Вартість плит перекриття для житлового будинку

Таблиця 9.2

По плану Фактично
Об'єм, м Вартість пустотних плит, грош. од. Об'єм, м Вартість плит на кімнату, грош. од.

 

Фактична зміна витрат на виготовлення збірних залізобетонних плит на кімнату без урахування витрат матеріалів складе:

1100/100 * 100 = 110 %.

Витрати на виготовлення плит на кімнату зросли на 10%. Проте, згідно таблиці 9.2, об'єм плит на відповідну продукцію зменшився і склав: 70/100 * 100 = 70 %, тобто скоротився на 30%.

Індекс витрат з урахуванням якості і впливу на нього обох чинників – зміни конструкції плити і її вартості – визначаэться по формулі:

, (9.3)

де Iвя - індекс витрат з урахуванням якості;

qня - витрати нової по якісних характеристиках сировини, нат. од.;

qся - витрати старого по якісних характеристиках сировини, нат. од.;

Zня - витрати (вартість) нової сировини, грош. од.;

Zся - витрати (вартість) старої сировини, грош. од.;

- індекс, що враховує зміну якості сировини, без зміни його вартості;

- індекс, що враховує зміну витрат на продукцію, з урахуванням зміни якості сировини.

Визначимо індекси для нашого прикладу:

или 77%.

Індекс витрат з урахуванням якості при застосуванні прогресивної конструкції плити на кімнату склав 77%, а витрати в порівнянні з планом знизилися на 100 - 77 = 23%.

За рахунок зниження витрат збірного залізобетону, в порівнянні із запланованим, зміна склала:

или 70%, а снижение 100-70=30%.

Зміна вартості нового прогресивного виробу збірної залізобетонної плити на кімнату, викликане підвищенням трудомісткості її виготовлення, застосування високоефективних матеріалів склало:

або 110%, або 110 - 100=10%.

Перевіряємо правильність виконаних обчислень.

Івя = Іяz = 0,7*1,1 = 0,77, що відповідає раніше проведеним обчисленням.

9.3.3. Метод бальної оцінки

Цей метод застосовується для оцінки і визначення конкурентоспроможності виробів, вживаних в будівництві. Суть методу полягає в тому, що по кожному якісному параметру виробу виставляється бал з урахуванням значущості параметра для виробу в цілому залежно від прийнятої шкали - 5-ти, 10-ти і 100 бальній.

Як параметр можуть бути прийняті як техніко-економічні параметри, так і естетичні, безпеці і ін.

Після виставляння балів по кожному параметру, визначається середній бал виробу, який характеризує рівень його якості в балах. Визначають також вартість одного середнього балу. Він рівний:

Всб = Ц / бсер , (9.4)

де Всб - вартість одного середнього балу;

Ц- ціна виробу;

бсер - суредній бал виробу з врахуванням параметрів його якості.

Цей розрахунок проводиться при порівняльному аналізі виробів для вирішення питання про його запуск у виробництво або пропонованих удосконалень якості продукції.

Для розрахунку ціни нової продукції застосовують наступну формулу:

, (9.5)

де Цн - ціна нової продукції;

Цб - ціна базової продукції;

Бб - сума балів, яка характеризує параметри якості базової продукції;

Бн - сума балів, яка характеризує параметры якості но­вої продукції,

- середня ціна одного бала, яка характеризує параметри якості базової продукції.

 

9.4. Аналіз браку і втрат від браку

Будь-яке підприємство, що випускає продукцію, не може бути застраховане від браку і переробок продукції, оскільки чинники, що впливають на нього, іноді важко піддаються обліку навіть на підприємствах, що проводять високоякісну продукцію. Брак може бути виявлений як на самому підприємстві, так і за його межами з подальшим отриманням рекламацій про погану якість продукції. Поява рекламацій завдає підприємству не тільки матеріального збитку, але і морального, знижує конкурентоспроможність фірми.

