Вартість плит перекриття для житлового будинку

Таблиця 9.2

Фактична зміна витрат на виготовлення збірних залізобетонних плит на кімнату без урахування витрат матеріалів складе:

1100/100 * 100 = 110 %.

Витрати на виготовлення плит на кімнату зросли на 10%. Проте, згідно таблиці 9.2, об'єм плит на відповідну продукцію зменшився і склав: 70/100 * 100 = 70 %, тобто скоротився на 30%.

Індекс витрат з урахуванням якості і впливу на нього обох чинників – зміни конструкції плити і її вартості – визначаэться по формулі:

, (9.3)

де I_вя - індекс витрат з урахуванням якості;

q_ня - витрати нової по якісних характеристиках сировини, нат. од.;

q_ся - витрати старого по якісних характеристиках сировини, нат. од.;

Z_ня - витрати (вартість) нової сировини, грош. од.;

Z_ся - витрати (вартість) старої сировини, грош. од.;

- індекс, що враховує зміну якості сировини, без зміни його вартості;

- індекс, що враховує зміну витрат на продукцію, з урахуванням зміни якості сировини.

Визначимо індекси для нашого прикладу:

или 77%.

Індекс витрат з урахуванням якості при застосуванні прогресивної конструкції плити на кімнату склав 77%, а витрати в порівнянні з планом знизилися на 100 - 77 = 23%.

За рахунок зниження витрат збірного залізобетону, в порівнянні із запланованим, зміна склала:

или 70%, а снижение 100-70=30%.

Зміна вартості нового прогресивного виробу збірної залізобетонної плити на кімнату, викликане підвищенням трудомісткості її виготовлення, застосування високоефективних матеріалів склало:

або 110%, або 110 - 100=10%.

Перевіряємо правильність виконаних обчислень.

І_вя = І_я*І_z = 0,7*1,1 = 0,77, що відповідає раніше проведеним обчисленням.

9.3.3. Метод бальної оцінки

Цей метод застосовується для оцінки і визначення конкурентоспроможності виробів, вживаних в будівництві. Суть методу полягає в тому, що по кожному якісному параметру виробу виставляється бал з урахуванням значущості параметра для виробу в цілому залежно від прийнятої шкали - 5-ти, 10-ти і 100 бальній.

Як параметр можуть бути прийняті як техніко-економічні параметри, так і естетичні, безпеці і ін.

Після виставляння балів по кожному параметру, визначається середній бал виробу, який характеризує рівень його якості в балах. Визначають також вартість одного середнього балу. Він рівний:

В_сб = Ц / б_сер , (9.4)

де В_сб - вартість одного середнього балу;

Ц- ціна виробу;

б_сер - суредній бал виробу з врахуванням параметрів його якості.

Цей розрахунок проводиться при порівняльному аналізі виробів для вирішення питання про його запуск у виробництво або пропонованих удосконалень якості продукції.

Для розрахунку ціни нової продукції застосовують наступну формулу:

, (9.5)

де Ц_н - ціна нової продукції;

Ц_б - ціна базової продукції;

Б_б - сума балів, яка характеризує параметри якості базової продукції;

Б_н - сума балів, яка характеризує параметры якості но­вої продукції,

- середня ціна одного бала, яка характеризує параметри якості базової продукції.

9.4. Аналіз браку і втрат від браку

Будь-яке підприємство, що випускає продукцію, не може бути застраховане від браку і переробок продукції, оскільки чинники, що впливають на нього, іноді важко піддаються обліку навіть на підприємствах, що проводять високоякісну продукцію. Брак може бути виявлений як на самому підприємстві, так і за його межами з подальшим отриманням рекламацій про погану якість продукції. Поява рекламацій завдає підприємству не тільки матеріального збитку, але і морального, знижує конкурентоспроможність фірми.

Існують поняття:

- абсолютного розміру браку, який складається з собівартості остаточно забракованих виробів і витрат на поправний брак;

- абсолютного розміру втрат від браку, який визначається відніманням з суми абсолютного розміру браку сум вартості за ціною використання, сум, утриманих з осіб винуватців браку і сум, отриманих з постачальників за постачання неякісних матеріальних ресурсів;

- відносні показники розміру браку і втрат від браку розраховуються в процентному відношенні шляхом ділення абсолютного розміру браку або втрат від браку на об'єм валової товарної продукції за собівартістю.

На прикладі проведемо аналіз бракованої продукції і розрахуємо абсолютні і відносні показники.

З приведеного аналізу виходить, що відносний розмір браку 6,6% в звітному році залишився на колишньому рівні, що говорить про необхідність встановлення причин браку і вживання термінових заходів по поліпшенню якості продукції, що випускається, на підприємстві.

В той же час абсолютний розмір втрат від браку знизився на 18500 - 11500 = 7000 грош.од. або 13000 : 18500 100 = 62,2%, а відносний розмір втрат від браку знизився на 5,3 - 3,1 = 2,2%.

