійного лиха;

- здійснюють перевезення дітей, учнів та студентів;

- здійснюють перевезення небезпечних, великовагових та великогабаритних вантажів;

- направляються вперше на перевезення пасажирів (в т.ч. дітей) та вантажів за регулярними, туристично-екскурсійними, спеціальними маршрутами, на перевезення небезпечних, великовагових і великогабаритних вантажів, а також, якщо вони виконують ці перевезення з перервою у роботі більше року;

- направляються для роботи з відривом від основної бази або у відрядження;

Цільовий інструктаж проводить керівник підприємства, його заступники, начальники окремо розміщених автоколон, а при їх відсутності - особи, які їх заміщають.

Цільовий інструктаж водіїв проводиться за інструкціями, які розроблені посадовими особами служби безпеки дорожнього руху спільно з посадовими особами служби експлуатації підприємства на основі відповідних технологічних процесів перевезення пасажирів і вантажів, Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, Правил перевезення вантажу автотранспортом та інших нормативних документів і затверджуються керівником підприємства.

В інструкціях з цільового інструктажу обов'язково зазначаються особливості перевезення дітей, учнів, пасажирів, вантажів, умови руху (швидкість, рядність, особливості проїзду за маршрутом, виконання правил зупинок і стоянок, дії водія при осліпленні зустрічним транспортом, враховуючи аварійно-небезпечні ділянки і місця концентрації ДТП, залізничні переїзди, мости тощо), погодно-кліматичні умови, графіки руху, режим праці і відпочинку водіїв.

Найбільш важлива інформація, яка доведена при проведені цільового інструктажу, повинна відмічатися в дорожньому листі шляхом запису або поставлення штампу з текстом, наприклад: "Туман", "Ожеледиця", "Снігопад", "Діти", "З правилами перевезення ознайомлений", "Швидкість не більше 70 км/год.", "Рух тільки в світлу годину доби з увімкненим світлом фар" тощо.

Повторний (щоквартальний або щомісячний) інструктаж

Повторний інструктаж на підприємствах проводиться з метою систематичного і обов'язкового ознайомлення усіх водіїв підприємства з інформацією, необхідною для надійної і безпечної роботи на лінії у наступний період.

У повторному інструктажі в обов'язковому порядку повинні бути включені:

- стисла характеристика стану аварійності і транспортної дисципліни за попередній період поточного року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року з розглядом випадків дорожньо-транспортних пригод (далі - ДТП) та порушень Правил дорожнього руху (далі - ПДР);

- аналіз допущених водіями підприємства ДТП або порушень ПДР, на які надійшли повідомлення з відміткою конкретних помилок водіїв, інформація про співвідношення кількості ДТП і потерпілих та динаміки їх збільшення чи зменшення, ступінь вини водіїв, частка кількості ДТП через технічну несправність ДТЗ, а також скоєних водіями ДТП і порушень у нетверезому стані, використавши для аналізу наявності технічні засоби навчання (слайд-, відео-, кінофільми тощо), елементи ситуаційного навчання та контраварійної підготовки;

- конкретні погодно-кліматичні, дорожні умови та особливості експлуатації автотранспорту в наступний період;

- умови проїзду через залізничні переїзди, застосування схем конкретних залізничних переїздів, що знаходяться на маршрутах роботи транспорту, з нанесеними на них під'їздами та зонами видимості колії.

Позаплановий інструктаж

Позаплановий інструктаж з безпеки дорожнього руху проводиться з усіма водіями підприємства за необхідності негайного доведення до них інформації про:

- причини дорожньо-транспортних пригод і рекомендації щодо попередження подібних;

- раптові і небезпечні зміни дорожніх умов руху на маршрутах;

- появу небезпечних місць і ділянок на дорогах;

- зміни в організації руху.

3.2.3.Робота на підприємствах з аналізу та профілактики порушень Правил дорожнього руху Підвищення кваліфікації суб'єктів, діяльність яких пов'язана з наданням послуг автомобільного транспорту

З метою оцінки стану аварійності та аналізу причин і умов виникнення ДТП на кожному підприємстві ведеться облік ДТП у відповідності до Правил обліку дорожньо-транспортних пригод.

З метою проведення ефективної роботи з профілактики порушень та покращання безпеки руху на підприємствах за участю всіх водіїв та інженерно-технічних працівників один раз у місяць проводяться Дні безпеки руху, на яких до водіїв доводиться інформація про стан аварійності та аналіз причин порушень на підприємстві, здійснюється ознайомлення зі станом безпеки на автотранспорті за інформативними матеріалами, що надійшли від центральних, урядових, наглядових та контролюючих компетентних органів або опублікованих в засобах масової інформації.

До Днів безпеки руху готуються проекти планів комплексних заходів, спрямованих на попередження ДТП і порушень ПДР, які, в подальшому, затверджуються наказом по підприємству.

