Вимоги до складу санітарно-побутових приміщень

Побутові будівлі призначені для розміщення в них приміщень обслуговування працюючих: санітарно-побутових, охорони здоров'я, громадського харчування, торгівлі і служби побуту, культури.

Входи в санітарно-побутові приміщення слід обладнати тамбурами з пристосуваннями для очищення і миття взуття. Біля санітарно-побутових приміщень бажано організувати місця для відпочинку працюючих і спортивний майданчик.

Для провітрювання санітарно-побутових приміщень в віконних рамах необхідно влаштовувати кватирки або фрамуги, що відкриваються.

Душові, вмивальні, туалети, гардеробні для зберігання вуличного, домашнього і робочого одягу влаштовують окремо для чоловіків і жінок. Приміщення для сушки спецодягу, для відпочинку і обігріву обладнуються пристроями для 10…15-хвилинного підсушування рукавиць.

Тимчасові будівлі виробничого, складського і допоміжного призначення розміщуються в третій зоні будівельного майданчика. Розташування тимчасових будівель повинне забезпечувати безпечні і зручні підходи до них робітників і максимальне блокування будівель між собою. Блокування сприяє скороченню витрат по підключенню будівель до комунікацій і експлуатаційних витрат. Доцільно розміщувати в одному блоці гардеробні, умивальні, душові, приміщення для сушки одягу, їдальні, забезпечивши сполучення між ними.

При розміщенні цих приміщень у вагончиках або контейнерах їх розташовують поруч і по можливості блокують так, щоб відстань між побутовими будівлями в одній групі була не менше 1 м, а загальна довжина споруди, що блокується, не перевершувала 50.

При проектуванні санітарно-побутових будівель допускається поєднання наступних їх типів: вмивальних з гардеробом; вмивальних з душем; гардеробів з душем; гардеробів з сушкою одягу і взуття; приміщень для відпочинку з приміщенням для обігріву і харчування.

Тимчасові будівлі необхідно наближати до діючих комунікацій (каналізації, водопостачання, енергопостачання, телефонізації, радіофікації). Це зменшує трудовитрати і скорочує терміни виконання робіт підготовчого періоду.

Санітарно-побутові приміщення слід розміщувати на відстані не менше 24 м і не більше 500 м від будівлі (відстань по вертикалі повинна враховуватися з коефіцієнтом 5), що будується, приміщення для обігріву, питні установки і туалети – на відстані не більше 50 м від робочих місць.

Санітарно-побутові приміщення слід розміщувати поблизу входів на будівельний майданчик з тим, щоб робітники могли користуватися ними до і після роботи, минаючи робочу зону.

На будгенплані мають бути показані габарити тимчасових будівель, їх прив'язка в плані, місця підключення комунікацій до будівель (спорудам). На кресленні будгенплану необхідно дати експлікацію тимчасових будівель і споруд.

Склад санітарно-побутових приміщень слід визначати з урахуванням групи виробничого процесу і їх санітарної характеристики.

Розташування, улаштування і обладнання санітарно-побутових приміщень повинні відповідати числу працюючих на будмайданчику, стосовно графіка руху робочої сили, віддаленості їх від робочих місць, числу змін, часу перерв як обідніх, так і між змінами, а також умовами користування окремими видами санітарно-побутових пристроїв.

У тих випадках, коли будівельні робітники за умовами роботи вимушені проживати поза постійним місцем проживання (пересувні будівельні поїзди, містечка і ін.), розрахунок побутового забезпечення (як наприклад, баня-санпропускник з душовими сітками в мильному відділенні, пральнями, санвузлами і ін.) проводиться з урахуванням членів їх сімей, що проживають разом з ними, і додаткового побутового обслуговування (щотижневий душ, дезинфекція одягу і постільного приладдя, прання білизни і ін.).

Санітарно-побутові приміщення слід розміщувати в спеціальних будівлях збірно-розбірного або пересувного типу. Будівництво санітарно-побутових приміщень слід здійснювати по типовим проектам. Для короткочасного улаштування санітарно-побутових приміщень допускається використання розташованих безпосередньо на будмайданчику будівель, приміщень об'єкту, що будується, за умови їх тимчасового переобладнання відповідно до справжніх вимог.

Входи в приміщення не допускається розташовувати з боку залізничних колій, що проходять ближче 7 метрів від зовнішньої стіни будівель.

У зовнішнього входу у виробничі і допоміжні приміщення мають бути встановлені пристрою для очищення взуття від грязі.

На вільній території поблизу санітарно-побутових приміщень рекомендується передбачати місця для відпочинку працюючих.

Склад санітарно-побутових приміщень при кількості працюючих в найбільш чисельній зміні від 15 чоловік і більш повинен відповідати даним, приведеним в таблиці 4.3 за винятком позицій 8, 13, 14 і з урахуванням приміток.

При кількості працюючих в організації менше 20 чоловік кількість санітарно-побутових приміщень може бути скорочене або вони можуть бути об'єднані.

При кількості працюючих в найбільш численній зміні менше 15 чоловік на будівельному майданчику мають бути гардеробні з умивальниками, приміщення для обігріву робітників і харчування, убиральні і душові. Інші санітарно-побутові приміщення передбачаються адміністрацією будівництва за узгодженням з органами санітарного нагляду залежно від характеру і умов робіт.

У будівельних організаціях використовуються різні типи санітарно-побутових приміщень, але якнайкращий ефект досягається при експлуатації збірно-розбірних, блочних і пересувних побутових приміщень.

Таблиця 5.37 - Склад санітарно-побутових приміщень будівельного майданчика

Примітки: 1. Устаткування приміщень для ремонту спецодягу і взуття і пралень передбачається на будівельних майданчиках за відсутності у будівельно-монтажних організацій централізованих майстерень і пралень.

2. У тих випадках, коли за умовами роботи будівельні робітники вимушені проживати в пересувних містечках і будівельно-монтажних поїздах, приміщення для особистої гігієни жінок

3. Приміщення для годування грудних дітей передбачається у кожному конкретному випадку з урахуванням місцевих умов.

4. Приміщення для обігріву робітників влаштовують за відсутності можливості устаткування установки місцевого обігріву в спеціальних місцях або тривалості періоду з середньодобовою температурою повітря 0° і нижче більше 100 днів в році.

5. Установки місцевого променистого обігріву обладналися в тих випадках, коли період з середньодобовою температурою повітря 0^оС і нижче продовжується менше 100 днів в році.

6. У тих випадках, коли період з середньодобовою температурою 0^о і нижче продовжується більше 150 днів в році, на будівельних майданчиках обладналися приміщення для« обігріву і установки місцевого променистого обігріву.

7. На будівельних площадкова виділяються спеціальні місця для куріння, обладнані протипожежним інвентарем.

Виробничі, допоміжні і санітарно-побутові приміщення повинні відповідати вимогам діючих будівельних норм і правил і інших нормативних актів.