Різновиди природних ресурсів і способи експлуатації

Гірські породи і мінерали мають осадове, магматичне і метаморфічне походження. Аналогічним чином формуються і корисні копалини, тому що вони є або гірськими породами, або скупченням мінералів.

Сьогодні людству відомо біля 250 видів мінеральної сировини. До цих видів можна додати ще 200-250 різновидів дорогоцінних і рядових каменів, число котрих постійно збільшується. Але не усі види мінеральної сировини викликають однаковий інтерес. Тому поряд з іншими існує і промислова класифікація найважливіших корисних копалин, в основі якої лежить застосування тих або інших корисних копалин у народному господарстві. В неї включаються тільки ті види мінеральної сировини, для яких визначаються основні державні завдання і встановлюється приріст запасів (у США вони називаються стратегічною сировиною).

Промислова класифікація містить 60 найважливіших видів мінеральної сировини.

Паливно-енергетична сировина: нафта, газ, вугілля, пальні сланці, уран.

Метали:руди заліза, марганцю, хрому, титану, ванадію, нікелю, кобальту, вольфраму, молібдену, цирконію, танталу, ніобію, алюмінію, магнію, міді, свинцю, цинку, олова, вісмуту, ртуті, сурми, літію, берилію, германію, кальцію, кадмію.

Благородні метали: золото, срібло, платина, метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній).

З 82 металів таблиці Д.І. Менделєєва до промислово важливих належать тільки 34.

Хімічна й агрономічна сировина:калійні солі, фосфатна сировина (фосфорити й апатити), борні руди, сірка, бром, йод, плавиковий шпат (флюорит).

Технічна або індустріальна сировина:діаманти, азбест, графіт, п’єзооптична сировина (п’єзокварц, ісландський шпат), слюди (мусковіт, флогопіт).

Флюси і вогнетриви: вапняки і доломіти, магнезит, вогнетривкі глини, кварцити.

Будівельні матеріали: цементна сировина, кам’яні будівельні матеріали.

Україна має потужну мінерально-сировинну базу різноманітних корисних копалин, які значною мірою визначають рівень розвитку її продуктивних сил. На території України виявлено більше 80 видів мінеральної сировини, на базі яких розвідано понад 7 тис. родовищ. Біля 4 тис. із них розробляються. Україна, займаючи біля 3 % території колишнього СРСР, забезпечувала 20% обсягу загальносоюзного видобутку мінеральної сировини.

Надра України містять усі види твердого палива – кам’яне і буре вугілля, торф і пальні сланці, що інтенсивно освоюються (за винятком пальних сланців). Україна забезпечувала в колишньому СРСР 25 % видобутку вугілля, 37 % коксівного вугілля і приблизно 60 % ан­трацитів.

На Україні відомі три нафтогазоносні регіони: Дніпровсько-Донецька западина, Карпатська і Кримсько-Причорноморська. Перша з них, відкрита ще у 1937 р. (Ромни, Ахтирка), що містить біля 50 нафтогазових родовищ, дає більше 80 % видобутку нафти і газу. Карпатське нафтогазоносне родовище охоплює Закарпаття, Українські Карпати, Прикарпаття з прилеглою зі сходу частиною Волино-Подолії. У найближчі роки на Україні передбачається щорічний видобуток 7-9 млн т нафти, 30-32 млрд кубічних метрів газу.

Головне місце в паливно-енергетичному балансі України займає кам’яне вугілля, промислові запаси якого зосереджені у Донецькому і Львівсько-Волинському басейнах. Родовища бурого вугілля зосереджені в Дніпровському вугільному басейні.

Геологічні запаси кондиційного вугілля України складають біля 100 млрд тонн.

Основні запаси пальних сланців зосереджені в Болтишській западині (на межі Кіровоградської і Черкаської областей). Виділено 5 горизонтів потужністю 2-40 м на глибині 180-500 м. Вміст керогену – 30-40 %, вихід смол – 10-20 %, зольність – 50-60 %, теплота згорання – 10-16 МДж/кг. Поклади пальних сланців виявлені також у Дніпров­сько-Донецькій западині, у Карпатах (Волино-Подільська плита) і в Кримських горах.

За запасами залізних руд Україна в колишньому СРСР займала друге місце (приблизно 30 %). Головні залізорудні райони: Криворізь­кий залізорудний басейн, Кременчуцька магнітна аномалія і Керченський залізорудний басейн. Рудні тіла пластостовбуватої і лінзоподібної форми. Потужність їх від 2…4 до 100…120 м. Осадові залізні руди Керченського басейну подані шарами бурих залізняків з вмістом заліза 32-40 % і потужністю від 2 до 15 м.

На території України понад 2 тис. покладів торфу, рудовиявлення олова, міді. Основні запаси кам’яної солі на Україні зосереджені в Донбасі та Закарпатті. Вміст NaCl у солях досягає 98-99 %. Значні запаси солі містить ропа солоних озер, лиманів (Сивашське й інші родовища) і природні підземні ропи в Передкарпатті.

Родовища самородної сірки зосереджені в Передкарпатському сірконосному басейні. Вміст сірки – 20-27 %. Найзначніші родовища – Немирівське, Язівське і Подорожненське. Прогнозні ресурси графіту на Україні складають понад 1 млрд т (біля 50 % запасів колишнього СРСР), розвідано 300 родовищ і проявів графіту. Родовища кристаліч­ного графіту (Троїцьке, Завалівське й ін.) пов’язані з тілами графітових гнейсів і їхньої кори. Рудні тіла залягають серед метаморфізованих порід і в середньому містять 6 % графіту.

Родовища Оленівське, Новотроїцьке, Каракубське містять флюсові, а Часов-Ярське родовище – вогнетривкі глини.