Екскурсії в природу.


Навчальні екскурсії визначаються в педагогіці як форма ї метод навчально-виховної роботи, що дозволяє організовувати спостереження і вивчення різ­номанітних предметів і явищ у природних умовах.

В методиці ознайомлення з природою екскурсії розглядаються як важлива форма роботи по ознайомленню з природою і широко використовується в практиці роботи дитячих садків.

Навчально-виховне значення екскурсій, їх відмінність від про­гулянок. Особлива цінність екскурсій у природу як специфічно сезонні зміни в них. Сільськогосподарські екскурсії організовуються епізодично.

Плануючи екскурсію, вихователь точно визначає тему і мету екскурсії, конкретизує програмний зміст, намічає місце екскурсії. Слід виходити з того, що кількість нових об'єктів не повинна пе­ревищувати 2-3 у середній і 3-4 у старшій групі. Під час визна­чення місця екскурсії треба враховувати фізичні можливості ді­тей, особливості дороги, пору року, стан погоди. Як правило, маршрут не повинен перевищувати 2-3 км в обидва кінці.

Вихователю слід оглянути місце екскурсії за 1-2 дні до неї. Він уточнює маршрут, знаходить потрібні об'єкти, намічає послі­довність спостережень, місце, де діти будуть самостійно вести спо­стереження, збір матеріалу, а також місце для відпочинку, прове­дення гри. Вихователь заздалегідь підбирає вірші, загадки, при­слів'я, які потім використовує в роботі з дітьми.

У роботу вихователя входить також підготовка екскурсійного обладнання. Перед екскурсією вихователь продумує, яке облад­нання взяти з собою, яке підготувати в групі для розміщення об'­єктів, принесених з екскурсії: інсектарії, тераріум, акваріум тощо. Для збору тварин необхідно взяти сачок водяний або ентомологіч­ний, білу тканину для розглядання спійманого у воді, прозорі по­ліетиленові мішечки для перенесення в дитячий садок; для збору рослин – лопату або совок, кошики або відерця для листя, шишок, викопаних рослин.

Вихователі повинні бути добре обізнані з законодавством про охорону природи, Червоною книгою України, щоб не завдати шко­ди природі. Взяті в дитячий садок тварини повинні бути поверне­ні в природу.

За кілька днів до екскурсії вихователь проводить з дітьми не­велику бесіду, з тим, щоб викликати у них інтерес до майбутнього заняття, оживити враження від попередньої екскурсії. Діти повин­ні знати, куди вони підуть і для чого. Добре разом з дітьми го­тувати екскурсійне обладнання, щоб підвищити інтерес до заняття. Одяг дітей має бути легкий, взуття зручне. Щоб уникнути пере­грівання в літню пору, слід обов'язково мати на голові шапочки. Діти повинні знати, що екскурсія – це заняття, на якому треба бути дисциплінованим і уважним.

Перед виходом з дитячого садка слід нагадати правила поведін­ки на вулиці і на місці екскурсії: йти парами, не розбігатися. Вихователь розподіляє між дітьми екскурсійне обладнання і до­мовляється, в якому порядку по черзі повинні нести його діти.

Екскурсії проводяться у місця, які мають найбільшу естетичну цінність, тому, починаючи екскурсію, слід надати змогу сприйняти красу краєвиду, підкреслюючи це поетичним словом, а потім по­ставити мету і починати розглядання окремих об'єктів.

Основна частина екскурсії – колективне спостереження. Саме в процесі нього вирішуються основні програмні завдання заняття. Вихователь допомагає дітям відзначити і усвідомити характерні ознаки предметів і явищ, їх взаємозв'язки. Методика керівництва спостереженням на екскурсіях не відрізняється від розглянутої нами вище. Під час розглядання нових об'єктів слід звернути ува­гу на особливості естетичного вигляду, зв'язки з умовами життя, значення в житті природи і людини.

Важливо в процесі спостереження використати різноманітні прийоми активізації пізнавальної діяльності дітей. Особливу увагу треба приділити питанням, які спонукають дітей роздивлятися предмет, порівнювати, знаходити подібність і відмінність, встанов­лювати зв'язок між явищами природи. Слід подбати про включен­ня різних аналізаторів у сприйманні об'єктів природи. Доцільно в процесі екскурсії використовувати твори художньої літератури для підсилення вражень дітей від сприймання краєвидів, окремих об'єктів.

Використання пояснень, розповіді повинно мати місце в тих випадках, коли є потреба у розширенні знань дітей про пристосу­вання, зв'язки з середовищем тощо.

Сполучення різних прийомів видозмінюється залежно від мети і змісту екскурсії.

Збір природного матеріалу, в процесі якого діти можуть задо­вольнити бажання у самостійних спостереженнях,– відповідальний етап екскурсії. Перш за все вихователь повинен піклуватися про безпеку дітей, домовитися, на яку відстань вони можуть відходити, що можна брати. Збір природного матеріалу слід використати для екологічного виховання, засвоєння правил природокористуван­ня: можна викопати 1-2 рослини з числа тих, яких навкруги ба­гато. Рідкісні брати не можна. Багато жолудів не можна брати тому, що ними живляться сойки, білки, кабани та інші тварини.

Після розглядання зібраного матеріалу з метою закріплення знань про природні об'єкти, з якими знайомилися діти, проводять­ся дидактичні ігри «Відгадай, з якого дерева цей листок», «У кого дітки з цієї гілки» та ін.

Наприкінці екскурсії підводяться підсумки, в яких відзначаєть­ся, які нові знання одержали діти, їх пізнавальна активність, про­яви дбайливого ставлення до природи.


Враження одержані під час екскурсії, розширюються і закріп­люються на інших заняттях: під час читання художньої літерату­ри, перегляду діафільмів, діапозитивів тощо, а також під час спо­стережень у кутку природи або на ділянці дитячого садка за рос­линами, тваринами, принесеними з екскурсії.



Дата добавления: 2022-02-05; просмотров: 428;


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2024 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.009 сек.