Резервування як метод управління ризиками фінансових установ

Для забезпечення відшкодування можливих втрат фінансових установ, що виникають в процесі надання фінансових послуг внаслідок дії чинників ризику, створюються відповідні резерви.

Банківські установи формують обов'язкові резерви за усіма залученими коштами, за винятком кредитів, одержаних від інших банків, іноземних інвестицій, одержаних від міжнародних фінансових організацій та коштів, що залучені на умовах субординованого боргу. Норматив резервування встановлюється Національним банком України і є єдиним для всіх банків України.

Обов'язкове резервування коштів банків використовується Національним банком України як монетарний інструмент для регулювання обсягів грошової маси в обігу та управління грошово-кредитним ринком.

Поряд з обов'язковими резервами, що розміщуються в НБУ, банківські установи здійснюють формування резервів на покриття можливих втрат за ризиковими активами.

За більшістю видів активів банківськими установами створюються відповідні резерви для покриття можливих втрат. Такі резерви є необхідними для підвищення стабільності і надійності банківської системи, захисту інтересів клієнтів і є обов'язковими для банківських установ. Особливо важливим є формування резервів за кредитами, які займають переважне місце в активних операціях банків.

Резерви за кредитами створюються з метою відшкодування можливих втрат банку за основним боргом без передбачених процентних доходів та комісій. Використовуються такі резерви на погашення безнадійної заборгованості позичальників.

Загальний розмір резервування визначається виходячи із суми заборгованості за усіма наданими кредитами, класифікованими за ступенем ризику.

На основі класифікації позичальників та стану погашення ними заборгованості кредити поділяються на стандартні, під контролем, субстандартні, сумнівні та безнадійні.

Стандартні кредити являють фінансові операції, за якими кредитний ризик є незначним і становить один відсоток чистого кредитного ризику.

Кредити під контролем це кредитні операції, за якими кредитний ризик є незначним (5 % чистого кредитного ризику), але може збільшитись внаслідок виникнення несприятливої для позичальника ситуації.

Субстандартні кредити являють операції, за якими кредитний ризик є значним, що становить 20 відсотків чистого кредитного ризику, та надалі може збільшуватись. За такими кредитами є ймовірність несвоєчасного погашення позичальником заборгованості в повній сумі та в строки, що передбачені кредитним договором.

Сумнівні кредити –це кредитні операції, за якими виконання зобов'язань з боку позичальника банку в повній сумі є під загрозою, ймовірність повного погашення кредитної заборгованості низька та становить 50 відсотків чистого кредитного ризику.

Безнадійні кредити–операції, ймовірність виконання зобов'язань за якими з боку позичальника практично відсутня, ризик за такими операціями дорівнює сумі заборгованості за ними.

Поряд з формуванням резервів на покриття збитків за кредитними операціями банківські установи формують резерви за іншими видами активних операцій (банківських послуг), зокрема резерви під заборгованість інших банків, під дебіторську заборгованість за операціями з клієнтами банку; за вкладеннями в цінні папери тощо.

Формування резервів на покриття збитків за фінансовими операціями здійснюють і небанківські фінансові установи.

Кредитними спілками забезпечується формування резерву покриття втрат за неповерненими кредитами.

Резерв забезпечення покриття втрат від неповернених кредитів формується за рахунок частини доходу кредитної спілки незалежно від фінансового результату її діяльності таким чином, щоб наприкінці кожного місяця його розмір відповідав сумі необхідного резервування за всіма простроченими, неповерненими та безнадійними кредитами.

Фінансові компанії, ломбарди, довірчі товариства, інші небанківські фінансові установи забезпечують формування резерву за усіма видами здійснюваних фінансових операцій з метою покриття ризиків неповернення основного боргу за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, що визначаються як нестандартні.