Використання відновлюваних джерел теплоти для теплопостачання.

До відновлюваних джерел теплоти відносять:

1) сонячну енергію;

2) геотермічну теплоту;

3) енергію вітру.

Енергію вітру використовують для виробництва електричної енергії. Доцільно використовувати енергію вітру там, де середньорічна швидкість вітру більше або дорівнює 10м/с.

Геотермальну воду використовують для нагрівання води для системи опалення і ГВП, після чого їх повертають в свердловину. Геотермальні води мають значний вміст активних речовин, які збільшують корозію та відкладаються на стінках трубопроводів. Геотермальні води в Україні існують в Закарпатті та Криму. Для підвищення потенціалу низькотемпературних геотермальних вод використовують тепло насосні установки.

На території України доцільно використовувати сонячну енергію.

Системи сонячного теплопостачання поділяються на:

- сезонні;

- цілорічні.

Сезонні – влітку, а цілорічні – на протязі року.

- повітряні;

- водяні (залежать від теплоносія);

а також їх поділяють на:

- пасивні;

- активні.

Рис.15.1. Пасивна сонячна система опалення (стіна тромба).

1 – приміщення, яке опалюється;

2 – стіна тромба з отворами для повітря;

3 – скло;

4 – сонячне випромінювання;

5 – селекційне покриття, яке поглинається в спектрі сонячного випромінювання і має невеликий коефіцієнт випромінювання в тепловому спектрі.

Рис.15.2. Активна сонячна система гарячого водопостачання.

1 – геліоприймач (колектор сонячної енергії);

2 – насос;

3 – водяний бак-акумулятор;

4 – вода системи ГВП;

5 – холодна вода з водопроводу.

Якщо температура води в системах ГВП недостатня, здійснюється догрівання в додаткових джеелах теплоти.

Рис.15.3. Плоский геліоприймач.

1 – корпус колектора;

2 – коньки для теплоносія;

3 – ребра з селекційним покриттям;

4 – теплова ізоляція;

5 – прозоре покриття.