У ссавців функціонуючий лише кілька днів жовтковий мішок виконує також трофічну функцію, сприяючи усмоктуванню секрету залоз матки.

Провізорні органи – загальна характеристика та джерела розвитку.

Важлива роль у розвитку зародка хребетних належить позазародковим оболонкам, або провізорним органам (провізорні— у перекладі з латинської— попередній). Вони є тимчасовими органами і у дорослого організму відсутні.

В процесі еволюції тимчасові органи отримували свій розвиток у зв'язку з адаптацією тварин до нових умов існування.

Спочатку їх значення зводилося до запасів і збереження поживного матеріалу (жовтка). У подальшому їх роль розширилася.

Утворилися органи, які почали виконувати захисну, дихальну і трофічну функції.

Провізорні органи тварин, які розвиваються на суші (всередині яйця або в організмі матері) формують навколо зародка водне середовище — найсприятливіше для розвитку нового організму.

Таким чином, провізорні органи забезпечують найважливіші функції зародка, який розвивається, однак до складу його тіла не входять, тобто є позазародковими органами.

До тимчасових органів хребетних належать жовтковий мішок, амніон, алантоїс, сероза (серозна оболонка), а також трофобласт, хоріон і плацентассавців.

Вони розвиваються з позазародкових ділянок екто-, мезо- та ентодерми. Ці зони зародкових листків участі в закладанні дефінітивних органів тіла зародка не беруть.

Позазародковіоргани людини - амніон, алантоїс, жовтковий мішок, пуповина і плацента (мал.1)

Утворення позазародкових органів починається одночасно із змінами у зародковому щитку, які призводять до закладки органів. Зародкові оболонки плацентарних ссавців побудовані приблизно однаково, але у їх виникненні і розвитку є певна різниця.

Перший тимчасовий орган у хордових тварин з'явився у риб. Це — жовтковий мішок. У формуванні його стінки беруть участь усі зародкові листки - ектодерма, несегментована мезодерма, ентодерма.

У птахів, рептилій і ссавців до складу жовткового мішка входять позазародкові ентодерма і вісцеральний листок мезодерми, а ектодерма і парієтальний листок мезодерми беруть участь у формуванні амніона, серози, хоріона.

У зародків риб, плазунів та птахів він виконує функції живлення та дихання, у вищих хребетних - функції кровотворення та утворення первинних статевих клітин (гонобластів).

У ссавців функціонуючий лише кілька днів жовтковий мішок виконує також трофічну функцію, сприяючи усмоктуванню секрету залоз матки.

Мал. 1. Зародкові оболонки людини (схема зародка в матці).

А – амніон (стінка водної оболонки); ПА – порожнина амніону з рідиною; ВХ – ворсинки хоріону (плацента плоду); СМ – слизова оболонка матки (основна частина відпадаючої оболонки); ВО – відпадаюча оболонка (бічна частина); ЗЖМ – залишок жовткового міхура; ПК – пупковий канатик з кровоносними судинами (дві артерії та одна вена); Х – хоріон (лисий); МОМ – м’язова оболонка матки; ПМ – СП – слизова пробка, що закриває канал шийки матки.

Сероза (серозна оболонка) добре розвинена у плазунів і птахів. До її складу входять ектодерма і парієтальний листок мезодерми.

Вона виконує захисну і дихальну функції, бере участь у мінеральному обміні речовин (не слід її плутати з серозними оболонками, які вистилають внутрішні органи, що знаходяться в черевній і грудній порожнинах).