Сутність фінансового менеджменту

Фінансовий менеджмент як наука сформувався в середині двадцятого століття в країнах з ринковою економікою за наступних передумов:

- були створені основи загальної економічної теорії ринкового господарства;

- рівень організації виробництва досяг високого розвитку у вигляді створення індустріального суспільства, в основу якого було покладено велике промислове виробництво й колективну форму власності;

- сформувалась ефективна система правових інститутів і ринкова інфраструктура;

- набула розвитку система національних і міжнародних фондових і фінансових посередників.

Таким чином, наукова школа фінансового менеджменту почала формуватись у зв’язку з посиленням ролі фінансового капіталу, формуванням фондового ринку. Саме тоді управління капіталом стало окремою функцією управління і відокремилося в структурі підприємства, компанії. Передумовою виникнення фінансового менеджменту як науки був досить високий рівень розвитку економічної науки в цілому.

В сучасних умовах в Україні досить активно йде процес формування й удосконалення законодавчих та виконавчих інститутів державної влади, законодавчої та нормативної бази, правового та фінансово-економічного поля. Проте, створення ефективної системи можливе за умов обґрунтованого відбору ефективних норм, в основі яких лежать наступні критерії:

- правова і нормативна система повинна сприяти зниженню трансакційних витрат, забезпеченню виконання контрактів;

- повинні бути чітко визначені та надійно захищені права власника;

- в умовах високих трансакційних витрат законодавство повинно чітко регламентувати взаємодію контрагентів.

Сучасна ринкова економіка складається з великої кількості підприємств як сфери матеріального виробництва, так і сфери послуг, крім того, бюджетних установ, приватних і сімейних фірм, бірж, банків, страхових компаній, інвестиційних фондів тощо.

Об’єднує усі ці підприємства те, що вони формують і використовують фінансові ресурси. До того ж кожне підприємство націлене на найефективніше використанням фінансових ресурсів, що забезпечує оптимальний вибір фінансової політики.

Окрім того, оцінити ефективність господарювання конкретного підприємства можна, використовуючи зіставлення певних фінансових показників.

Фінансовий менеджмент – це система принципів, засобі та форма організації грошових відносин підприємства, спрямована на управління його фінансово-господарською діяльністю, в яку входять:

· Розроблення і реалізація фінансової політики підприємства;

· Інформаційне забезпечення (складання і аналіз фінансової звітності підприємства);

· Оцінка інвестиційних проектів і формування “портфеля” інвестиції;

· Поточне фінансове планування та контроль.

Фінансовий стан підприємства є основою його благополуччя, тому головним на меті фінансовий менеджмент має знаходження розумного компромісу між завданнями, що їх ставить перед собою підприємство, і фінансовими можливостями реалізації цих завдань.

Фінансові ресурси – [sources of financing] – сукупність грошових коштів, що формуються з метою фінансування розвитку підприємства в наступному періоді. Фінансові ресурси підприємства формуються за рахунок різних джерел, які прийнято підрозділяти на власні і залучені, або внутрішні і зовнішні. Процес формування ресурсів здійснюється на основі спеціальної розроблювальної політики.

Отже, успішна діяльність будь-якого підприємства, його життєздатність протягом тривалого періоду часу залежить від неперервної послідовності управлінських рішень, що їх приймають менеджери як індивідуально, так і колективно.

Кожне з цих рішень, зрештою, відбивається на погіршенні чи поліпшення фінансового стану підприємства. Спільним для усіх підприємств є визначення головної мети фінансового менеджменту – забезпечення зростання добробуту власника капіталу підприємства, що знаходить конкретне втілення у підвищенні ринкової вартості підприємства або його акцій.

В процесі досягнення головної мети фінансовий менеджмент вирішує багато задач, основними серед яких є:

- забезпечення високої фінансової стійкості підприємства в процесі його розвитку;

- оптимізація грошового обороту і підтримання постійної платоспроможності підприємства;

- забезпечення реалізації економічних інтересів суб’єктів фінансових відносин;

- забезпечення мінімізації фінансових ризиків.

Забезпечення високої фінансової стійкості підприємства в процесі його розвитку відбувається шляхом втілення ефективної політики фінансування господарської діяльності підприємства, управління формуванням фінансових ресурсів, оптимізації фінансової структури підприємства.

Оптимізація грошового обороту і підтримання постійної платоспроможності підприємства досягається за рахунок ефективного управління грошовими потоками підприємства, підтримання ліквідності його активів, забезпеченням постійної платоспроможності підприємства.

Фінансовий менеджмент охоплює три складові:

· операційний менеджмент;

· інвестиційний менеджмент;

· власне фінансовий менеджмент.

Забезпечення реалізації економічних інтересів суб’єктів фінансових відносин здійснюється за допомогою ефективного управління активами підприємства, оптимізації їх складу, структури, розміру. При цьому важливе значення має скорочення різниці між величиною номінального прибутку і реальним прибутком, що забезпечується реальним надходженням грошових коштів на підприємство.

Забезпечення мінімізації фінансових ризиків реалізується шляхом ефективного управління фінансовими ризиками, що передбачає оцінку окремих видів фінансових ризиків, застосування превентивних заходив і ефективних норм зовнішнього та внутрішнього страхування.