ТВОРИ ДИТЯОЇ ПРИРОДОЗНАВЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Твори дитячої природознавчої літератури сприяють розширен­ню кола знань дітей про природу, знайомлять з тими явищами, які діти інколи не можуть безпосередньо спостерігати. Через твори ди­тячої художньої літератури дошкільники не тільки ознайомлюють­ся з фактами з життя природи, але й із зв'язками, залежностями в природі. Наприклад, казка «Перше полювання» В. Біанкі зна­йомить з захисними пристосуваннями різних тварин.

Читання дітям художніх творів, вивчення віршів сприяють зба­гаченню мови дітей, формуванню уміння образно висловлювати свої думки.

Природознавча книжка дає багатий матеріал для виховання у дітей пізнавальних інтересів, спостережливості, допитливості. Вона ставить перед дітьми нові запитання, спонукає приглядатися до навколишньої природи.

Надзвичайно велика виховна роль дитячих книг про природу. Це зумовлено впливом творів художньої літератури на емоційну сферу дітей. Сприймаючи художні твори, вразливі дошкільники проймаються ставленням письменників і поетів до природи, на­вчаються бачити в ній незвичайне, цінити красиве, глибше відчува­ють настрій у природі. Через художню літературу природознавчого змісту формується ставлення дітей до природи, що надзвичайно важливо у наш час, позначений увагою до екологічного виховання. Дослідження показують, що дитяча природознавча книжка займає одне з чільних місць в екологічному вихованні дошкільників у сім'ї.

Письменники знайомлять дітей з природою, використовуючи жанри пізнавальної казки і реалістичного оповідання. Під час до­бору художніх творів про природу для читання їх дітям слід вра­ховувати такі вимоги:

1. Відомості, які подаються у художньому творі, мають бути правильними, реалістичними. Це стосується і пізнавальних казок, і реалістичних оповідань.

2. Зв'язки і залежності повинні розкриватися у доступній дітям формі.

3. Художні твори для дітей мають бути цікавими, привабли­вими.

4. Мова художніх творів повинна бути виразною, поетичною.

5. У художніх творах, що використовуються для ознайомлення дітей з природою, має проводитися ідея розумного, дбайливого ставлення до природи.

Дитяча природознавча література використовується на заняттях і у повсякденному житті.

Читання природознавчої книги найчастіше пов'язується з бесі­дою. В процесі бесіди важливо допомогти дітям зрозуміти зміст твору, повніше і глибше засвоїти його. Бесіда повинна вестися емо­ційно. Вона не будується на переказі прочитаного тексту. Головну увагу слід приділити розкриттю зв'язків, осмисленню фактів. У бе­сіді важливо встановити зв'язки особистого досвіду з новими знаннями. Обов'язкова вимога до бесіди – зберегти у дітей безпосе­редність вражень від художніх образів. Невелике оповідання, казку інколи можна прочитати дітям до спостереження, щоб викликати інтерес.

Невеликі поетичні твори, а також малі форми усної народної творчості часто використовують у процесі спостережень. Образна мова їх допомагає виділити особливості явищ, певні якості пред­метів, посилити естетичне сприйняття природи.

Загадки, прислів'я, в яких сконцентровані характерні ознаки рослин, тварин, широко використовуються переносні значення слів, метафори, алегорії як засоби образного відображення, швидше сприймаються дітьми, якщо вони пов'язані з безпосереднім сприй­манням об'єктів природи.

Цінне також використання прислів'їв, в яких, відобразився народний погляд на природу, з якого діти повинні черпати народну мудрість, привчатися до спо­стережливості: «Де багато пташок, там немає комашок», «Зимою сонце світить, та не гріє», «Багато снігу — багато хліба», «Зимою деньок, як комарів носок», «Що посієш, те й пожнеш».

Отже, художня природознавча книга найчастіше використовує­ться для розширення знань дітей про відомі їм предмети і явища природи. Слухання художніх творів пов'язане з активною діяльніс­тю відтворюючої уяви. Цей процес буде тим дієвішим, чим пов­ніше будуть сформовані образи у дітей про навколишню при­роду.

Практичні методи.

ПРАЦЯ

Навчально-виховне значення праці в природі, її своєрідність.

Праця в природі розглядається як один з основних методів оз­найомлення дошкільників з природою. Результати численних теоре­тичних та експериментальних досліджень свідчать про те, що під впливом праці розвиваються всі розумові і фізичні сили людини.

Цінність праці в природі полягає в тому, що дитина в процесі трудової діяльності взаємодіє з реальними об'єктами природи, а це створює найкращі можливості для формування реалістичних уявлень про об'єкти природи, зв'язки між ними. В процесі праці найбільш переконливо, наочно діти впевнюються у зв'язку між умовами для рослин, тварин і їх ростом, розвитком.

