Основні визначення та терміни

Небезпечна хімічна речовина – хімічна речовина, безпосередня або опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і (або) завдати шкоду довкіллю.

Хімічно небезпечний об’єкт – промисловий об’єкт (підприємство) з його структурними підрозділами, на якому знаходяться в обігу (виробляються, переробляються, перевозяться (пересуваються), завантажуються або розвантажуються, використовуються у виробництві, розміщуються або складуються (постійно або тимчасово), знищуються тощо) одна або декілька НХР (до хімічно небезпечних об’єктів належать залізниці).

Аваріяз небезпечною хімічною речовиною – це подія техногенного характеру, що сталася на хімічно небезпечному об’єкті внаслідок виробничих, конструктивних, технологічних чи експлуатаційних причин або від випадкових зовнішніх впливів, що призвела до пошкодження технологічного обладнання, пристроїв, споруд, транспортних засобів з виливом (викидом) небезпечної хімічної речовини в атмосферу і реально загрожує життю та здоров’ю людей.

Ліквідація наслідків аварій за наявності НХР– проведення комплексу заходів, які включають аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, що спрямовані на рятування життя та збереження здоров’я людей, припинення дії небезпечних факторів аварії, а також на локалізацію зони хімічного забруднення.

Зона хімічного забруднення НХР – територія, яка включає осередок хімічного забруднення, де фактично розлита НХР, і ділянки місцевості, над якими утворилась хмара НХР.

Невідкладні роботи під час ліквідації наслідків аварії – першочергові заходи з рятування людей, матеріальних і культурних цінностей, з локалізації аварії, обмеження поширення та усунення дій уражаючих факторів у зоні аварії, надання першої медичної допомоги. Невідкладні роботи характеризуються наявністю факторів, що загрожують життю та здоров'ю людей, які проводять ці роботи та вимагають спеціальної підготовки та спеціальних засобів захисту.

Небезпечний вантаж – речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які через притаманні їм властивості за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об’єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або на людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин (Закон України “Про перевезення небезпечних вантажів”).

Номер ООН –міжнародний номер за класифікацією Організації Об'єднаних Націй.

Небезпечна зона – зона аварії, у межах якої є загроза отруєння або ураження від вибуху, пожежі тощо.

Зона можливого хімічного забруднення – територія, у межах якої під впливом зміни напрямку вітру може виникнути переміщення хмари НХР з небезпечними для людини концентраціями.

Основні визначення дії отруйних хімічних речовин:

гостре отруєння – отруєння, яке спричинюється нетривалою дією відносно великих кількостей шкідливих речовин і характеризується яскравим типовим проявленням під час дії або через невеликий (декілька годин) прихований (латентний) період, виникає в результаті аварій, пошкодження обладнання і грубих порушень технології;

гранично допустима концентрація хімічної речовини у повітрі робочої зони, мг/м³,(ГДК р.з.) – найвища концентрація хімічної речовини у повітрі р.з., за якої при повсякденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 год. або при іншій тривалості, але не більше 41 год. на тиждень, протягом всього робочого стажу вплив хімічної речовини не може викликати захворювань або відхилень в стані здоров’я, що виявляються сучасними методами досліджень, в процесі роботи або в подальші періоди життя теперішнього і майбутніх поколінь;

гранично допустима концентрація середньодобова, мг/м³, (ГДК с.д.) – найвища концентрація хімічної речовини у повітрі населених міст за якої ця речовина не повинна справляти на людину прямої чи іншої шкідливої дії при невизначено тривалому (роками) вдиханні;

гранично допустима максимальна разова концентрація хімічної речовини у повітрі населених пунктів, мг/м³,(ГДК м.р.) – максимальна концентрація хімічної речовини у повітрі, за якої ця речовина при вдиханні протягом 30 хв. не повинна викликати змін у здоров’ї людини;

клас небезпеки – класифікаційна характеристика шкідливих речовин за ступенем дії на організм;

встановлено 4 класи небезпеки шкідливих речовин:

1 - речовини надзвичайно небезпечні;

2 - речовини високонебезпечні;

3 - речовини помірно небезпечні;

4 - речовини малонебезпечні.

коефіцієнт розчинності – освальдівський коефіцієнт розчинності, тобто відношення концентрації речовини у рідкій фазі до концентрації її у газовій фазі;

порогова концентрація – мінімальна ефективна концентрація речовини, за якої вплив цієї речовини може викликати відчутний фізіологічний ефект, при цьому уражені відчувають тільки первинні ознаки ураження і зберігають працездатність;

середня смертельна доза при потраплянні у шлунок, мг/кг, – доза речовини, віднесена до 1 кг маси тварини, яка викликає загибель 50 % тварин при одноразовому введенні в шлунок;

середня смертельна доза при потраплянні на шкіру, мг/кг,– доза речовини, віднесена до 1 кг маси тварини, яка викликає загибель 50 % тварин при одноразовому нанесенні на шкіру;

середня смертельна концентрація в атмосферному повітрі, мг/м³, – концентрація речовини в повітрі, за якої настає загибель 50 % тварин при 2-4 годинній інгаляційній дії;

сильнодіюча отруйна речовина (СДОР) – хімічна речовина, що використовується в народногосподарчих цілях, яка в разі виливання або викиду може призвести до забруднення повітря в уражаючих концентраціях;

шкідлива речовина (ш.р.) - речовина, яка при контакті з організмом людини у випадках порушення вимог безпеки спроможна викликати професійні захворювання, травми на виробництві або відхилення в стані здоров’я, що виявляються сучасними методами як в процесі роботи, так і в віддалені періоди життя теперішнього і майбутніх поколінь.