Контингенти населення, що підлягають флюорографічному обстеженню.

Відповідно до організації проведення масового профілактичного обстеження все населення поділяється на групи:

1. “Організоване населення” – працівники великих підприємств, установ, учні вищих навчальних закладів. Планування профілактичного ФГ-обстеження і дані про кількість цих контингентів повідомляються медико-санітарними частинами підприємств, відділами кадрів установ, районними відділами освіти та ін. Їх обстеження проводиться пересувними флюорографічними станціями.

2. “Працівники малих підприємств ” – працівники установ, підприємств, закладів, які проходять обстеження в поліклініках по місту розташування роботи.

3. “Неорганізоване населення” – хатні господарки, непрацюючі пенсіонери, особи, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю. Їх обстеження проводиться в поліклініках по місту проживання.

Додатково виділяються обов'язкові контингенти –працівники установ і професій, що підлягають попереднім (при вступі на роботу) і періодичним медичним оглядам з застосуванням флюорографічного обстеження щорічно. До обов'язкових контингентів відносять:

- студенти вищіх і спеціальних середніх навчальних закладів;

- особи, що мешкають у гуртожитку;

- працівників дошкільних і шкільних дитячих закладів;

- працівники медичних і фармацевтичних установ;

- робітники харчової промисловості, що працюють на всіх етапах приготування і реалізації продуктів харчування;

- робітники побутового обслуговування;

- робітники торгівлі;

- працівники громадського транспорту;

- робітники водоканалу;

- робітники, що працюють в шкідливих професійних умовах з підвищеним забрудненням повітря. У сільській місцевості до цих контингентів відносять також механізаторів і працівників тваринницьких ферм;

- породіллі до виписки їх з пологового будинку.

Серед населення такожвиділяють групу “підвищеного ризику” на захворювання туберкульозом, що підлягають щорічномуфлюорографічному обстеженню. До даної категорії відносять:

- хворих на хронічні неспецифічні захворювання легень;

- особи з залишковими змінами в легенях після вилікуваного туберкульозу органів дихання,

що зняті з обліку по категорії 5.1 (рентгенпозитивні);

- хворих на пильові професійні захворювання легень;

- хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки або оперовані з приводу цих

захворювань;

- хворих на ВІЛ/СНІД та з імунодефіцитними станами;

- хворих на цукровий діабет, хронічну наднирникову недостатність;

- хворих на психічні захворювання;

- хворих на хронічний алкоголізм і наркоманію;

- хворих, які перенесли трансплантаційні операції і приймають цитостатичні препарати;

- хворих, що отримують тривалу гормональну терапію або підлягають променевій терапії.

До спецконтингентів, що обстежуються флюорографічним методом 1 раз на півріччя (в протитуберкульозних диспансерах) відносяться:

- особи, що перебувають в контакті з хворими на туберкульоз з бактеріовиділенням;

- особи з залишковими змінами в легенях після вилікуваного туберкульозу органів дихання,

що знаходяться на обліку по категорії 5.1 (1-й рік спостереження), в подальшому – 1 раз на рік до зняття з обліку.

Виділення зазначених груп і систематичне їх обстеження вважаються однією з неодмінних умов своєчасного виявлення туберкульозу, так як надає змогу своєчасного виявлення туберкульозного процесу.

Велике значення флюорографічного обстеження полягає ще і тому, що дає можливість виявити велику групу захворювань органів грудної клітки, і, насамперед, гострі та хронічні неспецифічні захворювання легень, рак, серцево-судинні захворювання, тощо.

Робота по флюорографічному обстеженню населення складається з трьох основних розділів.

