Ділення шахт на категорії за метаном.

Метан(СН₄) – газ без кольору, запаху та смаку, об’ємна маса 0,55, горить, погано розчиняється у воді. Метан небезпечний внаслідок того, що із-за визначеної концентрації вибухає. При концентрації в атмосфері менше 5 % метан горить, при концентрації від 5 до 16 % — вибухає, а якщо його концентрація більше 16 % — горить спокійним полум’ям.

Метан виділяється при підземних гірничих роботах з вугілля та вміщуючих пласт порід в гірничі виробки. Існує три форми його виділення: звичайне, суфлярне і раптове.

При звичайному виділенні метан надходить у рудничну атмосферу безперервно, порівняно рівномірними порціями зі всієї оголеної площі пласта і порід.

При суфлярномувиділенні газ під тиском надходить з розломів порід, шпурів і свердловин в пласті, ділянок геологічних порушень. При цьому таке виділення продовжується тривалий час – годинами, місяцями.

Під раптовим виділенням слід розуміти такий динамічний тиск, при якому відбувається миттєве руйнування вугільного пласта з викидом великої кількості газу та здрібненого вугілля у прилеглу виробку.

Вугільні шахти в залежності від відносної метанообільності розподіляють на п’ять категорій. Відносна метанообільність – це кількість метану в кубічних метрах, що виділяється за добу на 1 т середньодобового видобутку вугілля шахтою (м³/т):

I категорія шахт – до 5 м³/т;

II категорія шахт – від 5 до 10 м³/т;

III категорія шахт – від 10 до 15 м³/т;

надкатегорійні – 15 м³/т та більше, небезпечні за суфлярними виділенням;

небезпечні за раптовими викидами – шахти, що розробляють пласти, небезпечні або погрожуючі за раптовими викидами вугілля та газу; шахти з викидами породи.

Згідно правил безпеки, допустима концентрація метану в повітрі складає (у відсотках до об’єму):

в вибоях очисних та підготовчих виробок – менше 2;

в повітрі, яке надходить у виробку з іншої очисної або підготовчої виробки (тобто при послідовному провітрюванні) – не більше 0,5;

перед виконанням вибухових робіт – менше 2;

в повітряному струмені на виході з лави – 1;

загального шахтного струменя шахти – 0,75.

Гірничі виробки

Розробка родовищ корисних копалин як підземним, так і відкритим способами зв’язана спорудженням цілої сітки гірничих виробок.

Гірнича виробка– це порожнина, зроблена в надрах землі або на поверхні. Підземні гірничі виробки, незалежно від наявності безпосереднього виходу на поверхню, мають замкнутий контур поперечного перетину. Виробки, що розміщені на поверхні землі мають незамкнутий контур поперечного перетину (канава).

Залежно від призначення, розрізняють гірничі виробки розвідувальні та експлуатаційні. Перші використовують для пошуків і розвідки родовищ корисних копалин, другі – для розробки родовищ, тобто для виймання корисних копалин із надр. Експлуатаційні виробки, в свою чергу, залежно від призначення поділяються на розкриваючі, підготовлюючі і очисні.

Розкриваючі виробки служать для розкриття шахтного поля.

Підготовлюючі виробки споруджуються для підготовки шахтного поля до розробки.

Очисні – це виробки, в яких безпосередньо ведеться добування корисних копалин.

Залежно від того, по яким породам пройдена виробка, вони поділяються на пластові і польові. Перші проходяться по пласту вугілля, другі по пустим породам.

Залежно від співвідношення між площиною перетину виробки та її подовжнім розрізом, розрізняють виробки протяжні та об’ємні. Залежно від положення в просторі, протяжні гірничі виробки поділяються на горизонтальні, похилі і вертикальні.