КРОК 1. Визначення проблеми (або формулювання гіпотези) і постановка цілей дослідження.

Проблема повинна бути пов’язана з ринком і чітко сформульована. Якщо потрібно перевірити гіпотезу, її теж потрібно чітко і однозначно сформулювати.

Цілі дослідження виходять із проблеми. В залежності від цілей є дослідження:

- Пошукові;

- Описувальні;

- Експериментальні.

Спектр проблем, які підлягають виявленню в ході маркетингових досліджень, визначається конкретними цілями дослідження. Наприклад, завдання виведення нового товару на ринок вирішує пробний маркетинг, метою якого є визначення реакції споживачів на новий товар.

З метою розробка концепції дослідження розробляються теоретичні гіпотези, які потрібно перевірити у ході дослідження Розробка концепції дослідження пов'язана також із визначенням об'єктів дослідження (наприклад, сім'ї, які мають малих дітей – для вивчення ринку дитячого харчування).

КРОК 2. Відбір джерел інформації.

За способом отримання маркетингова інформація поділяється на 2 види:

а) первинна;

б) вторинна.

Вторинна інформація – це дані, зібрані заздалегідь з метою, що є відмінною від цілей, пов'язаних з вирішенням досліджуваної проблеми. Незалежно від того, чи достатня вона для одержання кінцевого результату, низька ціна та порівняно оперативна доступність її є чи не обов'язковою умовою опрацювання спочатку вторинної інформації, а потім вже переходу до запитів первинних даних До переваг вторинної інформації, окрім низької ціни та оперативності одержання її, належать: можливість мати комплексне уявлення про сутність проблеми, яка цікавить; достовірність; наявність кількох джерел інформації; можливість ознайомлення з даними, самостійне одержання яких досить утруднене, а то й недоцільне.

До недоліків можна віднести: не гарантовану надійність інформації, можливість відсутності ряду вкрай необхідних даних, наявність нерідко суперечливих показників; інформація може бути застарілою; не завжди зрозуміла методологія проведення дослідження.

Є два види джерел вторинної інформації: внутрішнє і зовнішнє. Джерела внутрішньої вторинної інформації – це бюджети, дані про збут, дані про прибуток та збитки, рахунки клієнтів, дані про запас, результати попередніх досліджень, письмові повідомлення. До зовнішніх джерел вторинної інформації відносимо видання державних установ (статистичні огляди, довідники, інші видання), періодику, книги (загальноекономічні та спеціалізовані журнали, монографії, статті у збірниках наукових праць), комерційну інформацію.

Попри усю цінність і корисність вторинних даних, більшості маркетингових досліджень усе ж передбачають збирання, первинних даних – інформації, одержаної вперше для розв'язання чітко визначеної проблеми. Переваги первинних даних полягають в тому, що: збираються вони відповідно до чітко визначених цілей конкретного дослідницького завдання; методологія збирання ін формації відома і контролюється компанією; результати доступ для компанії і обмежені для конкурентів. До недоліківпервинних даних відносять, як правило, те, що збирання такої інформації може забрати багато часу, витрати на це досить суттєві, та компанії не завжди під силу це виконати