Порядок декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки

Суб’єкт господарської діяльності, у власності або користуванні якого є хоча б один об’єкт підвищеної небезпеки, організовує розроблення і складання декларації безпеки об’єкта підвищеної небезпеки (далі — декларація безпеки) відповідно до вимог цього Порядку.

Декларація безпеки складається на основі дослідження суб’єктом господарської діяльності ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику виникнення аварій (далі — рівня ризику), що пов’язані з експлуатацією цих об’єктів.

Для об’єктів підвищеної небезпеки, що експлуатуються, декларація безпеки складається як самостійний документ, а для об’єктів підвищеної небезпеки, що будуються (реконструюються, ліквідуються), — як складова частина відповідної проектної документації.

За наявності на одному виробничому майданчику декількох об’єктів підвищеної небезпеки складається одна декларація безпеки.

Декларація безпеки повинна включати:

результати всебічного дослідження ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику;

оцінку готовності до експлуатації об’єкта підвищеної небезпеки відповідно до вимог безпеки промислових об’єктів;

перелік прийнятих з метою зниження рівня ризику рішень і здійснених з метою запобігання аваріям заходів;

відомості про заходи щодо локалізації і ліквідації можливих наслідків аварій.

Для об’єкта підвищеної небезпеки, що експлуатується або ліквідується, подається інформація про заходи, що здійснюються, і про ті, що плануються.

Для об’єкта підвищеної небезпеки, що будується або реконструюється, подається інформація про заходи, які передбачені проектною документацією та плануються до здійснення під час експлуатації.

Для об’єктів підвищеної небезпеки, які ідентифіковані як об’єкти підвищеної небезпеки 1 класу, результати дослідження ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику, а також обгрунтування прийнятих щодо безпечної експлуатації та локалізації і ліквідації наслідків аварій рішень подаються в декларації безпеки у розділі “Розрахунково-пояснювальна частина”.

Оцінка рівня ризику проводиться згідно з Методикою визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки.

Суб’єкт господарської діяльності проводить відповідно до вимог Законів України “Про екологічну експертизу”, “Про наукову та науково-технічну експертизу” і пунктів 19-27 Порядку експертизу повноти дослідження ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику, а також обгрунтованості та достатності прийнятих щодо зменшення рівня ризику, готовності до дій з локалізації і ліквідації наслідків аварій рішень (далі — експертиза).

Фінансування проведення експертизи покладається на суб’єкта господарської діяльності.

Декларація безпеки разом з позитивним висновком експертизи подається відповідним уповноважені органи:

- для об’єктів підвищеної небезпеки, що експлуатуються або ліквідуються, — протягом року після державної реєстрації об’єкта підвищеної небезпеки;

- для об’єктів підвищеної небезпеки, експлуатація яких планується, — разом із заявою на отримання дозволу на експлуатацію відповідно до Закону України “Про об’єкти підвищеної небезпеки”.

Місцеві держадміністрації або виконавчі органи місцевих рад протягом 30 днів після отримання декларації безпеки оприлюднюють у регіональних друкованих засобах масової інформації відомості про об’єкт підвищеної небезпеки, а саме:

- найменування суб’єкта господарської діяльності, у власності або користуванні якого є об’єкт підвищеної небезпеки;

- посаду, прізвище, ім’я, по батькові, номер телефону (факсу) посадової особи суб’єкта господарської діяльності, відповідальної за інформування та взаємодію з громадськістю;

- стислий опис виробничої діяльності, пов’язаної з експлуатацією) об’єкта підвищеної небезпеки;

- перелік та основні характеристики небезпечних речовин, які використовуються або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на об’єкті підвищеної небезпеки;

- стислі відомості про можливі наслідки і рівень ризику, про здійснені суб’єктом господарської діяльності заходи безпеки щодо запобігання аваріям та локалізації і ліквідації їх наслідків;

- відомості про способи оповіщення та необхідні дії населення у разі виникнення аварії.

У разі коли в зоні впливу вражальних факторів аварії на об’єкті підвищеної небезпеки можуть опинитися інші регіони, органи, названі в абзаці першому цього пункту, оприлюднюють зазначені відомості також у друкованих засобах масової інформації цих регіонів.

Про можливе здійснення трансграничного впливу аварії на об’єкті підвищеної небезпеки суб’єкт господарської діяльності інформує уповноважені органи, а також в установленому порядку через МЗС відповідні органи держав, території яких можуть зазнавати впливу таких аварій, і пункт зв’язку для цілей оповіщення про промислові аварії, який діє в Україні згідно з Конвенцією про трансграничний вплив промислових аварій (1992 рік).

Суб’єкт господарської діяльності, у власності або користуванні якого є об’єкти підвищеної небезпеки, надає будь-якій фізичній або юридичній особі на її аргументований запит можливість ознайомитися із змістом декларації безпеки, а також з будь-якою іншою інформацією, яка стосується цих об’єктів.

Декларація безпеки переглядається суб’єктом господарської діяльності один раз на п’ять років. Декларація безпеки переглядається, уточнюється або розробляється в інші терміни у разі:

- зміни умов діяльності об’єкта підвищеної небезпеки, що призводять до підвищення ступеня небезпеки та рівня ризику, незалежно від їх причин;

- зміни та/або набрання чинності нормативно-правовими актами, що впливають на зміст відомостей, поданих у декларації безпеки;

- будівництва в прилеглих районах нових підприємств (об’єктів), якщо це впливає на зміст відомостей, поданих у декларації безпеки;

- обгрунтованої вимоги уповноваженого органу або громадськості.

