Вимоги до санітарно-побутових приміщень

Працівники підприємства згідно п. 43 розділу 2 СНіП 2.09.04-87* [24] мають бути забезпечені санітарно-побутовими приміщеннями залежно від віднесення їх до відповідної групи виробничих процесів, вказаних в додатку Д.3.

Загальну площу санітарно-побутових будівель необхідно визначати відповідно до СНіП 2.09.04-87* [24].

Висота приміщень від підлоги до стелі повинна бути не менше 2,5 м, в кліматичних підрайонах Iа, Iб, Iг, Iд і IVа - не менше 2,7 м. Висота залів зборів, столових і адміністративних приміщень місткістю більше 75 чол. повинна бути не менше 3 м.

Висоту приміщень в мобільних будівлях допускається приймати 2,4 м.

Площа приміщень при висоті 2,4; 2,5 і 2,7 м з постійним перебуванням працюючих необхідно збільшувати на 7 %.

Висоту від підлоги до низу виступаючих конструкцій перекриттів, устаткування і комунікацій, а також висоту від підлоги до стелі в коридорах слід приймати не менше 2,2 м.

Висоту технічних поверхів слід приймати з урахуванням розміщуваного устаткування, інженерних мереж і умов їх експлуатації; при цьому в місцях проходу обслуговуючого персоналу висота в чистоті повинна бути не менше 1,8 м.

При кількості працюючих в організації менше 20 чоловік кількість санітарно-побутових приміщень може бути скорочене або вони можуть бути об'єднані.

Геометричні параметри, мінімальні відстані між осями і ширину проходів між рядами устаткування побутових приміщень необхідно приймати по табл. 5 [24] (див. табл.. 5.38).

Таблиця 5.38 - Геометричні параметри тимчасових будівель

* Надалі спецодягу. Для звичайного складу спецодягу (халати, фартухи, легкі комбінезони) необхідно передбачати шафи розмірами в плані 0,25г0,5 м, для розширеного складу (звичайний склад плюс натільна білизна, засоби індивідуального захисту) - 0,33г0,5 м, для громіздкого спецодягу (розширений склад плюс кожушки, валянки, спеціальні комбінезони) - 0,4г0,5 м.

** У знаменнику приведена ширина проходів між рядами шаф між рядами шаф без лав.

Примітки: 1. Ширину проходів між стіною і рядами устаткування допускається зменшувати на 40 %, при числі одиниць устаткування більше шести в ряду - збільшувати на 25 %

2. При тупикових проходах між шафами для одягу число відділень в ряду необхідно зменшувати на 35 %.

3*. У дужках вказані показники для інвалідів з порушенням роботи опорно-рухового апарату.

Гардеробні(за винятком гардеробів для вуличного одягу), душові, вмивальні і туалети мають бути окремими для чоловіків і жінок.

Гардеробні служать для зберігання вуличного, домашнього, робочого одягу і взуття. Вуличний одяг і взуття слід зберігати окремо від робочого. Способи зберігання одягу: відкритий (на вішалках або у відкритих шафах), закритий (у закритих шафах) і змішаний.

Гардеробні обладнуються вішалками відкритого типу (гачки) або шафами для зберігання вуличного, домашнього і робочого (спеціальною) одягу.

Зберігання домашнього і робочого одягу на вішалках має бути роздільним.

За узгодженням з місцевими органами санітарного нагляду допускається в окремих випадках, наприклад в побутових приміщеннях, розрахованих на бригаду з 10…15 чоловік, зберігання всіх видів спецодягу в одному приміщенні, але в різних шафах.

При обліковій чисельності працюючих на підприємстві до 50 чол. допускається передбачати загальні гардеробні для всіх груп виробничих процесів.

У гардеробних мобільних будівель при обліковій чисельності працюючих, що не перевищує 150 чол., допускається виділяти місце для розміщення шаф спецодягу 3 групи виробничих процесів, якщо їх число не перевищує 25 % загального числа шаф.

Гардеробні домашнього і спеціального одягу для груп виробничих процесів 1в, 2в, 2г і 3б повинні бути окремими для кожної з цих груп.

Для груп виробничих процесів 1 і 2а при чисельності працюючих не більше 20 чол. у зміну комори спецодягу допускається не передбачати.

При гардеробах необхідно передбачати комори спецодягу, туалети, приміщення для чергового персоналу з місцем для прибирального інвентарю, місця для чищення взуття, гоління, сушки волос[1].

У випадках, коли чищення або знешкодження спецодягу повинно проводитися після кожної зміни, замість гардеробних необхідно передбачати роздаточні спецодягу.

Комору для забрудненого одягу, як правило, необхідно розташовувати так, щоб транспортування забрудненого одягу з комори проводилося минаючи інші побутові приміщення.