На заходи, що проводяться в рамках Дня безпеки руху, рекомендується запрошувати працівників прокуратури, суду, міліції.

Контроль за виконанням заходів покладається на власника - перевізника (керівника підприємства), до функцій якого відносяться питання організації та забезпечення безпеки руху.

Підвищення професійної майстерності водіїв транспортних засобів

Підвищення професійної майстерності водіїв перевізник забезпечує шляхом організації занять з водіями не менше 1 разу на три - п'ять років.

Учбовий план складає близько 12 учбових годин і містить 5 - 6 тем. Теоретичні заняття проводяться із групами по 10 - 15 чоловік, практичні - індивідуально.

Перевізнику рекомендується також організувати щорічні заняття з вивчення ПДР та наданню долікарняної медичної допомоги постраждалим при ДТП. Обсяг та програму занять перевізник визначає і затверджує самостійно.

Рекомендується при складанні програми занять використовувати методичні рекомендації з контраварійної підготовки водіїв автобусів, таксі, автопоїздів; збірник типових небезпечних дорожньо-транспортних ситуацій та т.і.

З метою підвищення професійної майстерності та надійності водіїв контраварійну підготовку необхідно включати до програми стажування водіїв та підготовки водіїв-інструкторів, а також рекомендується її включення в учбові плани та програми підготовки водіїв всіх категорій ДТЗ.

Після закінчення навчання водії складають заліки з теоретичного курсу та майстерності керування ДТЗ. Комісію очолює керівник служби безпеки руху перевізника.

Відповідальність за організацію проведення занять покладається на службу безпеки руху перевізника.

Особи, що не здали залік, після додаткових занять або самостійної підготовки здають його повторно.

Якщо залік не зданий водієм повторно, то кваліфікаційною комісією може бути вирішено питання про зниження класності або доцільності подальшої його роботи у якості водія відповідної категорії ДТЗ шляхом інформування органів Державтоінспекції.

Порядок присвоєння водіям кваліфікації II чи I класу

Основною метою підвищення кваліфікації є розширення технічного кругозору водіїв, поглиблення їхніх знань із основ будови автомобілів, правил експлуатації, технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, прийомів економічного та безпечного керування ДТЗ.

У процесі роботи перевізник може присвоїти водію кваліфікацію II чи I класу.

Для присвоєння II класу у посвідченні водія повинен бути дозвіл на керування транспортними засобами категорій B, C, E або D, або D та E, а також безперервний стаж роботи водієм III класу не менше трьох років.

Для присвоєння I класу повинен бути дозвіл на керування транспортними засобами категорій B, C, D та E, а також безперервний стаж роботи водієм II класу не менше двох років.

Присвоєння водіям I та II класів здійснюється кваліфікаційними комісіями підприємства, до складу яких включається також працівник служби безпеки руху.

Рішення кваліфікаційної комісії затверджується наказом керівника підприємства (перевізника).

Водіям, які пройшли перепідготовку (підвищення кваліфікації), видається відповідне посвідчення.

Перевізник за погодженням із профспілковим комітетом має право за грубі порушення дисципліни знижувати водію кваліфікацію на один розряд (клас). Відновлення розряду (класу) здійснюється в загальному порядку, встановленому для присвоєння та підвищення розряду (класу), але не раніше ніж через 3 місяці після його зниження.

Спеціальна підготовка водіїв

Спеціальна підготовка проводиться з водіями, які наймаються вперше для роботи на пасажирському і вантажному автотранспорті, для підвищення майстерності керування ДТЗ, при переведенні водіїв на нові марки або моделі автомобілів, а також для перевезення небезпечних вантажів.

Спеціальна підготовка полягає у вивченні водіями особливостей конструкції ДТЗ і організації пасажирських або вантажних перевезень на цьому підприємстві.

Зміст спеціальної підготовки з врахуванням професійної підготовки водія визначається керівником служби безпеки руху, тривалість спеціальної підготовки повинна бути не менше 8 годин.

Спеціальна підготовка водіїв проводиться на базі автоучкомбінатів (автошкіл) або на підприємствах із залученням найбільш кваліфікованих викладачів автоучкомбінатів або інженерно-технічних працівників підприємств.

Перевізники загального користування, що здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах, можуть за спеціальними програмами готувати водіїв ДТЗ категорії D з числа осіб, що не мають посвідчення водія, в навчальних закладах Мінтрансу лише для роботи на цих маршрутах. Порядок допуску таких водіїв до керування автобусами визначається Мінтрансом за погодженням з Державтоінспекцією МВС України.

