Адміністративний процес

6 липня 2005 р. Верховна Рада України прийняла Кодекс адміністративного судочинства України, вперше з пострадянських країн.

Кодекс адміністративного судочинства України (далі — КАС України) містить 7 розділів і 272 статті. У першому розділі містяться загальні положення адміністративного судочинства в Україні, зокрема, призначення самого Кодексу адміністративного судочинства. Особливу увагу слід приділити ст. З КАС України, в якій визначаються багато раніше не встановлених понять, зокрема: справа адміністративної юрисдикції, адміністративний процес визначається КАС України як правовідносини, які складаються під час здійснення адміністративного судочинства. В цьому розділі закріплені також принципи адміністративного судочинства.

Другий розділ КАС України складається з 8 глав і має назву "Організація адміністративного судочинства". Перша глава цього розділу встановлює адміністративну юрисдикцію і підсудність адміністративних справ. Друга глава розділу регламентує склад суду та відводи як суддів, так і деяких учасників адміністративного процесу. Третя глава детально регламентує здійснення судових викликів та повідомлень, а четверта встановлює правила фіксування адміністративного процесу. П'ята глава визначає правовий статус учасників адміністративного процесу та ділиться на два параграфи, назви яких відповідають назвам двох груп учасників адміністративного процесу. Перший параграф "Особи, які беруть участь у справі". Відповідно до КАС України до першої групи належать: сторони, треті особи, а також представники сторін та третіх осіб. До другої групи — "Інші учасники адміністративного процесу" КАС України відносить секретаря судового засідання, свідка, експерта, перекладача та дві нові фігури: судового розпорядника та спеціаліста. Шоста глава другого розділу присвячена доказам в адміністративному судочинстві, встановлюються обов'язок доведення та підстави для звільнення від нього, регламентується інститут забезпечення доведення та ін. Положення, які детально регламентують судові витрати, утворюють сьому главу цього розділу. Остання, восьма, глава встановлює процесуальні строки в адміністративному судочинстві.

Третій розділ КАС України містить адміністративно-процесуальні норми, які регламентують провадження в адміністративному суді першої інстанції. До прийняття КАС України одним із найбільш суперечливих було питання проформу звернення до адміністративного суду. Пропонувалися різні варіанти — скарга, заява, позов, і в кінцевому підсумку законодавець зупинився на адміністративному позові. Його визначення закріплено в ст. З КАС України, що стосується його форми І змісту, положення про які містяться в першій главі третього розділу. Тут же встановлюються вимоги до позовної заяви. Далі КАС України регламентує процесуальні дії суду, які він здійснює після отримання позовної заяви. Друга глава встановлює правила здійснення підготовчого провадження, обов'язкового для кожної адміністративної справи. У рамках підготовчого провадження проводиться попереднє судове засідання, на я кому вирішуються питання щодо відмови чи визнання адміністративного позову, про примирення сторін, про судові доручення, про об'єднання і розведення справ, про забезпечення адміністративного позову та ін. Третя глава безпосередньо присвячена судовому розгляду справи. Четверта глава детально регламентує підстави залишення позовної заяви (заяви позивача) без розгляду, призупинення і закриття провадження у справі. Види, зміст і порядок прийняття судових рішень регламентується п'ятою главою. КАС України передбачені також особливості розгляду окремих категорій справ. Зокрема, главою шостою третього розділу регулюється здійснення провадження у справах про оскарження нормативно-правових актів, проваджень, пов'язаних із виборчим процесом тощо.

Четвертий розділ має назву "Перегляд судових рішень" і складається з чотирьох глав: "Апеляційне провадження", "Касаційне провадження", "Провадження за винятковими обставинами" та "Провадження за обставинами, які повторно виникли".

П'ятий розділ детально регламентує процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Шостий розділ встановлює види і порядок застосування мір процесуального примусу. Слід зазначити, що закріплення мір процесуального примусу в окремому розділі КАС України має велике значення, оскільки надає суду реальні інструменти впливу на осіб, які порушують встановлені в суді правила.

Останній, сьомий, розділ КАС України встановлює заключні й перехідні положення.

Як і будь-який інший, Кодекс адміністративного судочинства України має недоліки та спірні моменти, проте містить і багато прогресивних нововведень, які ще зовсім недавно були предметом дискусії у вітчизняній юриспруденції.

Як і раніше, нагальним залишається прийняття Кримінально-процесуального кодексу.

Загальні висновки

Розбудова самостійної держави — тривалий і складний процес, Україна настирливо веде пошуки власного історичного шляху. В державно-правовому будівництві є і здобутки, і прорахунки.

Найбільшим досягненням молодої демократії республіки с прийняття Конституції України. Чималими є здобутки у сфері зовнішніх відносин, Україна стала рівноправним членом світової спільноти. Майже завершено процес реформування державного механізму, але не ліквідовані суперечності між законодавчою і виконавчою гілками влади. Значні зміни відбулися в судовій системі, в інших правоохоронних органах. Не припиняється кропітка робота з формування законодавства. За роки незалежності Верховна Рада України прийняла величезну кількість законів. В умовах відсутності цілісної концепції переходу від тоталітарного до демократичного суспільства багато з них виявилися відірваними від життя. Створення нових законодавчих актів, унесення змін і доповнень до чинного законодавства часто здійснювалося на недостатньому науковому та юридично-технічному рівнях. Нагальним є питання про необ'єктивність чинного законодавства. На порядку денному стоїть проблема загальної кодифікації права, уніфікації правової системи України з європейською правовою системою.