Основні технічні характеристики
Діапазони вимірювань та відносні основні похибки:
потужності еквівалентної дози гамма- та рентгенівського випромінень (137Cs) | мкЗв/год | 0,1…999,9;±15% |
щільності потоку бета-частинок (90Sr+90Y) | 1/(см²·хв) | 10…100 000;±20% |
гамма- та рентгенівського випромінень | MeB | 0,05…3,0;±25% |
бета-випромінення | MeB | 0,5…3,0; |
Енергетичні діапазони вимірювань та енергетична залежність:
Дискретність програмування порогових рівнів: - потужності дози - щільності потоку | мкЗв/год 10³/см²·хв | 0,01 0,01 |
Часові інтервали вимірювань | секунди | 1…70 |
Час безперервної роботи від нових елементів живлення | години | 2 500 |
Діапазон робочих температур | °С | -20…+50 |
Маса | кг | 0,35 |
Габарити | мм | 220×80×35 |
Комплект постачання
радіометр-дозиметр РКС-01 „СТОРА”;
настанова щодо експлуатування
ТЕМА 3/2
ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ. ОЦІНКА РАДІАЦІЙНОЇ ОБСТАНОВКИ
ВСТУП
Сучасний мир після відносно тривалого періоду двохполюсного протистояння в часи холодної війни й короткого періоду однополюсності входить у режим багатополярності. За 55 років «ядерного» періоду відбулося понад 260 воєн з 300 воєн ХХ сторіччя. За деяким даними, останнім часом світові витрати на озброєння наблизилися до витрат часів холодної війни. Одним з найбільш очевидних конфліктів світового масштабу сьогодні є ціннісне, геополітичне й цивілізоване протистояння ісламського й християнського світів.
Після 11 вересня 2001 року мир заговорив про початок 4 світові війни - війни цивілізацій - з використанням принципово нової тактики й зброї. Найбільш серйозну погрозу для міжнародної системи безпеки й спокою окремих держав створює глобальна терористична мережа з її активним прагненням одержати доступ до новітніх ядерних, біологічних і бактеріологічних технологій, особливо небезпечним в умовах тотальної відкритості цивілізованого суспільства.
При оцінці обстановки аналізують й оцінюють:
- осередки поразки (характер і обсяг руйнувань; пожеж; зон затоплення, сніжних заметів, пожеж і задимлення);
- наявність уражених на ділянці (об'єкті) РіІНР і на шляхах руху;
- види майбутніх робіт і їхній обсяг;
- можлива наявність радіоактивного, хімічного і бактеріологічного (біологічного) зараження;
- склад стан, забезпеченість і можливості своїх сил і доданих підрозділів (формувань), їх готовність до дій;
- характер місцевості, її вплив на дії сил (формувань);
- насиченість району дій підприємствами, організаціями, комунікаціями;
- соціально-політична обстановка в районі дій;
- національні особливості (менталітет) місцевого населення;
- найбільш доцільні напрямки висування і введення сил у осередок поразки і на ділянку (об'єкт) робіт;
- вплив кліматичних умов, часу року і доби на виконання задачі.
Не менш явна й грізна тенденція - неконтрольоване поширення ядерних технологій, зброї масової поразки й засобів його доставки. Наприклад, проблема в ситуації з Північною Кореєю складається не в тім, що ця країна скористається ядерною зброєю, хоча така перспектива досить реальна, а в тім, що вона може його продавати. Крім того, створення ядерної зброї Північною Кореєю й Іраном безсумнівно приведе до відповідного поновлення військових ядерних програм Японією, Південною Кореєю й ін. За прогнозами, до 2020 року кількість ядерних держав досягне 10-12. Зберігається ймовірність передачі ядерної зброї терористичним організаціям, наприклад по лінії Іран - «Хезболла». Події, що модулюються, свідчать про ослаблення і не дієздатності принципу не поширення ядерної зброї, що діяв в ХХ столітті.
Україна, у силу її геополітичної й політичної географії розташована «меж двох вогнів» - між зонами впливу могутніх військових блоків. І у випадку теоретично можливого військово-політичного протистояння може виявитися в зоні застосування ядерної зброї. Імовірність такого розвитку подій не так вуж низка, з огляду на, з огляду на ріст військово-політичної нестабільності, і конфліктності у світі, активність терористичних угруповань і нову гонку озброєнь.
На випадок застосування ядерної зброї (виникнення особливо великої радіаційної аварії) і забруднення місцевості радіонуклідами проводять обстеження радіаційної ситуації методом прогнозування, а в подальшому - зонування забрудненої території;
.• встановлення характеру радіоактивного забруднення місцевості (об'єкту),
• визначення можливих доз опромінення і їх впливу на працездатність робітників, службовців об'єкту і населення району;
• вибору доцільних дій і заходів щодо захисту людей на зараженій місцевості, а також оцінки рівня небезпеки зараження техніки, транспорту, обладнання і продукції.
Метою даного практичного заняття є закріплення теоретичних знання і набуття навичок студентами в вирішення практичних задач по оцінці радіаційної ситуації.
Кожен студент самостійно виконує завдання по одному з варіантів (за рахункова ним номером по журналу групи) вихідних даних за вказівкою викладача.
Дата добавления: 2021-12-14; просмотров: 288;