Отруєння снодійними засобами.

Бензодіазепін та барбітурати взаємодіють з рецептором ГАМК та потенціюють дію основного гальмівного нейромедіатора ЦНС – γ-аміномасляної кислоти.

Ознаки гострої інтоксикації. При вживанні препаратів у дозах, що втричі перевищюють терапевтичні, у новачків може виникати наркотичне сп’яніння. Надалі, для розвитку наркоманії, ця доза має перевищувати терап.в 8-10разів. Сп’яніння(перор.-через 20-25 хв, в/в – відразу після ін’єкції) здебільшого нагадує алкогольне з розвитком вираженої ейфорії, підвищ.моторної активності хаотичного характеру. Рухи розмашисті, увага вкрай нестійка. Емоції лабільні. Агресія, жорстокість, нестриманість у вчинках, виражена схильність до немотивованих руйнівних дій. Об’єктивно – гіперемія обличчя і склер, сальність шкір.покривів, мідріаз, гіперсалівація, тахікардія з напруженим пульсом, зниж.АТ, гіпергідроз із виділенням гарячого поту. Неврологічні розлади- порушення координації рухів, латерал.ністагм, диплопія і дизартрія.

Ознаки передозування препаратів. Доза в 3-50 разів перевищує ту, що зумовлює наркотичний ефект. Розвивається тяжкий глибокий сон, що постійно поглиблюється. Блідість шкіри із сальним блиском, брадикардія і гіпотонія, «гра зіниць». М’язи гіпотон., в’ялі, кінцівки важкі й розслаблені. Сон переходить у кому. Дихання стає частим і поверхневим (може набувати типу Чейна-Стокса або Куссмауля). Може розв. бронхорея і гіперсалівація, що призв. до розвитку механічної асфіксії. Смерть-від паралічу дих.центру або від механічної асфіксії. Летальною дозою є 2,5 г для барбітуратів та 5 г для похідних сечової кислоти та піридину.

Наркотична залежність. Щоденне вживання 0,5 г барбітуратів через 3-4 міс. Призв.до виникнення залежності. Формується також психічна залежність. Через 3-4 міс. виникає фізична залежність. Різко знижується апетит, розв.безсоння, з’являються тривога і дисфоричні явища з надмірним компонентом «звірячої люті». На тлі пітливості та характерного маскоподібного обличчя із землистим відтінком і сальним блиском, симптоми абстиненції виникають у такій послідовності: 1)мідріаз, блідість і озноб із «гусячою шкірою», м’язова слабкість;2)через добу розв. м’язова гіпертензія, судомні зведення литкових м’язів, тремор, гіперрефлексія. Не може довго перебувати в одній позі, при ході - похитування. Тахікардія, підвищ.АТ. 3)через 2 доби приєдн.блювання і проноси на тлі «ломки»(сильний біль у великих суглобах) і болю в шлунку. 4) на 3-5 добу на тлі зростаючої депресії у багатьох хворих розв.великі судомні напади, які можуть бути серійними. Може розв.психоз, що нагадує алкогольний делірій.

Д-ка барбітурової наркоманії на розтині. Землиста шкіра з бруд.відтінком. висип гнійного характеру з великою кількістю незаживших ран. Інфаркт, дистрофія міокарда та печінки. Енцефалопатія. Смерть може настати від паралічу дих.центру або від механічної асфіксії через закриття дих.шляхів власною слиною.