Обмін речовин у мікробів

Обмін речовин – загальна властивість живого організму. Він включає до себе два процеси:

1) потрапляння з навколишнього середовища поживних речовин, необхідних для синтезу складових частин мікробної клітини;

2) виділення в навколишнє середовище продуктів життєдіяльності.

Обмін речовин (метаболізм) розділяють на два процеси: анаболізм (асиміляція) і катаболізм (дисиміляція), розділення це вельми умовно, так як в живій клітині вони взаємозв’язані.

Потребу в поживних речовинах мікроби можуть задовольнити безпосередньо засвоюючи їх, або попередньо змінюючи таким чином, щоб вони (поживні речовини) ставали придатними до вживання.

Мікроорганізми можуть засвоювати вуглець з неорганічних та органічних вміщуючи сполук, в зв’язку з чим їх поділяють на дві великі групи: автотрофи і гетеротрофи.

Схема 2 Метаболізм у мікроорганізмів

Автотрофи (хемолітотрофи, фотолітотрофи) засвоюють вуглець з диоксиду вуглецю (СО₂) повітря та утворюють органічну речовину за допомогою енергії якої, що звільнилася в процесі окислення деяких мінеральних сполук (хемосинтез), або енергії Сонця (фотосинтез). Явища хемосинтезу у хемолітотрофів вперше (1887 р.) встановлено російським мікробіологом С.Н.Виноградським при вивчені безфарбних серобактерій, нітрифікуючи та інших мікроорганізмів. Енергія, що утворюється в процесі окислювальних реакцій, може бути використана бактеріями для засвоєння вуглеця та утворення органічних речовин.

Гереротрофи (хемоорганотрофи) – мікроорганізми, які для засвоєння використовують вуглець з готових органічних сполук. Ця група найбільш поширена по своєму складу. Вона включає до себе як сапрофіти, так і паразити. Сапрофіти, або метатрофи споживають мертву тканину тварин і рослин. Паразити або паратрофи, використовують для харчування органічні речовини живих організмів та ведуть паразитичний образ життя. Це збудники інфекційних хвороб.