При гардеробних мають бути приміщення для сушки спецодягу, спецвзуття, оснащені відповідним устаткуванням.

У організаціях, де працівникам видається теплий спецодяг, при гардеробних повинні передбачатися комори для її зберігання в літній і перехідні періоди року. Допускається ці комори об'єднувати з коморами для чистого спецодягу.

У шафах бажано обладнати полиці для головних уборів, рукавиць, ящики для взуття і вішалки для одягу. Закриті шафи повинні мати отвори або жалюзі в дверцях і грати в підлозі. Вішалки при відкритому способі зберігання обладнують гачками з розрахунку 5 гачків на 1 м вішалки. При цьому відстань від низу гачка до підлоги має бути не менше 155 см.

Шафи для зберігання різних видів одягу можуть бути такими, що замикаються або відкритими (тобто не захищені з лицьового боку) з відділеннями, кожне з яких має бути обладнане штангою для плічок, місцями для головних уборів, взуття, туалетного приладдя, а в необхідних випадках і для засобів індивідуального захисту.

Відділення шаф повинні мати наступні розміри: глибина - 500 мм, висота - 1650 мм, ширина - 250, 330, 400 мм (залежно від групи виробничих процесів і кліматичного району, в якому розташована будівля).

У гардеробних (за винятком групи "1а") повинні передбачатися лави шириною 300 мм, що розташовуються у шаф по всій довжині їх рядів.

Відстань між лицьовими поверхнями шаф і стіною або перегородкою приймається залежно від кількості шаф в ряду по одній стороні проходу:

до 18 - 1400/1000 мм;

від 18 до 36 - 2000/1400 мм

(у знаменнику дається ширина проходу між рядами шаф без лав).

Душовіобладнуються відкритими душовими кабінами. До 20 % душових кабін допускається передбачати закритими.

Для інвалідів з порушенням роботи опорно-рухового апарату і для сліпих необхідно передбачати закриті кабіни.

Душові кабіни з крізним проходом передбачаються при виробничих процесах груп 1в, 3б, а також у випадках, встановлених відомчими нормативними документами.

Душові обладнуються відкритими кабінами, що захищаються з трьох сторін, індивідуальними змішувачами гарячої і холодної води, а також поличками для туалетного приладдя. Кабіни мають бути відокремлені одна від одної перегородками з вологостійких матеріалів заввишки від підлоги 1,8 м, що не доходять до підлоги на 0,2 м. Розміри відкритих душових кабін в плані мають бути не менше 0,9 х 0,9 м.

При душових можуть влаштовуватися парильні приміщення і мікробасейни.

Переддушові, призначені для витирання тіла і переодягання, мають бути обладнані лавами шириною 0,3 м і завдовжки 0,8 м на одну душову сітку. Над лавами мають бути гачки для одягу і полички для туалетного приладдя. Відстань між рядами лав має бути не менше 1 м.

При кількості жінок, що працюють в найбільш численній зміні від 15 до 100, в організації має бути передбачене приміщення для гігієнічного душу (кабіна розмірами в плані 1,8 х 0,9 м, яка розміщується в жіночому туалеті з входом з тамбуру туалету). При більшій кількості працюючих жінок має бути виділена кімната для особистої гігієни жінок з розрахунку 75 чоловік на кімнату.

У вказаних приміщеннях повинні бути передбачені місця для роздягання і умивальник.

Туалетив багатоповерхових побутових, адміністративних і виробничих будівлях повинні бути на кожному поверсі.

При чисельності працюючих на двох суміжних поверхах 30 чол. або менш туалети необхідно розміщувати на одному з поверхів з найбільшою чисельністю.

При чисельності працюючих на трьох поверхах менше 10 чол. допускається передбачати один туалет на три поверхи.

За наявності в числі працюючих інвалідів з порушенням роботи опорно-рухового апарату туалети необхідно розміщувати на кожному поверсі незалежно від чисельності працюючих на поверхах.

Унітази або керамічні чаші розміщують в кабінах, відокремлених перегородками заввишки не менше 1,7 м. Перемістечка не повинні доходити до підлоги на 20 см. Кабіни в осях мають бути розміром 1,2 х 0,9 м.

У туалетах більш ніж на чотири санітарні прилади необхідно передбачати одну кабіну для осіб літнього віку і інвалідів.

За наявності в числі працюючих інвалідів з порушенням роботи опорно-рухового апарату кабіну для інвалідів необхідно передбачати незалежно від числа санітарних приладів в туалеті.

Загальний туалет для чоловіків і жінок допускається передбачати при чисельності працюючих в зміну не більше 15 чол.