Перевізник повинен встановлювати наступні види і терміни стажування для водіїв, які:

- мають посвідчення на право керування будь-якими категоріями ДТЗ (A, B, C або D), але останнім часом не працювали водіями більше 12 місяців або наймаються на роботу водіями вперше, допускаються до керування ДТЗ після проходження стажування з практичного керування на відповідному ДТЗ не менше 30 годин;

- направлені на нові марки і моделі автомобілів - не менше 8 годин.

При прийомі на роботу водія від іншого перевізника і при умові, що він приймається на цю ж марку ДТЗ, на якій до цього працював, або при переведенні водія з одного маршруту на інший, в обов'язковому порядку проводиться контрольна поїздка під керівництвом водія-інструктора або іншого досвідченого водія.

Після закінчення спеціальної підготовки і стажування або стажування чи контрольної поїздки за поданням водія-інструктора приймається рішення про допуск його до самостійної роботи, про що робиться відповідний запис у листі стажування.

Оформлені в установленому порядку листи стажування передаються у відділ кадрів підприємства (перевізника), де після перевірки правильності і повноти їх заповнення зберігаються з особистою карткою водія.

У подорожніх листах на автомобілі, які видаються стажистам, робиться відмітка про проходження стажування.

Для перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.99 № 104 "Про заходи щодо запобігання надзвичайним ситуаціям під час перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом", Закону України "Про перевезення небезпечних вантажів" та Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ) , до якої Україна приєдналася 02.03.2000 року (Закон України від 02.03.2000 N 1511-III) , водії ДТЗ повинні пройти підготовку, оволодіти теоретичними знаннями і практичними навичками щодо транспортування небезпечних вантажів та дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій під час їх перевезення, одержати ДОПНВ-свідоцтва відповідно до конкретного класу небезпеки вантажу, термін дії якого - 5 років.

Порядок організації навчання та підвищення кваліфікації інженерно-технічних працівників

Для підвищення кваліфікації фахівців, діяльність яких пов'язана з безпекою перевезень автомобільним транспортом, необхідно пройти підготовку (перепідготовку) згідно із затвердженою програмою в обсязі: для спеціалістів - 108 год., для керівників підприємств - 72 год. (наказ Міністерства транспорту України і Міністерства освіти України від 07.05.98 N 172/244, зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 27.07.98 за N 478/2918).

Організація навчання та перевірка рівня знань спеціалістів та керівників підприємств проводяться Галузевим навчальним центром охорони праці, техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій на автомобільному транспорті ДержавтотрансНДІпроекту Міністерства транспорту України, 03113, м. Київ, проспект Перемоги, 57.

Навчання проводиться із залученням спеціалістів наукових, учбових та виробничих підприємств та організацій, провідних фахівців державних органів, науковців та виробничників.

Інженерно-технічним працівникам підприємств, які успішно склали іспит, видаються посвідчення про знання нормативної бази з питань безпеки руху, охорони праці, екології та інших на автомобільному транспорті. Склад екзаменаційної комісії затверджується Державним департаментом автомобільного транспорту України.

Пропаганда безпеки

Пропаганда безпеки є важливим інструментом формування правильного сприймання як самих питань безпеки руху автотранспорту і попередження ДТП, так і доведення інформації в цій сфері до виконавців. Завдання з пропагандистської роботи включаються окремим розділом до заходів програм з питань безпеки руху. Повинні використовуватись наступні види пропаганди:

- проведення "Місячників", "Тижнів", "Конкурсів" з питань безпеки руху (у тому числі в рамках міжнародних заходів з пропаганди безпеки руху). Місячник безпеки руху на автомобільному транспорті проводиться щорічно в червні під гаслом "Автобус", серпні-вересні проводиться конкурс-рейд "Увага! Діти на дорозі". Перелік питань, які потребують висвітлення під час проведення "Дня безпеки руху" у додатку 2.

- конференції, семінари, які проводяться не рідше: Міністерством транспорту - одного разу в два роки; Державним департаментом автомобільного транспорту - один раз

на рік; автотранспортними управліннями, Підприємствами, Перевізниками

- два рази на рік.

- інформаційні бюлетені про стан аварійності на автомобільному транспорті, які видаються: Міністерством транспорту - один раз на рік; Державним департаментом автомобільного транспорту - два рази на рік; автотранспортними управліннями, Підприємствами, Перевізниками - один раз на квартал.

- стенди з матеріалами щодо безпеки руху автотранспорту, які розміщуються у класах безпеки руху та інших місцях.

- альбоми, плакати, відеофільми з питань безпеки руху.

- створення методичних матеріалів з вивчення правил поведінки дітей на дорогах для шкільних закладів.

- спеціальні розбори (розгляди) ДТП в трудових колективах.

- особисті розмови працівників служб безпеки руху з працюючими.

- організація проведення занять у шкільних учбових закладах з питань безпеки руху на автомобільному транспорті.

- розміщення найбільш актуальних проблем з питань безпеки руху автотранспорту на сторінках журналів, газет, в Інтернеті.