ПОНЯТТЯ МЕТОДОЛОГІЇ

Будь-яка наука, у тому числі і юридична має свою «методологію». Методологія, словосполучення яке походить від грецьких слів methodos(метод) та logos(вчення), у буквальному своєму значенні означає вчення про метод. Упродовж багатьох століть поняття «методологія» зазнало трансформації, що зумовило різні підходи до тлумачення його змісту. Сучасне наукознавство теж не є винятком з цього правила.

Одні автори сьогодні методологію розуміють як його її філософську, світоглядну сторону. Другі ототожнюють методологію з діалектикою, історичним матеріалізмом, загальнотеоретичними проблемами будь-якої науки. Треті вважають, що методологія – це самостійна галузь наукового знання, котра виходить за межі філософського аналізу і являє собою вчення, науку про метод і методики. Четверті заперечують за методологією статус самостійної науки, розглядаючи її як систему принципів, методів та логічних прийомів наукового пізнання [3].

У визначенні найбільш прийнятного підходу до розуміння зазначеного явища своєрідною відправною точкою вважаємо поняття методології, вироблене філософією. Представники цієї теоретико-світоглядної науки, яка за своїм змістом є ядром системи загальних методів пізнання буття, методологію розуміють як сукупність підходів, способів, методів, прийомів та процедур, що застосовуються в процесі наукового пізнання й практичної діяльності для досягнення наперед визначеної мети [4].

Погоджуючись у цілому з таким підходом, водночас вважаємо досить суттєвим уточнення відомого російського методолога Д. Керимова, котрий підкреслює, що вона не є «сукупністю», простим поєднанням теоретико-світоглядних концепцій, принципів, методів та засобів пізнання, вироблених окремими галузями науки, а є явищем інтегральним, «зводом законів» наукового пізнання, який «об’єднує низку компонентів: світорозуміння й фундаментальні загальнотеоретичні концепції, загальні філософські закони й категорії, загально- й конкретнонаукові методи» [5].

Якщо узагальнити словосполучення «підходи, способи, методи, прийоми та процедури» одним терміном «засоби» (пізнавальні) та врахувати зазначене Д. Керімовим, то методологіюзагалом можна визначити як багаторівневу, інтегральну систему теоретико-світоглядних та інструментальних пізнавальних способів, за допомогою яких вирішуються певне наукове завдання.

Наведені вище дефініції дають саме загальне уявлення про зміст методології. Більш предметно розкрити зміст поняття можна через його внутрішню будову (структуру). В структурному плані методологія складається з двох пізнавальних блоків (рівнів): філософського (світоглядного) та інструментального, які також мають свою структуру.