Зниження цих показників було забезпечене за рахунок грамотного висновку контрактів з постачальниками, в яких були передбачені санкції і компенсації за постачання матеріальних ресурсів низької якості.

Аналіз браку, виявленого на підприємстві, необхідно вести по всьому життєвому циклу створення продукції.

Таблиця 9.3

Розрахунок показників від браку

9.5 Економічна ефективність нових проектів

Економічний ефект (Е) згідно існуючих положень і рекомендацій, в загальному вигляді визначається як різниця між результатом економічної діяльності підприємства (Р) і витратами (В), виробленими для його отримання (В_о) і використання або експлуатації (В_е).

Е = Р -В = Р - (В_о+В_е).(9.6)

Річний економічний ефект нових проектів в порівнянні із замінюваною визначається по формулі:

Е = (В₁ - В₂) х В, (9.7)

де Е - річний економічний ефект;

В₁ - приведені витрати для створення базової одиниці продукції;

В₂ - приведені витрати для створення нової одиниці продукції;

В - річний об'єм виробництва нової продукції в розрахунковому році.

Розрахунки повинні враховувати тільки ті витрати, які змінюються у зв'язку з впровадженням нової техніки.

Якщо нова техніка відрізняється від базової зміною тільки одній операції, річний економічний ефект розраховується тільки по цій операції.

9.6. Економічна ефективність системи управління якістю

Показниками економічної ефективності функціонування системи управління якістю, або її відокремлених елементів (системи контролю, стимулювання и т.д.) являються:

- річний економічний ефект;

- коефіцієнт віддачі на 1 грн. витрат, на створення и впровадження системи.

Економія в будівельних організаціях від впровадження системи досягається в результаті усунення і запобігання причин низької якості виконання робіт, зниження їх собівартості за рахунок зменшення:

- витрат на переробки і виправлення дефектів;

- втрат від остаточного браку;

- витрат від псування матеріалів, конструкцій, деталей при їх прийманні і зберіганні на будівельній площі;

- витрат на гарантійне обслуговування та ін.

В той же час створення і впровадження системи управління якістю потребує одночасних и поточних витрат на її розробку і функціонування, які необхідно враховувати при розрахунку.

Розрахунок економічного ефекту проводиться шляхом зіставлення даних в базовому і впроваджуваному періодах. Вихідними даними для розрахунку очікуваної економічної ефективності служать показники виробничо-господарської діяльності будівельної організації, які передбачається досягнути в рік плануємого впровадження.

Річний економічний ефект від впровадження системи визначається по формулі:

Е = Е_с + ΔП_п - В_р , (9.8)

де Е_с - розмір річної економії, отриманої від впровадження системи;

В_р - сумарні витрати на розробку і впровадження (функціонування) системи;

ΔП_п - приріст прибутку за рахунок збільшення попиту на будівельну продукцію і об’єму при виробництві робіт.

1. Розмір річної економії від впровадження системи визначається як сума економії, отриманої по кожному з нижчеперелічених факторів по формулі:

Е_с = В_в + В_б + В_п + В_з + В_г + В_н , (9.9)

де В_в - економія витрат на переробки і виправлення;

В_б - економія витрат, пов’язаних з скороченням втрат від прямого браку;

В_п - суми, отримані будівельною організацією по позовах;

В_з - економія витрат, пов’язаних з псуванням матеріалів і конструкцій при збереженні їх на будплощі;

В_г - економія витрат по гарантійним ремонтам;

В_н - економія від зменшення умовно-постійної частини накладних витрат.

1.1. Економія витрат на переробки і виправлення дефектів, що включають заробітну плату, матеріали і витрати на експлуатацію механізмів, при наявності прямого обліку витрат, визначається по формулі:

В_в = (З₁ + М_д1 + Мех₁) А₂ / А₁ - (З₂ + М_д2 + Мех₂) , (9.10)

де З₁, З₂ - оплата праці працівників за виправлення дефектів в базовий і впроваджуваний періоди;

М_д1,2 - витрати на матеріали при виконанні робіт по виправленню дефектів в базовий і впроваджуваний періоди;

Мех_1,2 - витрати на експлуатацію механізмів при виправленні дефектів в базовий і впроваджуваний періоди;

А_1,2 - річний обсяг БМР в базовий і впроваджуваний періоди.

1.2. Економія від скорочення втрат по кінцевому браку визначається по формулі:

В_б = Б₁ * (А₂ / А₁) - Б₂ , (9.11)

де Б_1,2 - річні витрати від виправлення браку в базовий і впроваджуваний періоди.

1.3. Сума, яка отримана від постачальників по рекламаціям, визначається по формулі:

В_п = Р₂ - Р₁ , (9.12)

де Р_1,2 - сума, яка отримана по позовах в базовий і впроваджуваний періоди.

