Захисні споруди цивільного захисту

Захисні споруди цивільного захисту призначені для захисту людей від наслідків аварій (катастроф), стихійних лих, а також від факторів зброї масового ураження, що уражають. та звичайних засобів нападу і від дії вторинних факторів.

Захисні споруди поділяються:

1. За місткістю:

а) малої місткості (150…600 осіб);

б) середньої місткості (600…2000 осіб);

в) великої місткості (більше 2000 осіб).

2. За призначенням:

а) для захисту населення;

б) для розміщення органів управління і медичних установ.

3. За місцем розташування:

а) вбудовані;

б) окремо стоячі;

в) метрополітен;

г) у гірничих виробках.

4. За захисними властивостями:

а) сховища;

б) протирадіаційні укриття;

в) найпростіші укриття.

Сховища забезпечують надійний захист людей від чинників, що уражають, (високих температур, шкідливих газів у зонах пожеж, вибухонебезпечних, радіоактивних і сильнодіючих отруйних речовин, обвалів та уламків зруйнованих будівель і споруд та інше), а також ЗМУ і звичайних засобів нападу.

У містах сховища будуються, як правило, подвійного призначення. Вони використовуються в мирний час для господарських потреб, а у воєнний- для укриття людей. Для повного забезпечення населення міст захисними спорудженнями з виникненням загрози нападу супротивника будуються швидкозводимі сховища, що за своїми характеристиками майже не по-ступаються сховищам, побудованим завчасно. Сховища класифікуються за захисними властивостями, за місткістю, за місцем розташування, за забез-печенням фільтровентиляційним устаткуванням, за часом захисту.

Вимоги до сховищ:

- вони повинні забезпечувати захист людей, що вкриваються в них, від усіх уражаючих факторів ядерного вибуху, отруйних речовин, бактеріоло-гічних засобів і теплового впливу при пожежах;

- вони повинні бути побудовані на ділянках місцевості, що не підда-ються затопленню;

- мати входи й виходи з тим же ступенем захисту, що й основні примі-щення, а на випадок завалювання їх уламками – мати також аварійні виходи;

- мати вільні підходи, де не повинно бути легкоспалахуючих або сильнопаруючих матеріалів;

- фільтровентиляційне устаткування повинно очищати повітря й забез-печувати подавання чистого повітря в межах установлених норм.

Протирадіаційні укриття – захисні спорудження, що забезпечують захист людей, що укриваються в них, від радіоактивного зараження, світлового випромінювання, а також зменшують дію ударної хвилі і проникаючої радіації.

Система вентиляції в протирадіаційному вкритті - припливно-витяжна із примусовим припливом повітря, при цьому приплив повітря повинен перевищувати витяжку на 20%. Повітрозабірний отвір вентиляційного каналу повинен бути розташований не нижче 3 м від поверхні землі й мати козирок для захисту від радіоактивного пилу. Опалення протирадіаційних укриттів установлюється від загальної опалювальної систем або пічне. Водопостачання - від водогінної мережі, аварійний запас води з розрахунку 6 л на одну людину, що вкривається. Санвузол у вигляді ям з одним - двома очками й витяжними вентиляційними отворами над ними; освітлення може бути від електромережі, а аварійне- від акумуляторів. Також доцільно мати телефон і репродуктор, що підключений до міської або місцевої радіотрансляційної ме-режі.

Найпростіші укриття це щілини (відкриті та перекриті) і дообладнані перші поверхи будинків, що зменшують дію ударної хвилі, послабляють дію радіоактивних випромінювань та ураження світловим випроміненням.