Кольорова металургія

Кольорова металургія почала розвиватися в Україні з кінця XIX ст. У 1887 р. до ладу став ртутний завод у Микитівці, що поклав початок формуванню Донецького району.

Нині, на відміну від чорної, кольорова металургія в Україні розвинута слабко. Це пов'язано з тим, що в минулому на території нашої країни не було відкрито великих покладів руд кольорових металів, а потреби в кольоровому металі й досі задовольняються за рахунок багатих родовищ країн СНД.

До кольорових металів відносять усі метали та їх сплави, крім заліза та його сплавів, що називаються чорними металами . Кольоровими є благородні метали (золото, сріб­ло, платина), Тугоплавкі (титан, хром, молібден, вольфрам та ін.), легкі (літій, берилій, натрій, магній, алюміній та ін.), ва­жкі (свинець, мідь, цинк, нікель, кобальт, олово, ртуть та ін.). Виділяють метали радіоактивні (технецій та ін.), рідкісно­земельні (наприклад, ітрій) та розсіяні (скандій та ін.).

Руди кольорових металів містять у своєму складі в десятки і навіть сотні разів менше корисного компонента, ніж заліз­на руда. Тому їх недоцільно перевозити на далеку відстань. Щоб максимально знизити собівартість виробництва кольо­рових металів і менше забруднювати навколишнє середовище, рудну сировину треба використовувати комплексно. Так, виробництво алюмінію з нефелінів поєднується з виробниц­твом цементу, соди, поташу, титаномагнієве виробництво — з випуском соляної кислоти, емалей, титанових білил.

Кольорова металургія — енергомістке виробництво. Напри­клад, на виплавлення 1 т магнію потрібно до 22 тис. кВт • год електроенергії. Отже, на розміщення підприємств кольорової ме­талургії впливають два чинники — сировинний та енергетичний.

В Україні є два райони кольорової металургії: Донецький і Придніпровський.

У Донецькому районі на привізних, переважно з Росії, цинкових концентратах працює великий цинковий завод у м. Костянтинівці. Цинк — універсальний метал. Його використовують у різних галузях господарства: для виробництва цинкових білил, друкарських кліше, виготовлення сплавів з іншими металами, покриття чорних металів. Під час виробництва цинку утворюються сірчисті гази, які йдуть на! виготовлення сірчаної кислоти.

До складу підприємств кольорової металургії Донецького району входить також завод обробки кольорових металів в м. Артемівську, який виробляє латунь, латунний і мідний прокат. Завод наплавлених твердих сплавів розміщений у м. Торезі Доне­цької області, підприємство «Інтерсплав» — ум. Свердловську Луганської області. Є й інші різні за потужністю та спеціалізацією підприємства. Район має добре енергетичне забезпечення.

У Придніпровському районі працюють великі підприємства кольорової металургії; у Запоріжжі — алюмінієвий і титаномаг­нієвий. Виробництво алюмінію складається з двох стадій. Спочатку одержують із сировини (бокситів, нефелінів чи іншої алюмінієвої руди глинозем, а потім з нього виплавля­ють алюміній. Підприємства, які виробляють глино­зем, мають сировинну орієнтацію. Для виготовлення 1 т глино­зему потрібно від 2,5 до 4 т бокситів або до 6 т нефелінів, кілька тонн вапняків, багато соди та електроенергії. Великий глиноземний завод, що працює на імпортних бокситах (з Гвінеї, Ямайки, Бразилії, Австралії), є в Миколаєві.

Для виплавлення 1 т алюмінію необхідно до 20 тис. кВт • год електроенергії. Ще більш енергомістким є виробництво маг­нію (до 22 тис. кВт • год). Тому підприємства з виробництва алюмінію і магнію у Запоріжжі орієнтуються на дешеву елек­троенергію Дніпрогесу. Алюмінієвий завод одержує сировину з Миколаївського глиноземного заводу, титановий — з родо­вищ Івано-Франківської, Житомирської, Дніпропетровської областей, а також з кримського виробничого об'єднання «Титан».

У Придніпровському районі діє гірничо-металургійний комбінат у м. Верхньодніпровську. Він орієнтується на елект­роенергію Дніпродзержинської ГЕС і потужної Придніпров­ської ДРЕС. Сировинною базою комбінату є Самотканське титанорудне родовище. До електроенергії Кременчуцької ГЕС тяжіє Світловодський завод чистих металів. У Кірово­градській області, у Побузькому, працює нікелевий завод на місцевій сировинній базі.

У зв'язку з освоєнням нових родовищ кольорових металів є перспективи для подальшого розвитку кольорової металургії в Придніпровському районі.

Великі перспективи для розвитку кольорової металургії має Карпатський район, який ще не сформовано. У районі зосе­реджено потужну сировинну базу. Тут діє ядро формування цього району — Калуське акціонерне товариство «Лукор», де виробляють магній.

В деяких містах (Харків, Одеса, Київ) кольорові метали виплавляють з металобрухту. У Запоріжжі налагоджено ви­робництво електродів для кольорової металургії.

Алюміній, магній, титан, цирконій та особливо їх сплави є важливими конструкційними матеріалами, тобто матеріалами для виготовлення деталей конструкцій. Вони легкі, міцні, витримують високі температури. Тому їх використовують в літако-, ракето-, кораблебудуванні. Дедалі ширшого викорис­тання набувають кольорові метали в хімічній, ядерній, харчо­вій промисловості (реактори, насоси, трубопроводи).

Кольорова металургія країни має практично необмежені природні ресурси для свого розвитку. Алюмінієву сировину — боксити, нефеліни та алуніти виявлено в Черкаській, Дні­пропетровській, Донецькій, Хмельницькій і Закарпатській областях. Значні запаси полі металічних руд знайдено в Луганській і Закарпат­ській областях. Великі родовища руд кольорових металів відкрито в 90-х роках. Це золото, нікелеві, мідні, олов'яні, цинкові, ртутні руди, кобальт, титан, ніобій, гафній, цирконій, платина тощо.

Останнім часом розвиток металургії стримується. Це зумов­лено цілою низкою причин. Головна з них полягає в тому, що з розпадом СРСР Україні вже не потрібна така кількість металу, яка вироблялася раніше.