Сучасний стан ландшафтознавства

В 1986 році, після сумнозвісної аварії на Чорнобильській АЕС,
ландшафтознавство отримало нову сферу використання її концепції і
методів. В Інституті географії Академії наук УРСР при відділі ландша-
фтознавства створюється лабораторія ландшафтно-екологічних про-
блем Чорнобиля під керівництвом В.С.Давидчука. Головна мета дослі-
джень лабораторії полягала у вивченні ролі ландшафтних умов у фор-
муванні полів первинного радіонуклідного забруднення та міграції

(розповсюдженні) радіонуклідів під
дією природних і антропогенних
факторів

Починаючи з перших тижнів
після аварії, лабораторія розгорнула
дослідження з аналізу, оцінки та
картографування полів випадання
радіонуклідів в 30-км зоні ЧАЕС з
урахуванням ландшафтної неодно-
рідності території для формування
'системи радіоекологічного моніто-
рингу [86; 90]. Наступним етапом
досліджень явилась оцінка ландша-
фтів Чорнобильської зони за умо-
вами міграції радіонуклідів під
впливом природних та антропоген-
них факторів [87] та участь в обгру-
нтуванні і експертизі ряду проектів, спрямованих на стабілізацію радіо-
екологічної обстановки в 30-км зоні Чорнобильської АЕС [84]. Чорно-
бильська та інші екологічні катастрофи спонукали географів до розроб-
ки нового напряму досліджень - ландшафтознавчо-екологічних, їх го-
ловною метою явились аналіз, оцінка і картографування природоохо-
ронних проблем [12: 107; 144] або гострих екологічних ситуацій [8; 13;
69; 70; 72; 161-162; 188-189; 212]. а також ландшафтно-екологічна екс-
пертиза господарських проектів
[198; 260]. Один із напрямів цих
досліджень переріс у самостійну
науку - ландшафтну екологію, її
обірунтування, як Інтеграцію гео-
графічного ландшафтознавчого і
біологічного еколопчного підходів,
зробив професор Київського націо-
наїьного університету їм. Т.Г.Шев-
ченка М.Д.Гродзинський. Він же
написав і першій підручник з ланд-
шафтної екології як навчальної ди-
сципліни [76].

Розвитком цих досліджень і в
методологічному, і в методичному,
і в технічному аспектах явились

розробки ландшафтно-екологічного моніторингу [213; 225; 341; 342] і
географічних інформаційних систем (ГІС) [32; 83; 90; 155; 172].

Сучасний стан розвитку ландшафтознавства характеризується ба-
гатовекторністю інтересів при наявності головного - екологічного на-
пряму досліджень. Свідоцтвом цього є навіть назва останньої, X ланд-
шафтної конференції "Структура, функціонування, еволюція природ-
них і антропогенних ландшафтів" (Москва, 16-19 вересня 1997 р.), в
якій позначені практично всі основні властивості ландшафтів і, відпо-
відно, всі головні напрями ландшафтознавчих досліджень.

Зацікавленість питаннями функціонування, динаміки і розвитку
ландшафтів зберігається, про що свідчить наявність свіжих робіт, при-
свячених цим питанням [23; 67; 71; 108; 247]. Але в останні роки набу-
вають значної актуальності проблеми ландшафтного різноманіття [68;
182; 236; 290]. Це свідчить про повернення інтересу до дослідження
просторової структури ландшафтів, дещо втраченого після масового
захоплення стаціонарними дослідженнями процесів функціонування.
Відродженню інтересу до дослідження просторової структури ландша-
фтів сприяла Міжнародна конференція з навколишнього середовища
1995 р. в Софії, на який була прийнята "Загальноєвропейська стратегія
в галузі біологічного і ландшафтного різноманіття".

Все більш широке запровадження в ландшафтних дослідженнях
знаходить космічна інформація, яку сьогодні, завдяки комп'ютерним
технологіям, можна отримати безпосередньо з монітора комп'ютера і в
реальному часі [115-116]. Одним з найбільш яскравих прикладів є оцін-
ка сучасного стану Аральського
моря за космічними знімками за
1975-1999 роки, яка дозволила
встановити зниження його рівня
на 14 м, зменшення площі в два
рази, а об'єму - в три рази [208].
Особлива цінність дослідження
полягає ще і в тому, що в районі
Аральського моря сьогодні відсу-
тні будь-які пости спостереження
і космічна інформація є єдиною
доступною інформацією щодо
його стану.

Г.І.Денисика. Він виділив в межах Правобережної України вісім класів
антропогенних ландшафтів (селітебний, сільськогосподарський, лісо-
вий, водний, промисловий, дорожний, рекреаційний, белігеративний) і
п'ятнадцять їх підкласів, встановив часові зрізи зародження, станов-
лення і функціонування в якості антропогенних всіх виділених класів
[95].

Помітною ознакою сучасного етапу розвитку ландшафтознавства є
значна активність українських ландшафтознавців. Свідоцтвом цього є
велика кількість наукових конференцій, які були присвячені питанням
ландшафтознавства і по суті були ландшафтознавчими нарадами, на
зразок колишніх всесоюзних. У період з 1996 по 2000 pp. було прове-
дено шість наукових конференцій з питань ландшафтознавства: в 1996
р. - конференція "Ландшафтогенез - 2000: філософія і географія. Про-
блеми постнекласичних методологій"; в 1998 р. - конференція "Люди-
на в ландшафті XXI століття: гуманізація географії. Проблеми постнек-
ласичних методологій"; в 1999 р. - конференція "Ландшафт як інтег-
руюча концепція XXI сторіччя" (Київ); в 2000 р. - конференція "Збере-
ження та моніторинг біологічного і ландшафтного різноманіття в Укра-
їні" (Київ), конференція "Різноманіття ландшафтних комплексів Украї-
ни та шляхи їх раціонального використання і збереження: методологіч-
ні і прикладні аспекти" (Київ) і конференція "Ландшафти і сучасність"
(Вінниця). До цього переліку слід додати і X ландшафтну конференцію
"Структура, функционування, еволюція природних і антропогенних
ландшафтів", яка відбулася в 1997 р. в Москві і в якій українські ланд-
шафтознавці взяли активну участь.

Таким чином, головними ознаками сучасного етапу роз-
витку ландшафтознавства є: 1) велика увага до ландшаф-
тознавчих досліджень екологічного спрямування; 2) багато-
векторність інтересів при наявності головного - екологічного
напряму досліджень; 3) широке застосування комп'ютерних
технологій, особливо в розробці ГІС - географічних інформа-
ційних систем; 4) з 'явився новий, цікавий напрям досліджень
- дослідження ландшафтного різноманіття; 5) широке за-
провадження в ландшафтних дослідженнях, космічної інфор-
мації, яка отримується безпосередньо з монітора комп'юте-
ра; 6) значна активність українських дослідників у розвитку
ландшафтознавства.