Існують поняття:

- абсолютного розміру браку, який складається з собівартості остаточно забракованих виробів і витрат на поправний брак;

- абсолютного розміру втрат від браку, який визначається відніманням з суми абсолютного розміру браку сум вартості за ціною використання, сум, утриманих з осіб винуватців браку і сум, отриманих з постачальників за постачання неякісних матеріальних ресурсів;

- відносні показники розміру браку і втрат від браку розраховуються в процентному відношенні шляхом ділення абсолютного розміру браку або втрат від браку на об'єм валової товарної продукції за собівартістю.

На прикладі проведемо аналіз бракованої продукції і розрахуємо абсолютні і відносні показники.

З приведеного аналізу виходить, що відносний розмір браку 6,6% в звітному році залишився на колишньому рівні, що говорить про необхідність встановлення причин браку і вживання термінових заходів по поліпшенню якості продукції, що випускається, на підприємстві.

В той же час абсолютний розмір втрат від браку знизився на 18500 - 11500 = 7000 грош.од. або 13000 : 18500 100 = 62,2%, а відносний розмір втрат від браку знизився на 5,3 - 3,1 = 2,2%.

Зниження цих показників було забезпечене за рахунок грамотного висновку контрактів з постачальниками, в яких були передбачені санкції і компенсації за постачання матеріальних ресурсів низької якості.

Аналіз браку, виявленого на підприємстві, необхідно вести по всьому життєвому циклу створення продукції.

 

Таблиця 9.3

Розрахунок показників від браку

Показники Од. вим. Попередній рік Звітний рік
1. Собівартість остаточного браку 2. Витрати по виправленню браку 3. Абсолютний розмір браку (стр.1 + стр.2) 4. Вартість браку за ціною використання 5. Суми, утримані з осіб – винуватців браку 6. Суми, стягнуті з постачальників 7. Абсолютний розмір втрат від браку (стр.3 - стр.4 - стр.5 – стр.6) 8. Валова (товарна) продукція за виробничою собівартістю 9. Відносний розмір браку (стр.3 : стр.8*100%) 10. Відносний розмір втрат від браку (стр.7 : стр.8*100%) грош.од. грош.од. грош.од.   грош.од.   грош.од.   грош.од. грош.од.   грош.од.   %   %     -   -   350 000   6,6   5,3         370 000   6,6   3,1

9.5 Економічна ефективність нових проектів

Економічний ефект (Е) згідно існуючих положень і рекомендацій, в загальному вигляді визначається як різниця між результатом економічної діяльності підприємства (Р) і витратами (В), виробленими для його отримання (Во) і використання або експлуатації (Ве).

Е = Р -В = Р - (Вое).(9.6)

Річний економічний ефект нових проектів в порівнянні із замінюваною визначається по формулі:

Е = (В1 - В2) х В, (9.7)

де Е - річний економічний ефект;

В1 - приведені витрати для створення базової одиниці продукції;

В2 - приведені витрати для створення нової одиниці продукції;

В - річний об'єм виробництва нової продукції в розрахунковому році.

Розрахунки повинні враховувати тільки ті витрати, які змінюються у зв'язку з впровадженням нової техніки.

Якщо нова техніка відрізняється від базової зміною тільки одній операції, річний економічний ефект розраховується тільки по цій операції.

 

9.6. Економічна ефективність системи управління якістю

Показниками економічної ефективності функціонування системи управління якістю, або її відокремлених елементів (системи контролю, стимулювання и т.д.) являються:

- річний економічний ефект;

- коефіцієнт віддачі на 1 грн. витрат, на створення и впровадження системи.

Економія в будівельних організаціях від впровадження системи досягається в результаті усунення і запобігання причин низької якості виконання робіт, зниження їх собівартості за рахунок зменшення:

- витрат на переробки і виправлення дефектів;

- втрат від остаточного браку;

- витрат від псування матеріалів, конструкцій, деталей при їх прийманні і зберіганні на будівельній площі;

- витрат на гарантійне обслуговування та ін.

