Перетворювачі кодів

Вони призначені для перетворення одного різновиду цифрового коду в інший. Необхідність у таких перетворювачах для цифрових пристроїв пояснюється тим, що в деяких випадках технічно вигідніше і навіть точніше виконувати певні операції з допомогою інших кодів, а не лише одним двійковим кодом. Різновидів цифрових кодів є дуже багато, і кожен з них має свої переваги при застосуванні в своїх галузях.

Найчастіше виникає необхідність у перетворенні двійкового коду в інший, і навпаки, наприклад, у перетворенні прямого двійкового коду в обернений чи доповняльний код. Перетворювачі кодів необхідні насамперед для технічної реалізації різних арифметичних операцій над двійковими числами, а також для вводу та виводу числової інформації з однієї системи числення в іншу.

На відміну від дешифратора перетворювач кодів може формувати довільні двійкові числа. Кожному вхідному набору (слову) ставиться у відповідність вихідний набір (слово), а не унітарний код, як це має місце у дешифратора. Прикладом може бути перетворювач двійково-десяткового коду (8-4-2-1) у семирозрядний код, що призначений спеціально для керування семисегментним індикатором.

На рис. 4.10 показано спрощену схему ввімкнення двійково-десяткового перетворювача коду в семирозрядний код типу К514ИД1 для цифрового світлодіодного десяткового cемисегментного індикатора типу АЛС304А (АЛС324). Мікросхеми серії К514 допускають роботу з вихідними рівнями ЛЕ ТТЛ. Залежно від двійково-десяткового коду (8-4-2-1) на інформаційних входах дешифратора 4-7 та при на відповідних виходах з’являються активні високі рівні, які викликають світіння відповідних сегментів індикатора, тобто зображення десяткових цифр від 0 до 9 згідно з поданою таблицею істинності (табл. 3.1).

Рис. 3.36 Ввімкнення перетворювача коду 514ИД1 та семисегментного індикатора АЛС304А

Як видно з табл. 3.2, у даного перетворювача-дешифратора 4-7 є шість невикористаних вхідних кодових комбінацій - 1010, 1011, 1100, 1101, 1101, 1110, 1111. Для них функції можуть набувати значення 0 або 1. Їх можна, наприклад, використати для індикації малих букв латинського алфавіту, однак для цього слід сконструювати свій власний перетворювач двійкового коду в візуальний код семисегментного індикатора. Тому використання ІС типу К514ИД1 є зручним у випадку потреби відображення тільки цифрової інформації.

Таблиця 3.11 Коди для зображення десяткових цифр від 0 до 9

До перетворювачів ДДК у семирозрядний код належать також мікро­схеми дешифраторів, що мають також виходи з відкритими колекторами - КІ76ИД2(3), К155ПП5. Перетворювачі на мікросхемах К(М)155ИД8А(Б) і К(М)155ИД9 - це дешифратори ДДК для керування індикаторами, які складаються відповідно з 20 і 27 окремих світлодіодів, а дешифратор К(М)155ИД9 може працювати з напівпровідниковими індикаторами, що ма­ють спільний анод. Все більшого застосування набувають пе­ретворювачі ДДК у коди латинської (К155РЕ22) та російської (К155РЕ21) абетки, а також у код додаткових знаків-символів (К155РЕ23). Ці мік­росхеми побудовані за принципом маскових ПЗП об'ємом (256х4)біт.

Розглянуті перетворювачі-дешифратори мають спільну особливість, що об'єднує їх в окремий клас так званих перетворювачів з неваговим (тобто без системи вагових коефіцієнтів у кожному розряді) перетво­ренням. Другий клас становлять перетворювачі кодів з ваговим перетво­ренням кодів. Сюди належать, зокрема, перетворювачі ДДК у двійковий код (К155ПР6), і навпаки (К155ПР7), що також побудовані за принципом маскових ПЗП, взаємні перетворювачі двійкового коду і коду Грея тощо.