Уявлення про сили та засоби повітряного нападу

Повітряний противник – це сили та засоби супротивної сторони, які мають на озброєнні літальні апарати (ЛА), що спроможні діяти в межах повітряного простору та вирішувати конкретні бойові завдання або забезпечувати їх вирішення.

У сучасних війнах агресор намагається досягти стратегічної мети насамперед неконтактними діями та високоточною зброєю, з використанням ракет і засобів повітряного нападу, які спроможні забезпечити завоювання панування у повітрі, знищити важливі військові об’єкти, зруйнувати економіку, порушити систему державного управління.

Досвід локальних війн і військових конфліктів кінця ХХ – початку ХХІ століть, аналіз поглядів військового керівництва НАТО на роль авіації у теперішній час показує, що основними завданнями при веденні бойових дій в сучасних умовах і у найближчому майбутньому є:

- завоювання та утримання переваги у повітрі;

- авіаційна підтримка військ та сил флоту;

- ізоляція поля бою та району бойових дій;

- подавлення військового та економічного потенціалу противника в глибині

його території;

- порушення системи військового та державного управління противника;

- повітряна розвідка та РЕБ;

- транспортування військ і вантажів;

- висадка повітряних десантів.

До засобів повітряного нападу (ЗПН) належать літальні апарати (ЛА), що діють в порівняно щільних шарах атмосфери відповідно до законів аеродинаміки.

Згідно розрахунків військових спеціалістів варіант відносної ваги складових елементів у першій операції ЗПН найближчої перспективи може бути таким:

- тактична та палубна авіація – до 70%;

- стратегічна авіація – до 2…3%;

- КР морського та повітряного базування – до 5…6%;

- БР у звичайному спорядженні – до 1%;

- сили та засоби забезпечення, у т.ч. ШСЗ різного призначення, наземні засоби РЕБ – до 20%.

Основним способом нанесення поразки противнику та завоювання переваги у повітрі є здійснення масованих ракетно-авіаційних ударів (МРАУ).

Найбільш потужним вважається перший МРАУ, який готується ще у мирний час.

В першому МРАУ задіється максимальна можлива кількість літаків бойової авіації, крилаті ракети, бойові вертольоти, артилерія.

Основними тенденціями розвитку ЗПН в теперешній час є такі:

- зниження радіолокаційного, візуального, інфрачервоного випромінювання літальних апаратів;

- уніфікація літальних апаратів;

- удосконалення бортової та іншої апаратури;

- застосування єдиної АСУ наземною та бортовою апаратурою.

1.2. Класифікація засобів повітряного нападу

До аеродинамічних засобів повітряного нападу відносяться літальні апарати, що здійснюють політ в порівняно щільних шарах атмосфери відповідно до законів аеродинаміки.