До першого розділу відносяться планування флюорографічних оглядів, облік і залучення населення, а надалі і складання звіту з виконаної роботи із обов'язковим аналізом виявленої патології. При цьому враховується не тільки число виявлених хворих, але і своєчасність діагностики захворювання. Офіційні звітні форми не передбачають такого аналізу, але він має велике значення для підвищення якості обстеження. Ця робота покладається на дільничних, сімейних і цехових лікарів, рентгенологів, епідеміологів, лікарів санітарно-епідеміологічної служби (СЕС), працівників організаційно-методичних кабінетів ЦРЛ і протитуберкульозних диспансерів. Контроль здійснюють спільно протитуберкульозні диспансери і СЕС. Планування починається на терапевтичній, цеховій дільниці або здоровпункті шляхом відбору за картотекою осіб старше 15-річного віку, що підлягають профілактичним оглядам з урахуванням кратності оглядів контингентів на кожній лікарській діьниці.

Рекомендується планувати флюорографічне обстеження всієї дільниці або підприємства в стислий термін. Підсумковий план профоглядів по поліклініці підсумовується з планів усіх дільниць.

Найважливішим розділом плану є визначення кількості осіб, які підлягають обстеженню, не обстежених флюорографічно більше 2-х років, а також переліку заходів щодо обов'язкового залучення їх до обстеження.

До другого розділу відноситься флюорографічне обстеження. Воно покладене на рентгенологічні відділення лікувально-профілактичних закладів, до складу яких входять стаціонарні і пересувні флюорографи. Згідно із річним планом профілактичних оглядів лікувально-профілактичних закладів завідувач поліклінічним відділенням (або один із заступників головного лікаря ЛПЗ) разом із завідувачем рентгенологічним кабінетом складають щомісячні плани-графіки профілактичних флюорографічних оглядів. При цьому враховується пропускна здатність флюорографічного кабінету, тривалість його роботи протягом дня і можливость проведення флюорографічних оглядів закріпленого населення за допомогою пересувних флюороустановок.

Третім розділом роботи з проведення флюорографічного обстеження населення є клініко-рентгенологічне обстеження пацієнтів з виявленими на флюорограмах і підтвердженими при дообстеженні змінами в легенях. Виклик на дообстеження здійснюється рентгенлаборантом (або медреєстратором) флюорокабінету в термін не пізніше 48 годин після флюорографічного обстеження пацієнта. Виклик здійснюється через загальну лікувальну мережу: дільничну, цехову медсестру, дільничного або цехового лікаря. У випадку неявки пацієнта на рентгенконтроль протягом 10-14 днів, списки пацієнтів, що не з'явилися, передаються завідувачу поліклінічним відділенням.

При підтвердженні патології під час рентгенологічного дообстеження, хворий спрямовується на клінічне дообстеження у спеціалізований лікувально-профілактичний заклад або до фахівця даної поліклініки, відповідно до виявленої патології (фтизіатр, онколог, пульмонолог, терапевт, кардіолог, профпатолог).

Контрольні питання:

1. Форми та методи організації профілактичних обстежень на туберкульоз дорослих.

2. Основні положення Інструкції по проведенню рентгенологічного обстеження населення.

3. Розподіл населення по групам відповідно до способу проведення профілактичного

флюорографічного обстеження.

4. Обов'язкові контингенти, що підлягають флюорографічному обстеженню, вимоги до їх

обстеження.

5. Група “підвищеного ризику”,що підлягають флюорографічному обстеженню, вимоги до їх

обстеження.

6. Організація роботи загальної лікувальної мережі по підготовці, проведенню та інтерпретації

результатів профілактичних флюорографічних обстежень.

Література:

1. Общие проблемы фтизиатрии, онкологии и пульмонологии в выявлении бронхолегочной

патологии. / Жук Н.А. и др. // Пульмонология. – 2000. - № 4. – С.6-10.

2. Власов П.В., Абрикосова С.М. Рентгендиагностика туберкулёза органов дыхания //

Пульмонология. – 2001. - № 4. – С.103-111.

3. Борисов С.Е. Диагностика туберкулёза: возможности и пределы // Проблемы туберкулёза. –

2001. - № 3. – С.5-10.

4. Соколов В.А. Лучевые методы исследования в диагностике туберкулёза лёгких // Проблемы

туберкулёза. – 2002. - № 9. – С.47-56.

Тестові завдання