Призначення, озброєння, бойові порядки та бойові можливості частин РЕБ ПС ЗС України

На сучасному етапі розвитку засобів збройної боротьби роль і місце авіації виходить на передній план. Як показали останні війни і військові конфлікти (Перська затока, Югославія) на авіацію покладалася основна роль в знищенні військового та промислового потенціалу противника. В цих умовах дуже важливою задачею є створення системи захисту наземних військових і державних об’єктів від засобів повітряного нападу противника. Рішення цієї задачі можливо тільки комплексно з використанням наступних способів:

- знищення ЗПН у повітрі силами зенітних ракетних військ та винищувальною авіацією;

- знищення ЗПН на аеродромах базування силами бомбардувальної, винищувально-бомбардувальної або штурмової авіації, ракетними військами та артилерією;

- дезорганізація системи управління ЗПН в повітрі.

Реалізація останнього способу здійснюється з використанням сил і засобів РЕБ.

Основною частиною РЕБ в Повітряних Силах ЗСУ є окремий батальйон РЕБ Повітряного командування.

Окремий батальйон РЕБ призначено: для зриву прицільних ударів авіації противника по наземних, надводних та повітряних об’єктам; ведення повітряної радіолокаційної розвідки; навігації ЗПН в польоті шляхом радіоелектронного подавлення бортових РЛС 2-х та 3-х сантиметрового діапазону, приймачів радіонавігаційної системи ТАКАН, авіаційного УКХ радіозв’язку.

Організаційна структура окремого батальйону РЕБ ПС ЗСУнаведена на рисунку

Для вирішення завдань РЕБ на озброєнні частин і підрозділів радіоелектронної боротьби знаходяться станції перешкод, які були розроблені, в основному, в кінці 60-х-середені 80-х років 20-го століття:

станції перешкод РНС « ТАКАН» (Р-388, Р-388м);

станції перешкод бортовим РЛС (СПН-2(-3,-4), СПН-30, СПН-40, СПО-8м);

Рис. 1. Організаційно-штатна структура об РЕБ (варіант)

станції перешкод літаковому УКХ радіозв’язку (Р-934, Р- 934у, Р-934Б);

станції перешкод наземного КХ радіозв’язку (Р-325м2, Р-325у);

станції перешкод наземного УКХ радіозв’язку (Р-330Б, Р-330у);

станції і комплекси радіотехнічної розвідки (ПОСТ-3м, «Автобаза», «Кольчуга»;

автоматизовані комплекси управління станціями перешкод (АКУП-22, АКУП-1, Р-330К).

Станція перешкод Р-388 (Р-388м) призначена для подавлення бортової приймальної апаратури РНС ближньої дії «Такан». Вона створює прицільні за частотою й загороджувальні за напрямком активні імітуючи перешкоди для каналів азимуту, дальності й передавання даних літакових прийому-індикаторів. Перешкодові сигнали повністю відтворюють сигнали РНС «Такан» і оператор на борту літака неспроможний виявити присутність перешкод. Визначення місцеположення літака при цьому відбувається з великими помилками. Дальність дії станції перешкод у режимі пошуку сигналів літакових запитувачів за умов перебування літака з працюючим запитувачем у зоні прямої видимості не менше 300км.

Кількість подавляємих літаків за каналами азимуту й передавання даних – необмежена, за каналом дальності – не більше 100.

Станції перешкод СПН-2 (-3,-4) призначені для радіоподавлення працюючих в 2-х і 3-х сантиметровому діапазоні хвиль імпульсних РЛС бокового огляду, забезпечення польоту на малих висотах, огляду земної поверхні й управління зброєю. Ці станції перешкод прийшли на зміну станціям перешкод СПН-30, СПН-40, СПО-8м. Вони створюють прицільні за одним або двома напрямками, прицільні або загороджувальні за частотою імпульсні або відповідні прямо шумові перешкоди поодиноким або групам РЛС, які працюють без зміни та зі зміною несучої частоти від імпульсу до імпульсу.

Наземна станція перешкод СПН-30 призначена для створення радіоперешкод РЛС повітряного противника з метою виключення або істотного утруднення виявлення, впізнання і прицільної поразки наземних, надводних і повітряних об'єктів.

Об'єктами радіоелектронного подавлення станції перешкод СПН-30 є:

- бортові РЛС управління зброєю класу «повітря — земля»;

- бортові РЛС управління зброєю класу «повітря — повітря»;

- бортові РЛС забезпечення польоту на малих висотах (РЛС ОПМВ);

- розвідувальні РЛС бічного огляду (РЛС БО).

Діапазон робочих частот – 3см.

Вихідна потужність станції перешкод у робочому діапазоні частот не менш 600±150 Вт.

Вид перешкоди — шумова квазібезперервна. Середня ширина спектра перешкоди близько 30 Мгц. Середня точність визначення частоти сигналу ±15 Мгц.

Наземна рухома автоматична станція відповідних комбінованих перешкод СПН-40 призначена для створення перешкод бортовим РЛС повітряного супротивника з метою виключення або істотного утруднення повітряної радіолокаційної розвідки, прицільного бомбометання і пуску ракет класу "повітря-земля" і працює у 2-х сантиметровому діапазоні хвиль.

Об'єктами радіоелектронного подавлення станції є бортові РЛС розвідки і управління зброєю класу "повітря-земля".