На підприємствах, де передбачається можливість використання праці сліпих, туалети для чоловіків і жінок повинні бути роздільними.

Вхід в туалет повинен передбачатися через тамбур з дверима, що самозакриваються.

У чоловічих убиральнях встановлюють пісуари з розрахунку: один індивідуальний або 0,4 м лоткового, не розділеного екранами пісуара, або 0,6 м лоткового, розділеного екранами пісуара, на один унітаз або підлогову чашу.

У тамбурах каналізаційних убиралень необхідно передбачати умивальників з розрахунку: один умивальник на чотири унітази, але не менш одного на кожен туалет.

За наявності в числі працюючих інвалідів, що користуються кріслами-колясками, один з пісуарів в убиральнях повинен розміщуватися на висоті не більше 0,4 м від підлоги,

Якщо на будівельному майданчику немає комунікацій каналізації і водопроводу, влаштовують пересувні убиральні з установкою баків з водою і герметичними ємкостями для скидання нечистот, які легко очищаються і дезінфікуються.

За узгодженням з місцевими органами санітарного нагляду допускається улаштування убиралень (типа дворових) із збірних щитів, що утеплюють, з бетонованим вигрібом, який слід вичищати один раз в тиждень.

При розташуванні будівельних майданчиків поза населеними пунктами, при кількості працюючих менше 15 чоловік і терміну будівництва не більше 30 днів можна влаштовувати туалети, що мають вид ярів з навісами і вітрозахисними щитами. Яри необхідно засипати щодня.

Вказані бетоновані вигріби і яри влаштовують тільки в місцях, узгоджених з місцевими органами санітарного нагляду.

Вмивальні розміщуються у гардеробах або суміжних приміщеннях. Кількість кранів у вмивальних залежить від кількості працюючих в найбільш чисельній змін.

Відстань між кранами має бути не менше 0,6 м, ширина проходу між рядом умивальників і стіною - не менше 1,1, а між двома рядами - не менше 1,6 м.

При виконанні робіт, пов'язаних із забрудненням рук важко змиваємими речовинами (маслами, смолами, фарбниками і ін.), вмивальні обладнуються пристроями для миття рук спеціальними рідинами. Установка їх узгоджується з органами Державного санітарного нагляду з розрахунку один пристрій на 40 чоловік, що працюють в найбільш чисельній зміні. Вмивальні обладнуються гачками для рушників і одягу, поличками для мила, судинами для рідкого мила і дзеркалами.

Приміщення для прання спецодягу: при виробничому підприємстві або групі підприємств повинні передбачатися пральні з відділеннями хімічного чищення. У обґрунтованих випадках допускається використання міських пралень за умови улаштування в них спеціальних відділень (технологічних ліній) для обробки спецодягу.

Склад і площа приміщень пралень, хімічного чищення, відновлення просочення і знешкодження спецодягу повинні встановлюватися в ПВР з урахуванням санітарних вимог її обробки.

Для знешкодження спецодягу, забрудненого нелетучими речовинами, допускається використовувати окрему технологічну лінію пралень.

При пральнях необхідно передбачати приміщення для ремонту спецодягу.

Стіни і перегородки вбиралень спецодягу, душових, переддушових, вмивальних, убиралень, приміщень для сушки, знепилювання і знешкодження спецодягу повинні бути виконані на висоту 2 м з матеріалів, що допускають їх миття гарячою водою із застосуванням миючих засобів. Стіни і перегородки вказаних приміщень вище відмітки 2 м, а також стелі повинні мати водостійке покриття.

При проектуванні підприємств необхідно передбачати оздоровчі пункти, медпункти, приміщення особистої гігієни жінок, парильні (сауни), а по відомчих нормах - приміщення для інгаляторіїв, ручних і ножних ванн, а також приміщення для відпочинку в робочий час і психологічного розвантаження.

За окремим завданням, узгодженим з місцевими органами охорони здоров'я і радами професійних союзів, можуть бути передбачені поліклініки (амбулаторії), лікарні, санаторії-профілакторії, станції швидкої і невідкладної допомоги і інші служби медико-санітарній частині, а також спортивно-оздоровчі будівлі і споруди. При цьому необхідно враховувати можливість використання їх як загальних об'єктів для груп підприємств, а для підприємств, що розміщуються в міській забудові або населених пунктах, з урахуванням організації обслуговування населення.

На підприємствах з обліковою чисельністю працюючих більше 300 чол. повинні передбачатися оздоровчі пункти фельдшерів.

Число обслуговуваних одним оздоровчим пунктом фельдшера приймається:

при підземних роботах - не більше 500 чол.;

на підприємствах хімічної, гірничорудної, вугільної і нафтопереробної промисловості - не більше 1200 чол.;

на підприємствах інших галузей народного господарства - не більше 1700 чол.

