Регулювання літочислення у сонячному календарі

Сучасний європейський календар бере свій початок від римського календаря, котрий пізніше реформували і назвали Юліанським. У ньому 365 діб у 3роках і 366 у четвертому році, котрий називають високосним. Юліанським календарем користувалися більше 1600 років. Але тропічний рік коротший за Юліанський. Тому до 1 570 року розходження досягло 10 діб. Весняне рівнодення змістилося відносно явищ природи, незручно було підрахувати дати релігійних свят, особливо Великодня.

Був оголошений конкурс й італійський математик Ліліо запропонував виключити ці 10 днів із розрахунку, а далі через кожні 400 років вилучати по 3 доби із рахунку. Римський папа Григорій ХІІІ ввів цей календар в дію. Він тепер так і називається. 1700-й, 1800-й, 1900-й роки в григоріанському календарі вважаються звичайними (по 365 діб). Таким чином із 1600 по 2000 рік виключено три доби. Наступний рік, котрий не буде високосним – 2100 рік. Таким чином тривалість григоріанського року на 25,9΄ секунд довша, ніж тропічного. За рахунок цих секунд зміщення рівнодення на 1 добу проходить лише за 3 333 роки. Це зміщення ще не потребує урахування у літочисленні. Раніше літочислення велося від утворення світу, а зараз від народження Христа (наша ера). У Російській імперії прийнято григоріанський календар лише із 1 700 року.

Пояси освітленості

У залежності від положення Землі по відношенню до Сонця під час орбітального руху виділяються пояси освітленості, які залежать від висоти полудневого Сонця та тривалості дня. Виділяють п’ять поясів освітленості: жаркий, 2 помірних та 2 холодних. Межами цих поясів є тропіки й полярні кола.

Жаркий пояс знаходиться між північним та південним тропіками. У ньому найбільша висота Сонця, тому він одержує найбільшу кількість сонячної енергії. На усіх широтах у жаркому поясі, окрім тропіків, Сонце двічі на рік стоїть у зеніті. Тривалість світлового дня змінюється мало упродовж року, тому пори року виражені слабо.

Помірні пояси знаходяться між тропіками й полярними колами обох півкуль. Тут Сонце ніколи не стоїть у зеніті. Висота Сонця середня і значно коливається упродовж року. Тривалість дня змінюється від 1 хвилини до 23 годин 59 хвилин за рік на широтах, близьких до полярних кіл. Тому у помірних поясах добре виражені чотири пори року. У помірних поясах ніколи не буває полярного дня й полярної ночі.

Холодні пояси простягаються від полярних кіл до тропіків. Тут невелика висота Сонця. На полярних колах найбільша висота Сонця – 47^о, на полюсах – 23,5^о. Спостерігається полярний день і полярна ніч. На північному полюсі тривалість полярного дня 183 доби, полярної ночі – 182 доби, а на південному полюсі – навпаки. Холодні пояси одержують найменше сонячної радіації, тут добре виражені дві пори року.

Тести для самоконтролю до тем 3.2; 3.3

1. Тривалість зоряного (сидеричного) року становить:

а) 365 діб 6 годин 9 хвилин 9,6 секунди;

б) 365 діб 5 годин 56 хвилин 4 секунди;

в) 365 діб 6 годин 19 хвилин 9,6 секунди;

г) 365 діб 5 годин 48 хвилин 46 секунди

2. Найбільша відстань від Землі до Сонця становить:

а) 150 млн. км;

б) 152 млн. км;

в) 162 млн. км;

г) 155 млн. км;

д) 247 млн. км

3. Екліптика нахилена до небесного екватора під кутом:

а) 23⁰27^/;

б) 66⁰ 33^/;

в) 47⁰ 27^/;

г) 43⁰ 33^/

4. Найменша швидкість орбітального руху Землі становить:

а) 30,3 км/сек.;

б) 29,3 км/сек.;

в) 29,8 км/сек.;

г) 28,3 км/сек.;

д) 33,8 км/сек

5. Літо у північній півкулі триває:

а) 93,6 доби;

б) 89,8 доби;

в) 92,8 доби;

г) 95,3 доби;

д) 89 діб

6. На полярних колах максимальна висота Сонця:

а) 43⁰;

б) 23⁰ 27^/;

в) 30⁰;

г) 47⁰;

д) 56⁰ 33^/

7. Що із указаного не є поясами освітленості:

а) жаркий;

б) екваторіальний;

в) помірний;

г) арктичний;

д) холодний

8. Наскільки тропічний рік коротший від зоряного:

а) 20хв. 24сек;

б) 9хв. 9,6сек;

в) 48хв. 46сек;

г) 6год. 40хв. 12сек;

д) 5год. 12сек

9.Що із названого є географічними наслідками обертання Землі навколо Сонця :

а) зміна дня і ночі;

б) зміна пір року;

в) припливно-відпливні рухи у геосферах;

г) тропічний рік – природна одиниця часу;

д) пояси освітленості Землі

10. Виділіть причини зміни пір року:

а) зміна відстані землі від Сонця;

б) зміна висоти сонця над горизонтом;

в) зміна тривалості дня;

г) прецесія;

д) зміна ексцентриситету земної орбіти