ВИРУЧКА ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ ЯК ГОЛОВНЕ ДЖЕРЕЛО ГРОШОВИХ НАДХОДЖЕНЬ ПІДПРИЄМСТВ

Перехід до ринкових відносин висунув на перший план для підприємств не лише повну окупність але і отримання доходу у розмірі достатньому для розширеного виробництва і зростання підприємства.

Виручка від реалізації продукції у відтворювальному процесі матеріального виробництва відіграє важливу роль як одна з ланок нового кругообігу коштів підприємства. За рахунок грошових надходжень від реалізації продукції передовсім відшкодовується вартість матеріальних витратна виробництво – використаної сировини, напівфабрикатів, електроенергії, палива та ін., а також перенесена частина вартості основних фондів (амортизаційні відрахування).

Таким чином, утворюються економічні умови для нового виробничого циклу. Залишок виручки становить валовий дохід.

“Валовий дохід є та частина вартості… і виміряна частина валового продукту…, котра залишається після відрахування частини всього виробленого продукту, який заміщує вкладений у виробництво і спожитий у ньому постійний капітал. Валовий дохід дорівнює, таким чином, заробітній платі…+ прибуток + рента” – так значиться у праці К. Маркса.

Це визначення підкреслює, що валовий дохід є тією частиною валового продукту, яка залишається після відрахування частини цього продукту, що використовується на відтворення виробництва. Водночас, вартість цієї частини продукту – валового доходу, утворена у вигляді заробітної плати і вартості додаткового продукту, набирає грошової форми і є фінансовою категорією. Однак у практиці обліку і планування цей важливий показник не обраховується і не планується (окрім колективних сільськогосподарських підприємств).

Валовий дохід – це грошовий вираз вартості знов створеної продукції. Він визначається як різниця між виручкою та матеріальними витратами й амортизаційними відрахуваннями у складі собівартості реалізованої продукції. Валовий дохід є важливим показником діяльності підприємства і характеризує її ефективність. У ньому відображається підвищення продуктивності праці, збільшення заробітної плати, скорочення матеріаломісткості продукції. Використання валового доходу як основного узагальнюючого показника ефективності дає змогу визначити реальний економічний ефект, котрий отримується від діяльності кожного підприємства. Переваги показника валового доходу полягають у тім, що в ньому найбільш реально відбито таку важливу сторону діяльності, як підвищення продуктивності праці. Валовий дохід, показуючи ступінь ефективності виробництва, є величиною знов створеної вартості – основного джерела національного доходу. Валовий дохід – основне джерело утворення фінансових ресурсів.

Таким чином, визначення валового доходу залежить від точки погляду на цей показник. Так, у фінансовому аспекті доходи розглядаються як основа формування матеріально технічної бази підприємства, фінансування основних і оборотних коштів, здійснення основного та капітального будівництва та інших витрат підприємства. У загальноекономічному значені валовий дохід являє собою виручку від реалізації продукції разом з доходами отриманими окрім основної діяльності – це частина сукупного суспільного продукту, що відособилася у рамках галузі. Як економічна категорія валовий дохід виражає відносини з приводу з приводу розподілу і реалізації у суспільстві знов створеної вартості і є основним джерелом простого і розширеного відтворення. Як фінансова категорія валовий дохід є джерелом фінансування матеріальних і прирівняних до них витрат різноманітних фондів виробничого та соціального характеру, а також джерелом створення загальнодержавних коштів.

Процес матеріального виробництва завершується доведенням готового продукту до споживача. В умовах ринкових відносин це оформляється актом реалізації виготовленої продукції. Реалізація продукції є одним з основних показників успішності завершення процесу виробництва і в той же час є закінченою стадією кругообігу засобів підприємства, що має величезне значення для нормальної господарської діяльності підприємства .

Реалізованою продукцією вважається готова продукція, відпущена споживачам або вивезена ними з складів підприємства - виготівника, в оплату якого повністю поступили кошти на рахунок постачальника.

Виручка від реалізації є сумою грошових коштів, що поступили на рахунок підприємства за реалізовану продукцію і надані послуги. Вона служить основним джерелом грошових доходів підприємства. Виручка від реалізації є найважливішою фінансовою категорією, що виражає грошові відносини між постачальником і споживачем товару. Будучи фінансовою категорією, виручка виступає як одне з головних джерел надходження фінансових ресурсів підприємства і грошових коштів.

У економічній літературі існують різні точки зору про поняття реалізованої продукції.

Зокрема, йде суперечка і про те, чи можна вважати продукцію реалізованою у разі реалізації її посередницьким – постачальницько-збутовим і заготовчим організаціям за оптовими цінами. Ряд економістів рахують, що поняття реалізації пов'язане з надходженням товару безпосередньо споживачу. Ця суперечка виникає при рішенні питання про платників податкових платежів, податок на додану вартість, акцизні платежі. Платником цих податків є споживач. До бюджету їх вносить підприємство, що реалізовує товар - податковий посередник.

Деякі економісти вважають, що в основу визначення суті такого важливого для фінансів підприємства поняття, як реалізація продукції (послуг, робіт), потрібно покласти наступне: перше - зміну форм вартості - товарної в грошову. Після оплати покупцем товару товарна форма змінялася в грошову; друге - зміну суб'єктів власності: до оплати суб'єктом власності є виробник товару, після оплати товару суб'єктом власності стає покупець.

Сукупність цих двох процесів і є економічною суттю поняття реалізованої продукції.

Виходячи з цього не можна включати в реалізовану продукцію ту частину готової продукції, яка використана для товарообмінних операцій (бартерних). Такі операції ведуть до спотворення розміру прибутку від реалізації продукції і дозволяють йти від оподаткування.

Розмір виручки від реалізації продукції залежить від кількості, асортименту, якості продукції, що реалізовується, розрахункової дисципліни і ціни.

Кількість продукції, що реалізовується, за інших рівних умов робить прямий вплив на розмір виручки. У свою чергу, кількість реалізованої продукції залежить від об'єму виробництва і розміру перехідних залишків нереалізованої продукції на початок і на кінець періоду реалізації.

Асортимент реалізованої продукції робить двоякий вплив на розмір виручки. Підвищення питомої ваги в загальному об'ємі реалізованої продукції дорожчого асортименту збільшує розмір виручки, і навпаки.

Якість реалізованої продукції робить двоякий вплив на розмір виручки. На багато видів готової продукції, сировини, що поставляється, послуг, що надаються, ціна залежить від якості і споживчих властивостей продукції (послуг).

Таким чином, виручка найважливіше джерело формування власних фінансових ресурсів фірми - в той же час є три абсолютно різних як за об'ємом, так і за змістом потоку надходжень грошових коштів від основної, інвестиційної і фінансової діяльності.