Внутрішній протипожежний водопровід

Внутрішній пожежний водопровід призначений для гасіння пожеж в їх початковій стадії виникнення, а в деяких випадках, особливо в багатоповерхових будівлях, і для гасіння розвинутих пожеж як допоміжний засіб на додаток до струменів, що подаються від пожежних автомобілів.

Необхідність улаштування внутрішнього протипожежного водогону, кількість вводів у будівлю, витрати води на внутрішнє пожежогасіння та кількість струмин від пожежних кранів визначаються, виходячи з вимог чинних будівельних норм СНіП 2.04.01-85 [30].

Складові частини внутрішнього протипожежного водопроводу (рис. 5.46): введення , обвідні лінії у водомірів, водопровідна мережа із стояками, пожежні крани. Внутрішній протипожежний водопровід об'єднують з господарсько-питним або виробничим водопроводом.

Рисунок 5.46 - Схема внутрішньої водопровідної мережі

а - з нижньою розводкою; б -.с верхньою розводкою;

1 - місце приєднання мереж; 2 - введення в будівлю; 3 - водомірний вузол; 4 - зворотні

клапани; 5 - засувка; 6 - вентилі; 7 - водорозбірні колонки; 8 - розводящі труби;

9 - стояки; 10 - магістральні трубопроводи; 11 - зовнішня водопровідна мережа

Багато будівель обладнуються внутрішнім протипожежним водопроводом. Внутрішні пожежні крани встановлюються у входів в середину приміщення, на майданчиках, опалювальних сходових клітках, у вестибюлях, коридорах. Найчастіше внутрішні пожежні крани розташовують в нішах, влаштованих в стінах будівель.

Внутрішній пожежний кран обладнується рукавом і стволом. Довжина рукава 10 або 20 метрів. Пожежний рукав за допомогою швидко з’єднуючихся голівок з гумовими прокладками з'єднується з краном і стволом. Після цього він скачується і укладається в шафку (рис. 5.47), а дверці шафки закриваються і пломбуються.

Рисунок 5.47 – Шафка під внутрішній протипожежний кран

При виникненні пожежі потрібно зірвати пломбу, відкрити дверці, розкотити пожежний рукав, після чого, якщо він не приєднаний до крана, а ствол до рукава, провести відповідні з'єднання. Потім поворотом вентиля крана пустити воду в рукав. Вентиль потрібно відкрити повністю.

При роботі із стволом не можна направляти струмінь води на електричні дроти, прилади і установки, що знаходяться під напругою, щоб уникнути ураження електричним струмом.

Використання внутрішніх пожежних кранів, а також рукавів і стволів, не пов'язаних з гасінням пожежі, або проведення тренувальних занять категорично забороняється. Винних осіб органи держпожнагляду притягують до адміністративної відповідальності.

Шафи пожежних кранів на об'єктах, що будуються і реконструюються, виконуються в будь-якому з трьох варіантів (навісні, приставні і вбудовані), разом з можливістю розміщення в них устаткування пожежного крана, повинні дозволяти установку не менше двох ручних вогнегасників місткістю по 10 л. Розміри вбудованих пожежних шаф мають бути такими, щоб в них можна було розмістити два або чотири комплекти пожежних кранів з пожежними клапанами діаметром 70 мм, що розташовуються на спарених стояках (рис. 5.48 і 5.49 ). Пожежні рукави укладають в подвійну скатку або «гармошку».

Зовнішнє оформлення пожежної шафи повинне включати червоний сигнальний колір. Із зовнішнього боку дверець пожежної шафи указують порядковий номер після буквеного індексу «ПК» і номер телефону найближчої пожежної частки (ГОСТ 12.4.009-83, 2.5.4, 2.5.10).

Рисунок 5.48 - Встановлення пожежного крана

1 - вогнегасники; 2 - пожежний ствол; 3 - пожежний рукав

Рисунок 5.49- Встановлення спареного пожежного крана

Кожен пожежний кран забезпечують пожежним стовбуром і пожежним рукавом завдовжки 10, 15 або 20 м. Діаметр рукава повинен відповідати діаметру сполучної голівки крана і стовбура. У одній будівлі сприски стовбурів, рукави і пожежні крани застосовують однакового діаметру, а пожежні рукави - однієї довжини.

Пожежні патрубки діаметром 80 мм для приєднання рукавів пожежних автомашин виводять назовні від внутрішньої мережі протипожежного водопроводу кожної зони будівлі висотою 17 поверхів і більш. Кількість таких патрубків приймають не менше двох, а в будівлі встановлюють зворотні клапани і засувки, керовані зовні (СНіП 2.04.01-85).

При монтажі пожежних кранів маховичок клапана розташовують так, щоб забезпечувалася зручність обхвату його рукою і обертання, а вихідний патрубок - так, щоб забезпечувалася зручність приєднання пожежного рукава. Пожежний кран забарвлюють в червоний колір (ГОСТ 12.4.009-83).

Арматура. Запірну арматуру встановлюють на кожному введенні і у підстави пожежних стояків з кількістю пожежних кранів п'ять і більш. У житлових і суспільних будівлях заввишки 7 поверхів і більш з одним пожежним стояком передбачають ремонтну засувку в середній частці стояка.

Діаметр умовного проходу лічильника приймають на пропуск максимальної (розрахункового) секундної витрати води з урахуванням подачі розрахованої витрати на внутрішнє пожежогасіння; при цьому втрати натиску в лічильнику не повинні перевищувати 10 м.

Обвідна лінія у лічильника обов'язкова за наявності одного введення в будівлю, а також у випадках, коли лічильник не розрахований на витрату води на внутрішнє пожежогасіння. Обвідну лінію розраховують на максимальну (з урахуванням протипожежної) витрату води. На ній встановлюють засувку, запломбовану в звичайний час в закритому положенні. Якщо лічильник не розрахований на максимальні витрати води на пожежогасіння, на обвідній лінії передбачають засувку з електроприводом, що автоматично відкривається одночасно з пуском пожежних насосів від кнопок, встановлених у пожежних кранів, або інших автоматичних пристроїв. На час пожежогасінні в районах житлової забудови допускається подачу води в систему гарячого водопостачання не передбачати. При цьому необхідно забезпечувати автоматичне відключення води в цю систему.