Під час праці мова дітей збагачується новими для них словами (живець, борозенка, добрива тощо), враження від діяльності спо­нукають до активного обміну думками, сприяють формуванню су­джень на основі аналізу, порівнянь.

У процесі праці створюються сприятливі умови для сенсорного розвитку дітей. Діти оволодівають новими прийомами обстеження: навчаються відрізняти суху землю від вологої, пухку від твердої, культурні рослини від бур'янів.

Динамічність розвитку рослин за сприятливих умов (достатня кількість тепла, вологи, світла) дає багато нових вражень, що по­зитивно позначається на розвитку пізнавальних інтересів і спосте­режливості.

Праця в природі є тією діяльністю, в процесі якої оптимально здійснюються всі завдання екологічного виховання: формування знань про найбільш важливі залежності в природі, доступні до­шкільникам, ціннісні орієнтації, бажання спілкуватися з природою, засвоєння правил про природокористування і формування перших навичок, що сприяють поліпшенню навколишнього середовища.

Праця об'єднує, дисциплінує, виховує почуття відповідальності за життя живих істот, адже пташка, позбавлена корму, може через добу загинути, несвоєчасно политі рослини під час спеки за­сихають.

Праця в природі сприяє вихованню інтересу до сільськогоспо­дарської праці, поваги до людей, які нею займаються. Під час до­гляду за рослинами, тваринами у дітей формуються трудові на­вички, бажання працювати.

Важливе значення має естетичне задоволення, яке одержують діти від краси вирощених ними квіткових рослин, від доглянутих кімнатних рослин тощо.

Рухи на повітрі сприяють більш інтенсивному обміну речовин, удосконалюють координацію рухів, зміцнюють нервову систему.

Своєрідність праці в природі полягає в тому, що це єдиний вид продуктивної праці, доступний дітям дошкільного віку. Кінцева мета – виростити овочі, ягоди, квіти – і результати праці конкрет­ні і зрозумілі дітям.

Педагогічні та гігієнічні вимоги до праці дітей у природі.

Організація праці дітей у природі вимагає дотримання таких педагогічних вимог:

1. Виконання будь-якого виду праці має бути спрямоване на ви­рішення завдань всебічного розвитку дітей: формування знань, розвитку допитливості, ставлення до природних об'єктів тощо.

2. Праця дітей має бути мотивованою. Дитина повинна розу­міти, що і для чого вона робить, тоді завдання буде виконуватися з інтересом, охоче. Наприклад, організовуючи дітей на розпушуван­ня ґрунту на грядках, вихователь мотивує потрібність праці так: «Бачите, яка щільна кірочка утворилася на землі. До корінців не надходить повітря, і рослини будуть погано рости. Треба розпуши­ти землю, щоб повітря могло надійти до корінців».

3. Праця в природі має бути посильною для дітей різних віко­вих груп. Залучаючи дитину до праці, доручаючи їй певну ділянку роботи, треба враховувати вікові особливості і можливості дітей з тим, щоб вони свої доручення мали змогу виконати успішно. Успіх приносить дитині радість, почуття задоволення, а позитивні емоції, що виникають під впливом виконання завдань і високої оцінки ви­хователя, важливі для формування у дітей любові до праці.

4. Праця в природі має бути не випадковою, а систематичною, повинна проводитися як на заняттях, так і в повсякденному житті. Лише за допомогою систематичної, повсякденної роботи можна сформувати у дітей міцні трудові навички, навчити виконувати свої обов'язки.

5. Праця в природі має бути добре організованою. Під час ко­лективних занять усі діти повинні працювати одночасно. Весь потрібний інвентар повинен бути заготовлений раніше. Пояснення і показ вихователя мають бути короткими і цікавими. Важливо ство­рити в групі позитивне емоційне ставлення до виконання трудово­го завдання, щоб праця викликала у дітей радість від спільних зу­силь, щоб дітей захоплював загальний темп роботи. Емоційне під­несення сприяє створенню інтересу, позитивного ставлення до праці.

Гігієнічні вимоги до організації праці дітей у природі такі:

1. Працю в природі слід організовувати у нежаркі години
(вранці або ввечері).

2. Інвентар повинен відповідати зростові дітей.

3. Діти повинні працювати у спеціальному одязі.

4. Слід змінювати види праці, стежити за позою дітей.

5. Після закінчення роботи слід добре вимити руки.
Вимоги до додержання техніки безпеки:

1. Акваріуми, клітки з тваринами, рослини розташовуються з таким розрахунком, щоб дитина могла здійснювати догляд за ни­ми, стоячи на підлозі.

2. Категорично забороняється перенесення маси більше 2-2,5 кг для дітей старшого дошкільного віку.

3. Не можна залучати дітей до розведення вогнищ, спалювання сухого листя.

4. Загальний час, що відводиться на виконання роботи, не пови­нен перевищувати 30 хв. При цьому кожні 7-10 хв. треба прово­дити зміну діяльності дітей або влаштовувати перерви.