В той же час створення і впровадження системи управління якістю потребує одночасних и поточних витрат на її розробку і функціонування, які необхідно враховувати при розрахунку.

Розрахунок економічного ефекту проводиться шляхом зіставлення даних в базовому і впроваджуваному періодах. Вихідними даними для розрахунку очікуваної економічної ефективності служать показники виробничо-господарської діяльності будівельної організації, які передбачається досягнути в рік плануємого впровадження.

Річний економічний ефект від впровадження системи визначається по формулі:

Е = Ес + ΔПп - Вр , (9.8)

де Ес - розмір річної економії, отриманої від впровадження системи;

Вр - сумарні витрати на розробку і впровадження (функціонування) системи;

ΔПп - приріст прибутку за рахунок збільшення попиту на будівельну продукцію і об’єму при виробництві робіт.

 

1. Розмір річної економії від впровадження системи визначається як сума економії, отриманої по кожному з нижчеперелічених факторів по формулі:

Ес = Вв + Вб + Вп + Вз + Вг + Вн , (9.9)

де Вв - економія витрат на переробки і виправлення;

Вб - економія витрат, пов’язаних з скороченням втрат від прямого браку;

Вп - суми, отримані будівельною організацією по позовах;

Вз - економія витрат, пов’язаних з псуванням матеріалів і конструкцій при збереженні їх на будплощі;

Вг - економія витрат по гарантійним ремонтам;

Вн - економія від зменшення умовно-постійної частини накладних витрат.

1.1. Економія витрат на переробки і виправлення дефектів, що включають заробітну плату, матеріали і витрати на експлуатацію механізмів, при наявності прямого обліку витрат, визначається по формулі:

Вв = (З1 + Мд1 + Мех1) А2 / А1 - (З2 + Мд2 + Мех2) , (9.10)

де З1, З2 - оплата праці працівників за виправлення дефектів в базовий і впроваджуваний періоди;

Мд1,2 - витрати на матеріали при виконанні робіт по виправленню дефектів в базовий і впроваджуваний періоди;

Мех1,2 - витрати на експлуатацію механізмів при виправленні дефектів в базовий і впроваджуваний періоди;

А1,2 - річний обсяг БМР в базовий і впроваджуваний періоди.

 

1.2. Економія від скорочення втрат по кінцевому браку визначається по формулі:

Вб = Б1 * (А2 / А1) - Б2 , (9.11)

де Б1,2 - річні витрати від виправлення браку в базовий і впроваджуваний періоди.

1.3. Сума, яка отримана від постачальників по рекламаціям, визначається по формулі:

Вп = Р2 - Р1 , (9.12)

де Р1,2 - сума, яка отримана по позовах в базовий і впроваджуваний періоди.

1.4. Економія від скорочення витрат по гарантійним ремонтам, яка отримана за рахунок підвищення якості БМР, визначається по формулі:

Вг = Р1 * (А2 / А1) - Р2 , (9.13)

де Р1,2 - річні витрати на гарантійний ремонт, що визначаються по даним поточної звітності в базовий і впроваджуваний періоди.

1.5. Економія витрат, пов’язаних зі зменшенням невиробничих витрат від псування матеріалів, деталей, конструкцій, що виникли внаслідок недотримання нормальних умов збереження їх на будплощі, визначається по формулі:

Вз = М1 * (А2 / А1) - М2 , (9.14)

де М1,2 - витрати, пов’язані з псуванням матеріалів, деталей, конструкцій в базовий і впроваджуваний періоди.

1.6. Економія від зменшення умовно-постійної частини накладних витрат, яка отримана за рахунок скорочення основної заробітної плати працівників і зменшення трудомісткості робіт, визначається по формулі:

Вн = (Нз + Нт / Зсер)*(З1*(А2 / А1) - З2) , (9.15)

де Нз - економія накладних витрат від економії по основній заробітній платні, яка дорівнює 0,15;

Нт - економія накладних витрат при скороченні трудомісткості робіт (визначається на основі звітних даних будівельно-монтажних організацій);

Зсер - середньодобова заробітна платня працівників в період впровадження системи (визначається по поточній звітності).