Станція СПН-40 може працювати в режимі багаторазових імпульсних перешкод МІП-І, МІП-ІІ, а також у режимі комбінованих перешкод (ШП+МІП-1 і ШП+МІП-ІІ).

У режимі МІП-1 створюється багаторазова імпульсна перешкода із середньою щільністю біля двох хибних об'єктів на кожні 15 км із глибиною прикриття 30, 60 або 120 км.

У режимі МІП-ІІ створюється багаторазова імпульсна перешкода із середньою щільністю біля чотирьох хибних об'єктів на кожні 15 км із глибиною прикриття 30 або 60 км.

Діапазон робочих частот – 2см.

Основним режимом роботи станції перешкод є створення комбінованої перешкоди, що є найбільше ефективною. Однак при великій щільності авіації, коли в діаграмі спрямованості антени станції перешкод може знаходитися більш трьох літаків із включеними РЛС, необхідно застосовувати режим МІП-І або МІП-ІІ. Причому режим МІП-І доцільний при великій щільності розташування об'єктів (орієнтирів), що прикриваються.

Станція СПН-40 має наступні види роботи:

- ПОЗАДУ - для прикриття об'єктів "за собою";

- ПЕРЕД - для прикриття об'єктів "перед собою";

- СПІЛЬНА - для прикриття об'єктів "за собою і перед собою".

Якщо станція перешкод і літак із працюючої РЛС знаходяться по одну сторону від об'єкта, що прикривається, то установлюється вид роботи ПОЗАДУ, а по різні сторони вид роботи ПЕРЕД.

При прикритті двох або декількох об'єктів, розташованих перед і позад станції перешкод щодо літака з працюючої РЛС, установлюється вид роботи СПІЛЬНА.

Вид роботи ПОЗАДУ є основним, тому що при цьому забезпечується найбільша пропускна здатність станції перешкод і подавлення РЛС зі швидкою перебудовою частоти.

Види роботи ПЕРЕД і СПІЛЬНА застосовуються тільки в тому випадку, коли потрібно прикрити об'єкт, вилучений від станції перешкод убік нальоту авіації на відстань від 10 до 40 км.

Станції СПО-8Мпризначені для радіоподавлення імпульсних бортових РЛС огляду земної поверхні. Вони створюють прицільні за частотою і напрямком імпульсні комбіновані перешкоди імітаційно-маскуючого типу бортовим РЛС без зміни та зі зміною несучої частоти від імпульсу до імпульсу.

Вона прикривають об’єкти за собою, та працює у 3-х см діапазону хвиль.

Станції перешкод Р-934У, Р-934Б призначені для радіоподавлення літакових ліній УКХ радіозв’язку противника, працюючих у режимі амплітудної й частотної модуляції частоти. Вони створюють прицільні за частотою й загороджувальні за напрямком амплітудно-модульовані перешкоди маскуючого й дезінформуючого типів. Діапазон роботи 100…400 МГц. Кількість радіоліній, які подавлюються, 1-4 шт. Дальність подавлення УКХ радіозв’язку - до 200 км.

Станція радіотехнічної розвідки ПОСТ-3м забезпечує виявлення, пеленгування й визначення типу працюючих радіоелектронних систем і засобів (РЕСЗ) у діапазоні 2,5…37,5 ГГц.

Комплекс виконавчої радіотехнічної розвідки «Автобаза»забезпечує виявлення, пеленгування й визначення типу працюючих бортових РЕСЗ у діапазоні 8-17,94 ГГц. Комплекс РТР з циклом 5с і 10с видає на автоматизовані ротний ПУ (АПУ-Р) пеленгові інформацію про 60 цілей, які випромінюють.

Наземна, рухлива, автоматизована станція РТР "Кольчуга" призначена для добування розвідувальних зведень про наземні (корабельні) і повітряні об'єкти супротивника по імпульсним і безупинним ДРВ з використанням ДТР радіохвиль. Станція РТР "Кольчуга" складається з двох машин і причепа з агрегатом електроживлення.

У станції РТР "Кольчуга" реалізовані безпошуковий по частоті і пошуковий по напрямку методи огляду, автоматизований визначення частотно-часових параметрів сигналів, пеленгування, визначення типів і екземплярів ДРВ, реєстрація результатів обробки і передача інформації на КП.

Розвідку наземних об'єктів станція веде в режимі "Земля", а повітряних об'єктів у режиму "Повітря".

Діапазон розвідуваних частот станції складає: по наземним об'єктам від 915 до 11 000 МГц, по повітряним об'єктам - від 915 до 4 000 Мгц, від 8 000 до 11 000 Мгц та від 15 000 до 18 000 Мгц. Діапазон робочих частот станції розбитий на п'ять піддіапазонів, а кожен піддіапазон розділений на "грубі" канали зі смугою частот по 500 Мгц. Усього в станції 21 "грубий" канал.

Реальна чутливість прийомних пристроїв станції залежить від піддіапазону і складає величину від -90 до -110 дБ/Вт.

Пошук по напрямку в станції РТР "Кольчуга" здійснюється шляхом послідовного огляду простору в азимутальній площині основним пелюстком діаграми спрямованості антени.

Ширина діаграми спрямованості антен різна в піддіапазонах і складає по наземних об’єктах 1,5^о-8^о та по повітряних – 8^о-50^о.

У станції забезпечується автоматичний і ручний режим пеленгування зі СКП 20'-40' по наземним об’єктам та 2°-3° по повітряним об’єктам.

Середній час розвідки одного ДРВ в станції складає не більш 3 хвилин.