При обліковій чисельності від 50 до що 300 працюючих повинен бути передбачений медичний пункт.

Медичний пункт повинен мати устаткування за узгодженням з місцевими органами охорони здоров'я.

За завданням, узгодженим з місцевими органами охорони здоров'я, на підприємствах допускається передбачати лікарські оздоровчі пункти замість фельдшерів.

Категорію лікарського оздоровчого пункту необхідно приймати залежно від облікової чисельності працюючих: I - подвоєному числу обслуговуваних в порівнянні зі встановленим в п. 2.28; II - відповідно до пп. 2.27, 2.28 СНіП 2.09.04-87* [24].

Оздоровчі пункти фельдшерів або лікарів необхідно розміщувати на першому поверсі. Ширина дверей у вестибюлях - очікувальних, перев'язувальних, кабінетах для прийому і кімнатах для тимчасового перебування хворих повинна бути не менше 1 м.

Інгаляторії необхідно застосовувати за узгодженням з місцевими органами охорони здоров'я при виробничих процесах, пов'язаних з виділенням пилу або газу дратівливої дії.

Ручні ванни необхідно передбачати при виробничих процесах, пов'язаних з вібрацією, що передається на руки.

При чисельності працюючих в зміні, які користуються ручними ваннами, 100 чол. і більш ручні ванни необхідно розміщувати у вмивальних або окремих приміщеннях, обладнаних електрорушниками; при меншому числі тих, що користуються ручні ванни допускається розміщувати у виробничих приміщеннях.

Ножні ванни (установки гидромассажа ніг) необхідно передбачати при виробничих процесах, пов'язаних з роботою стоячи або з вібрацією, що передається на ноги.

Приміщення і місця відпочинку в робочий час і приміщення психологічного розвантаження необхідно розміщувати, як правило, при вбиральнях домашнього одягу і оздоровчих пунктах.

При допустимих параметрах повітря робочої зони у виробничих приміщеннях і відсутності контакту з речовинами 1- і 2-го класів небезпеки допускається передбачати місця відпочинку відкритого типу у вигляді майданчиків, що розташовуються в цехах на площах, якими не користуються у виробничих цілях.

У приміщеннях для відпочинку і психологічного розвантаження при обґрунтуванні можуть бути передбачені пристрої для приготування і роздачі спеціальних тонізуючих напоїв, а також місця для занять фізичною культурою.

Рівень звукового тиску в приміщеннях і на місцях для відпочинку, а також в приміщеннях психологічного розвантаження не повинен перевищувати 65 дБА.

Підприємства громадського харчування необхідно проектувати з урахуванням можливості використання їх як загальних об'єктів для груп підприємств, що розміщуються в міській забудові або населених пунктах з урахуванням організації обслуговування населення.

При проектуванні виробничих підприємств повинні бути передбачені їдальні, розраховані на забезпечення всіх працюючих підприємств загальним, дієтичним, а по спеціальних завданнях - лікувально-профілактичним харчуванням.

При чисельності працюючих в зміну більше 200 чол. необхідно передбачати їдальню, що працює, як правило, на напівфабрикатах[2], до 200 чол. - столову-раздавальну.

При чисельності працюючих в зміну менше 30 чол. замість столової-раздавальної допускається передбачати кімнату для їди. ²

При їдальні, яка обслуговує відвідувачів у вуличному одязі, необхідно передбачати вестибюль з гардеробною вуличного одягу, число місць в якій повинне бути рівне 120 % числа відвідувачів у вуличному одязі.

Число місць в їдальні необхідно приймати з розрахунку одне місце на чотирьох працюючих в зміні або найбільш численній частині зміни. Залежно від вимог технологічних процесів і організації праці на підприємстві число місць в їдальнях допускається змінювати.

При оснащенні робочих місць приміщень управління і конструкторських бюро великогабаритним устаткуванням і розміщенні в робочих приміщеннях устаткування колективного користування (терміналів ЕОМ, апаратів для проглядання мікрофільмів і ін.) площі приміщень допускається збільшувати відповідно до технічних умов на експлуатацію устаткування.

Площа кабінетів керівників повинна складати не більше 15 % загальній площі робочих приміщень.

При кабінетах керівників підприємств і їх заступників повинні бути передбачені приймальні. Допускається влаштовувати одну приймальню на два кабінети.

У загальнозаводських будівлях управління при числі інженерно-технічних працівників 300 чол. і більш необхідно передбачати зали нарад, що розраховуються на 30 % працюючих.

При залах нарад на відстані до 30 м необхідно передбачати туалети.