Ефективність роботи у СМО

Ефективність сумісної роботи транспортних та навантажувально-розвантажувальних засобів у системі масового обслуговування оцінюється показниками, що характеризують втрати у системі на 1 тонну вантажу або одне навантаження (розвантаження) транспортного засобу, та трудомісткість операцій у системі.

Розглянемо кожен з таких показників.

Вартість втрат із-за непродуктивних простоїв транспортних та навантажувально-розвантажувальних механізмів у системі обслуговування на 1 годину їх роботи визначається за формулою:

, / 3 /

де Cпр - витрати внаслідок простою транспортного засобу на протязі 1 години, крб;

C’пр - витрати на 1 годину простою навантажувально-розвантажувального механізму, крб;

- середня величина довжини черги;

- середня кількість вільних постів обслуговування.

Сумарні витрати та вартість втрат із розрахунку на 1 навантаження (розвантаження) транспортного засобу внаслідок непродуктивних простоїв визначаться таким чином:

, / 4 /

де - середня кількість зацнятих постів обслуговування.

Непродуктивні простої водіїв та робітників, зайнятих на навантажувально-розвантажувальних роботах, із розрахунку на 1 навантаження (розвантаження) транспортного засобу, визначаються за виразом:

, / 5 /

де Rпр - число робітників, які зайняті на навантажувально-розвантажувальних роботах.

Контрольні запитання.

1. Органiзацiя спiльної роботи рухомого складу та навантажувально-розвантажувальних механiзмiв як задача масового обслуговування.

2. Принципи розрахунку чисельних характеристик Пуасонiвської системи масового обслуговування.

3. Показники функцiювання замкнутої системи масового обслуговування.

4. Показники ефективностi спiльної боти транспортних та навантажувально -розвантажувальних засобiв.

Література.

Воркут А.И. Грузовые автомобильные перевозки. - К. Выща шк., 1986. - 447 с.

ТЕМА 15 “ОРГАНІЗАЦІЯ МІЖМІСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ВАНТАЖІВ”

ПЛАН

1.1. Наскрізний метод організації руху при виконанні міжміських перевезень.

1.2. Ділянковий метод організації руху при виконанні міжміських перевезень.

1.3. Розрахунок необхідної кількості одиниць рухомого складу.

Автомобільний транспорт знаходить все більше використання в перевезенні вантажів між містами, великими промисловими центрами та окремими економічними регіонами. Траси регулярних міжміських сполучень, які виконуються автомобільним транспортом загального користування, називаються автомобільними лініями. Перевезення на них виконуються на значні відстані, які досягають іноді більше 1000 км.

Тому до міжміських автомобільних перевезень вантажів відносять перевезення за межі лінії міста (іншого населеного пункту) на відстань більшу, як 50 км.

За адміністративно-територіальною ознакою ці перевезення розділяються на внутрішньообласні та міжобласні. Перевезення, які виконуються на території двох або більше республік, називаються міжреспубліканськими.

Основні вимоги, які пред'являють до міжміських перевезень, слідуючі:

1. Висока швидкість доставки вантажу.

2. Регулярність перевезень вантажів та пасажирів.

При міжміських перевезеннях вантажів автомобільним транспортом економія часу і завобів у порівнянні, наприклад, із залізничним транспортом досягається за рахунок скорочення операцій по перевезенню (зменшуються витрати, забезпечується більша збереженість вантажів, скорочуються витрати на тару та пакувальні роботи) і прискорюється доставка вантажу.

Таким чином, сфера раціонального викоритання автомобільного або залізничного транспорту залежить від:

1. Співвідношення тарифів.

2. Співвідношення провозних здатностей.

3. Співвідношення швидкості доставки вантажів:

До особливостей міжміських автомобільних перевезень вантажів відносять:

1. Стабільний та значний за обсягом вантажообіг.

2. Лінійне розташування пунктів відправлення та призначення вантажів.

3. Високу швидкість доставки вантажів завдяки дорогам високого класу.

4. Забезпечення доставки дрібних партій вантажів з відносно високими швидкостями доставки.

Існує два основних типи автомобільних ліній регулярних міжміських сполучень:

- автомобільні лінії, що проходять паралельно магістральним шляхам інших видів транспорту;

- автомобільні лінії, що проходять у прилеглих районах, де інші види транспорту відсутні або мережа їх недостатньо розвинута.

Автомобільні лінії першого типу координують свою роботу з паралельними їм залізничними, морськими та річковими шляхами. В їх вантажообігу переважають перевезення на відстань у межах 150-200 км. На відстань 1000 км і більше перевозяться переважно вантажі, що потребують терміновоє доставки, особливо цінні, або вантажі дрібними партіями. Найбільш економічно виправдана відстань доствки вантажів на автомобільних лініях цього типу визначається шляхом порівняння витрат на перевезення автомобільним та іншими паралельними цьому видами транспорту.

Автомобільні лінії другого типу, що є єдиним видом наземного регулярного транспорту в регіонах, що обслуговуються, зв'язують глибинні пункти з магістральними шляхами інших видів транспорту, беручи участь разом з ними в змішаних перевезеннях. Максимальна далекість перевезень на таких автомобільних лініях практично необмежена довжиною вантажопотоків, незалежно від їх потужності.

Умови роботи на автомобільних лініях мають і таку особливість, що оберт рухомого складу (період часу від початку руху автомобіля із визначеного пункту до моменту наступного початку руху із цього ж пункту) може складати декілька діб.

Таблиця 1

Примітка: строки доставки визначаються з 24 годин дня, коли вантаж був прийнятий до перевезення.

Якщо строк доставки складає декілька діб, то це ускладнює роботу водіїв, тому що вони відірвані на значний час від місця своєї основної роботи та проживання. Ускладнюється виконання технічного обслуговування рухомого складу та організація диспетчерського керівництва.

Рух на автомобільних лініях може бути організований двома методами: наскрізний рух та рух за системою тяглових плеченй (ділянковий рух).