Основні розділи ботаніки.

Предмет ботаніки як науки та її завдання.

Ботаніка (від грец.bonane— рослина, зелень, трава)— наука про рослини, їх зовнішню і внутрішню будову, розвиток, життєдіяльність, еволюцію, класифікацію, поширення, екологію і охорону. Ботаніка як самостійна наука входить до складу біологічних наук, які вивчають загальні для рослинного і тваринного світу явища та закономірності. У вищих навчальних закладах біологічного профілю ботаніка є обов’язковою навчальною дисципліною, яка сукупно із іншими навчальними біологічного циклу дозволяє формувати висококваліфікованих фахівців. Основним завданням ботаніки як науки є дати глибокі і всебічні знання про рослини, їх структурну організацію, морфологію вегетативних і репродуктивних органів, виникнення і поширення рослин на планеті з метою всебічного і раціонального їх використання.

Основні розділи ботаніки.

Різні напрямки у вивченні рослинного світу призвели спочатку до накопичення даних про рослини, а відтак до виділення в межах ботаніки самостійних наукових дисциплін, які відрізняються між собою за змістом завдань і методами досліджень. У широкому розумінні ботаніка об’єднує такі основні розділи: анатомію, морфологію, систематику (таксономію), фізіологію, ембріологію рослин, геоботаніку, палеоботаніку тощо. Анатомія рослин (від грец. anatome — розтин) — розділ ботаніки, що вивчає будову рослинних тканин, органів та закономірності їх поширення. Термін “А.р.” запровадили італійський вчений М. Мальпігі і англійський вчений Н. Грю (1671). На сучасному етапі розвитку ботанічної науки з анатомії відокремилась в самостійний розділ цитологія рослин. Цитологія (від грец.kytos—вмістилище, тут — клітина і logos—вчення, наука)— наука, що вивчає структуру, функціонування й еволюцію клітин. У Ц. Виділяють цитоморфологію, що вивчає структуру клітини і її компонентів; цитофізіологію, завданням якої є вивчення функцій клітини; цитохімію, що вивчає локалізацію хімічних речовин у клітині; цитогенетику, спрямовану на вивчення цитологічних особливостей спадковості й мінливості. Морфологія (від грец.morphe— форма, logos— вчення, наука) — розділ ботаніки, що вивчає закономірності будови та процес формоутворення у рослин в індивідуальному та історичному розвитку. Систематика (від грец. systematicos — впорядкований) — розділ ботаніки, що вивчає види, встановлює філогенетичні зв’язки між ними та іншими таксономічними категоріями рослинного світу і розробляє природну класифікацію рослин. Ембріологія (від грец. embrion — зародок, logos — вчення, наука) — розділ ботаніки, що вивчає мікро - і макроспорогенез, мікро - і макрогаметогенез, процес запилення і запліднення, розвиток зародка й ендосперму. Розрізняють загальну, порівняльну, експериментальну і екологічну Е.р. Фізіологія (від грец. physis — природа і logos— вчення, наука) — наука, що вивчає загальні процеси, закономірності та особливості життєдіяльності рослинних організмів і взаємозв’язок цих процесів з навколишнім середовищем. У 1988 р. на ІІ всесоюзному з’їзді фізіологів рослин фізіологія була відокремлена від ботаніки і визнана самостійною біологічною наукою. Геоботаніка (від грец. ge — земля і botane — рослина, зелень, трава)— розділ ботаніки, що вивчає склад, будову та розвиток рослинних угруповань в їх єдності з середовищем. Термін “Г” запропонував російський ботанік Ф. Рупрехт (1886). Палеоботаніка (від грец palatos — старовинний, давній,paline —тонкий пил, і botane — рослина, зелень, трава) — розділ ботаніки, що вивчає рослинний світ минулих геологічних епох.