 

2. Приріст прибутку за рахунок збільшення обсягу при виробництві робіт в результаті вивільнення часу, витраченого раніше на виправлення дефектів, визначається по формулі:

ΔПп = ((З1*(А2 / А1) - З2) / ЗсерД)В*а , (9.16)

де В - вироблення на одного працюючого за період, передуючий впровадженню системи;

а - планові накопичення без врахування заданого відсотка скорочення собівартості (запланований прибуток);

Д - кількість робочих днів в році.

 

3. Витрати на розробку і впровадження (функціонування) системи включають:

Кс = С1 - С2 + Ен2 - К1) , (9.17)

де С1,2 - поточні витрати на впровадження заходів і підвищення якості (визначаються шляхом прямого розрахунку по окремим елементам собівартості продукції). До розміру поточних витрат включаються: вартість розробки системи, вартість малоцінних і швидкозношувальних предметів, вартість підготовки кадрів, преміювання за бездефектне виконання робіт і т.д.;

Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень, який дорівнює 0,15;

К1,2 - капітальні вкладення на заходи по підвищенню якості робіт.

До об’єму капітальних вкладень включається вартість інструменту і інвентарю, машин і устаткування, що не входить в кошторис будівництва, якщо ці машини, інвентар і устаткування отримуються за рахунок капітального вкладення.

До капітальних вкладень на підвищення якості відноситься вартість машин і механізмів, необхідна для проведення заходів щодо підвищення якості. Ці заходи входять в організаційно-технічний план впровадження системи управління якістю БМР.

Фактичні або проектовані витрати на устаткування і засоби механізації визначаються за балансовою або інвентарно-розрахунковою вартістю.

 

4. Коефіцієнт віддачі на 1 грн. сукупних витрат по впровадженню системи визначається по формулі:

Вк = (Ес + ΔПп - С2) / (Ен22) , (9.18)

Розрахунок економічної ефективності по вказаних формулах проводиться з метою виявлення маси річного економічного ефекту від функціонування розробленої системи управління якістю до її впровадження і після впровадження в будівельній організації.

 

ВИСНОВКИ

Забезпечення якості продукції пов'язане з витратами. Формування витрат проходить стадії, які визначаються життєвим циклом створення будівельної продукції і залежать від діяльності підрозділів підприємства, створюють вартість і ціну продукції, вимагає управління витратами в процесі виробництва. Для управління витратами необхідно знати природу їх освіти, перелік і класифікацію.

Управління витратами починається з аналізу витрат на якість. При аналізі використовуються різні методи. Застосування того або іншого методу залежить від проходження продукцією певного етапу (стадії) її створення. За наслідками аналізу розробляються заходи і вносяться дії, що коректують, направлені на поліпшення якості продукції. Особлива увага приділяється аналізу браку і його запобіганню.

При управлінні витратами політика підприємства повинна бути направлена на досягнення високого рівня якості, ефективності і конкурентоспроможності продукції.

 

Питання для самоперевірки:

1. Основні напрями класифікацій витрат на якість.

2. Назвіть витрати, пов'язані безпосередньо з якістю будівельної продукції.

3. Невиробничі витрати, їх характеристика.

4. Дайте характеристику витрат: науково-технічних, управлінських і виробничих.

5. Які витрати відносяться до базових і додаткових?

6. Охарактеризуйте методи аналізу витрат:

6.1. функціонально-вартісного;

6.2. індексного;

6.3. бальної оцінки;

7. Який порядок розрахунку бракованої продукції?

8. Як розраховується економічна ефективність нових проектів?

9. Алгоритм розрахунку економічної ефективності системи управління якістю?

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Сертифікація систем якості | Что такое маркетинг?

Дата добавления: 2021-12-14; просмотров: 216;


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2024 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.052 сек.