Арт-терапія в роботі з правопорушниками

Насамперед важливо підкреслити, що в реальному житті правопорушники далеко не завжди відповідають тому образу, що створений засобами масової інфор­ма­ції; серед них багато «звичайних» людей - чоловіків, жінок, підлітків і дорослих, лю­дей веселих і добродушних, роздратованих і агресивних. Вони скоюють злочини з самих різних причин, і часом дуже важко зрозуміти, що ж насправді підштовхнуло їх до криміналу.

Досвід свідчить: заключення людини під варту мало сприяє змінам у її поводженні і не призводить до її реабілітації.

Більшість центрів денного перебування для правопорушників використовує різні форми роботи, серед яких є й образотворче мистецтво. У деяких центрах усвідомлюють, що заняття образотворчою діяльністю може стати важливим інструментом комунікації і роботи з особистістю правопорушника.

Використання арт-терапії засноване на таких же принципах, що і з іншими групами клієнтів. Правопорушники можуть займатися арт-терапією як індивідуально, відповідно до особистих програм, так і в групах, що використовують теми, значимі для всіх учасників. В таких групах образотворча діяльність доповнюється коментарями, на основі яких потім розвертається дискусія.

Техніка «розповіді в картинках» допомагає людині відтворити ланцюжок обставин і вчинків, що скінчилися злочином, представити свій погляд на неї. Це сприяє усвідомленню альтернативних варіантів розвитку подій, що не мали б таких важких наслідків. Крім того, стають очевидними деякі стереотипи криміногенного поводження, усвідомити які дуже складно, якщо використовувати лише вербальні засоби комунікації. Дана техніка має особливу цінність у роботі з особами, що мають певні труднощі у вербальному описі подій чи своїх почуттів.

Після отримання згоди займатися арт-терапією, кілька занять, як правило, використовуються для оцінки особистості правопорушника. Необхідно побудувати індивідуальний план роботи і виділити пріоритетні завдання. Оскільки правопо­ру­шен­ня є причиною призначення покарання, воно стає першочерговою темою обговорення. Саме на цій стадії необхідно використовувати образотворчі методи. Клієнту пропонується скористатися технікою «розповіді в картинках», щоб розповісти арт-терапевту про те, що трапилося, і про те, як він сам це сприймає.

На початку роботи клієнт потребує допомоги - або через невпевненість у своїх художніх можливостях, або через те, що йому важко згадати і пояснити те, що сталося. Створення серії малюнків припускає діалог між арт-терапевтом і клієн­том, спрямований на отримання якомога більше інформації про правопорушення.

Коли серія малюнків закінчена, арт-терапевт і клієнт разом її обговорюють. Клієнт нерідко починає відчувати себе діючим персонажем, що знаходиться в центрі подій, а не тільки «жертвою обставин».

Завдання арт-терапевтичної роботи - «розкрити» і довести логіку тих чи інших раніше неусвідомлених учинків. Чим краще клієнт-правопорушник стане зро­зу­­мілим для самого себе, зрозуміє вплив власної особистості на навколишніх, тим більше він буде здатний до усвідомлення своєї соціально небезпечної поведінки.