1.4. Економія від скорочення витрат по гарантійним ремонтам, яка отримана за рахунок підвищення якості БМР, визначається по формулі:

В_г = Р₁ * (А₂ / А₁) - Р₂ , (9.13)

де Р_1,2 - річні витрати на гарантійний ремонт, що визначаються по даним поточної звітності в базовий і впроваджуваний періоди.

1.5. Економія витрат, пов’язаних зі зменшенням невиробничих витрат від псування матеріалів, деталей, конструкцій, що виникли внаслідок недотримання нормальних умов збереження їх на будплощі, визначається по формулі:

В_з = М₁ * (А₂ / А₁) - М₂ , (9.14)

де М_1,2 - витрати, пов’язані з псуванням матеріалів, деталей, конструкцій в базовий і впроваджуваний періоди.

1.6. Економія від зменшення умовно-постійної частини накладних витрат, яка отримана за рахунок скорочення основної заробітної плати працівників і зменшення трудомісткості робіт, визначається по формулі:

В_н = (Н_з + Н_т / З_сер)*(З₁*(А₂ / А₁) - З₂) , (9.15)

де Н_з - економія накладних витрат від економії по основній заробітній платні, яка дорівнює 0,15;

Н_т - економія накладних витрат при скороченні трудомісткості робіт (визначається на основі звітних даних будівельно-монтажних організацій);

З_сер - середньодобова заробітна платня працівників в період впровадження системи (визначається по поточній звітності).

2. Приріст прибутку за рахунок збільшення обсягу при виробництві робіт в результаті вивільнення часу, витраченого раніше на виправлення дефектів, визначається по формулі:

ΔП_п = ((З₁*(А₂ / А₁) - З₂) / З_серД)В*а , (9.16)

де В - вироблення на одного працюючого за період, передуючий впровадженню системи;

а - планові накопичення без врахування заданого відсотка скорочення собівартості (запланований прибуток);

Д - кількість робочих днів в році.

3. Витрати на розробку і впровадження (функціонування) системи включають:

К_с = С₁ - С₂ + Е_н(К₂ - К₁) , (9.17)

де С_1,2 - поточні витрати на впровадження заходів і підвищення якості (визначаються шляхом прямого розрахунку по окремим елементам собівартості продукції). До розміру поточних витрат включаються: вартість розробки системи, вартість малоцінних і швидкозношувальних предметів, вартість підготовки кадрів, преміювання за бездефектне виконання робіт і т.д.;

Е_н - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень, який дорівнює 0,15;

К_1,2 - капітальні вкладення на заходи по підвищенню якості робіт.

До об’єму капітальних вкладень включається вартість інструменту і інвентарю, машин і устаткування, що не входить в кошторис будівництва, якщо ці машини, інвентар і устаткування отримуються за рахунок капітального вкладення.

До капітальних вкладень на підвищення якості відноситься вартість машин і механізмів, необхідна для проведення заходів щодо підвищення якості. Ці заходи входять в організаційно-технічний план впровадження системи управління якістю БМР.

Фактичні або проектовані витрати на устаткування і засоби механізації визначаються за балансовою або інвентарно-розрахунковою вартістю.

4. Коефіцієнт віддачі на 1 грн. сукупних витрат по впровадженню системи визначається по формулі:

В_к = (Е_с + ΔП_п - С₂) / (Е_н*К₂ +С₂) , (9.18)

Розрахунок економічної ефективності по вказаних формулах проводиться з метою виявлення маси річного економічного ефекту від функціонування розробленої системи управління якістю до її впровадження і після впровадження в будівельній організації.

ВИСНОВКИ

Забезпечення якості продукції пов'язане з витратами. Формування витрат проходить стадії, які визначаються життєвим циклом створення будівельної продукції і залежать від діяльності підрозділів підприємства, створюють вартість і ціну продукції, вимагає управління витратами в процесі виробництва. Для управління витратами необхідно знати природу їх освіти, перелік і класифікацію.

Управління витратами починається з аналізу витрат на якість. При аналізі використовуються різні методи. Застосування того або іншого методу залежить від проходження продукцією певного етапу (стадії) її створення. За наслідками аналізу розробляються заходи і вносяться дії, що коректують, направлені на поліпшення якості продукції. Особлива увага приділяється аналізу браку і його запобіганню.

При управлінні витратами політика підприємства повинна бути направлена на досягнення високого рівня якості, ефективності і конкурентоспроможності продукції.

Питання для самоперевірки:

1. Основні напрями класифікацій витрат на якість.

2. Назвіть витрати, пов'язані безпосередньо з якістю будівельної продукції.

3. Невиробничі витрати, їх характеристика.

4. Дайте характеристику витрат: науково-технічних, управлінських і виробничих.

5. Які витрати відносяться до базових і додаткових?

6. Охарактеризуйте методи аналізу витрат:

6.1. функціонально-вартісного;

6.2. індексного;

6.3. бальної оцінки;

7. Який порядок розрахунку бракованої продукції?

8. Як розраховується економічна ефективність нових проектів?

9. Алгоритм розрахунку економічної ефективності системи управління якістю?