Оригінал декларації безпеки та висновку експертизи, а також копії документів, що підтверджують передачу зазначених документів уповноваженим органам, зберігаються у суб’єкта господарської діяльності, у власності або користуванні якого є об’єкт підвищеної небезпеки, протягом 25 років.

У разі припинення юридичної особи (смерті фізичної особи) - суб’єкта господарської діяльності декларація безпеки та висновок експертизи підлягають передачі правонаступникові (спадкоємцеві), а у разі його відсутності — до державного архіву.

У разі відчуження об’єкта підвищеної небезпеки зазначені документи передаються його новому власнику.

Уповноважені органи ведуть облік декларацій безпеки об’єктів підвищеної небезпеки.

Включення декларації безпеки до Державного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки здійснюється протягом 30 робочих днів після її подання суб’єктом господарської діяльності до територіального органу Держнаглядохоронпраці.

Держнаглядохоронпраці проводить реєстрацію декларацій безпеки з присвоєнням кожній реєстраційного номера (коду), що зазначається на її титульному аркуші.

У разі подання суб’єктом господарської діяльності неповної інформації Держнаглядохоронпраці письмово повідомляє про це суб’єкта господарської діяльності. Реєстрація проводиться протягом 30 робочих днів після надання суб’єктом господарської діяльності необхідних матеріалів.

Держнаглядохоронпраці не може вимагати інформацію та документи, не передбачені цим Порядком.

Протягом 10 робочих днів після реєстрації Держнаглядохоронпраці письмово повідомляє суб’єкта господарської діяльності про реєстраційний номер (код) декларації безпеки у Державному реєстрі об’єктів підвищеної небезпеки.

Держнаглядохоронпраці публікує до 1 березня поточного року в загальнодержавних друкованих засобах масової інформації перелік декларацій безпеки, зареєстрованих у Державному реєстрі об’єктів підвищеної небезпеки станом на 31 грудня попереднього року.

Суб’єкти господарської діяльності несуть відповідальність згідно із законодавством за повноту та достовірність відомостей, поданих у декларації безпеки.

3.1. Проведення експертизи декларації безпеки

Експертизу декларації безпеки можуть проводити суб’єкти господарської діяльності всіх форм власності, що займаються науковою і науково-технічною діяльністю у сфері безпеки промислових об’єктів, у тому числі спеціалізовані експертні організації, акредитовані відповідно до вимог Закону України “Про наукову та науково-технічну експертизу” (далі — експертні організації).

Експертну організацію для проведення експертизи суб’єкт господарської діяльності обирає самостійно. Експертизу не може проводити експертна організація, яка розробляла декларацію безпеки.

Умови проведення експертизи визначаються договором між суб’єктом господарської діяльності та експертною організацією.

Дані про об’єкти підвищеної небезпеки, які є державною або комерційною таємницею, подаються суб’єктом господарської діяльності з урахуванням вимог відповідних нормативно-правових актів.

У висновку експертизи дається оцінка повноти дослідження ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику, а також обгрунтованості та достатності прийнятих щодо зменшення рівня ризику, готовності до дій з локалізації і ліквідації наслідків аварій рішень.

Висновок експертизи повинен бути конкретним, об’єктивним, аргументованим і доказовим. Зауваження висловлюються із зазначенням назви розділу, сторінки та пункту (абзацу), щодо змісту якого вони робляться, супроводжуються посиланнями на вимоги відповідних нормативних документів та у разі потреби на науково-технічні і довідкові видання. Формулювання зауважень і висновків експертизи повинні тлумачитися однозначно.

Висновок експертизи повинен містити:

- найменування виду експертизи із зазначенням її об’єктів;

- виклад підстав для проведення експертизи;

- відомості про експертну організацію та експертів;

- дані про замовника та перелік об’єктів експертизи;

- відомості про розглянуті в процесі експертизи документи та об’єкти;

- результати проведення експертизи.

Висновок експертизи, підписаний експертами, які її проводили, затверджує керівник експертної організації. Підпис керівника засвідчується печаткою експертної організації.

Результати проведення експертизи повинні містити оцінку:

- повноти і достовірності інформації, що міститься в декларації безпеки;

- обгрунтованості результатів дослідження ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику;

- обгрунтованості та достатності рішень, прийнятих на основі аналізу рівня ризику, для зниження його до прийнятної величини, готовності до дій з локалізації і ліквідації наслідків аварій.

Обгрунтованість результатів дослідження ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику визначається з урахуванням:

- підстав для застосування фізико-математичних моделей і методів розрахунку;

- підстав для обрання сценаріїв виникнення та розвитку аварій;

- правильності та достовірності виконаних розрахунків рівня ризику і оцінки наслідків аварій;

- повноти врахування факторів, що впливають на кінцеві результати.

У разі негативного висновку експертизи суб’єкт господарської діяльності вправі подати декларацію безпеки на повторну експертизу після врахування зауважень.

Суб’єкт господарської діяльності може оскаржити висновок експертизи декларації безпеки в установленому порядку.

Організація, що проводить експертизу декларації безпеки, несе відповідальність згідно із законодавством за її повноту, достовірність та об’єктивність.