Реалізація функцій АРІ за допомогою зовнішніх бібліотек.

В цьому випадку зовнішні бібліотеки надають користувачу набір процедур і функцій які розробляються стороннім розробником або розробником даної системи програмування.

Система програмування несе відповідальність тільки за те, щоб під’єднати об’єктний код бібліотеки до результуючої програми. Бібліотека може бути реалізована як статично завантажуваною, так і динамічно завантажуваною.

З точки зору ефективності виконання коду цей метод реалізації АРІ має самі низькі результати, тому що зовнішня бібліотека звертається як до функцій ОС, так і до функцій відповідних бібліотек системного програмування. З погляду переміщуваності вихідного коду зовнішні бібліотеки повинні бути доступні в будь – якій з архітектур обчислювальних систем на які орієнтується розроблювана програма. Це можливо, коли зовнішня бібліотека підтримує певний стандарт і системи програмування також підтримують цей стандарт. Однак для більшості зовнішніх бібліотек інших фірм виробників це не так. Наприклад, бібліотека MFS (фірми Microsoft) і бібліотека VSE (фірми Borland) жорстко орієнтовані на архітектуру обчислювальної системи Windiws. Інший приклад, бібліотека SLX (фірми Borland) орієнтована на Windows і Linux.

На даний час розвиток АРІ іде в напрямку створення бібліотек АРІ, які дозволяють переміщувати вихідний код. Однак, враховуючи корпоративні інтереси розробників програмного забезпечення створення єдиного АРІ, який би працював на будь – якій платформі є справою майбутнього.

Щодо прикладного програмного забезпечення, то перспектива отримувати переміщуваний код надається таким технологіям, як технологія “клієнт – сервер”, або трьохрівнева архітектура створення програм (прикладна програма – клієнт сервер – функції операційної системи).

Однією з основних характеристик АРІ повинна бути незалежність від системи програмування. Як правило, різні типи АРІ не стандартизовані. Кожному конкретному випадку набір викликів АРІ визначається архітектурою операційної системи та її призначення. В той же час стандартизується деякий обмежений набір функцій з метою полегшення переносу програм з однієї архітектури на іншу. Наприклад, до деякої міри стандарт Win АРІ фірми Microsoft є стандартизований. З точки зору Win АРІ основною задачею є вікно. Таким чином цей стандарт по визначенню орієнтований на роботу в графічному середовищі. Проте окремі функції цього стандарту (наприклад бібліотекиWin АРІ 32, Win АРІ 16, Win АРІ СЕ) не стандартизовані, що накладає певні обмеження при переносі програм з однієї ОС на іншу.

POSIX інтерфейс.

POSIX (portable operation system interface for computer environment – платформенно незалежний інтерфейс операційних систем для комп’ютерного середовища).

Цей інтерфейс стандартизований міжнародним інститутом ІЕЕЕ, який описує системні виклики для відкритих операційних систем, в тому числі оболонки, утиліти та інструментальні засоби. Крім того, згідно інтерфейсу POSIX стандартизованими також є задачі забезпечення безпеки задачі реального часу, задачі адміністрування, мережеві функції та задачі обробки трансакції. В основному POSIX інтерфейс стандартизований і використовується для ОС Unix, хоча він є реалізований для інших операційних систем.

POSIX детально описує систему віртуальної пам’яті, багатозадачність та технологію переміщуваності операційних систем. Тому насправді POSIX є не єдиний стандарт, а набір стандартів POSIX.1 ... POSIX.12. Зокрема, стандарт POSIX.1 описує системний АРІ (мову програмування С), POSIX.4 – задачі реального часу, POSIX.6 – системну безпеку, POSIX.7 – адміністрування системи, POSIX.12 – графічний інтерфейс користувача, тощо. Таким чином програми, які розроблені з урахуванням даних стандартів будуть однаково виконуватись у всіх POSIX сумісних ОС. Однак, в деяких випадках POSIX стандарт має чисто рекомендаційний характер. Частина POSIX стандарту описана строго й детально і невиконання цих вимог не забезпечить переміщуваність програм, інша частина лише поверхнево описує основні вимоги. Деякі програми в документації можуть бути заявлені як POSIX сумісні, але вони такими не є. Ця ситуація виникає у випадках, коли з точки зору забезпечення продуктивності або з погляду впровадження фірмових технологій, які обмежують використання задачі відповідною операційною системою або операційним середовищем, для програмування використовуються інші функції, які безпосередньо працюють з ОС або апаратурою і не підтримують POSIX стандарт.